8 березня у Брюсселі відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО за участі міністра оборони України Степана Полторака. Український міністр також має зустрітися з генеральним секретарем альянсу Єнсом Столтенберґом. Головною темою переговорів стане реформування системи Міністерства оборони України згідно зі стандартами альянсу.
Головною темою порядку денного нинішнього засідання Комісії Україна-НАТО є реформи системи українського Міноборони згідно зі стандартами Північноатлантичного альянсу, повідомив Радіо Свобода виконувач обов’язків голови місії України при НАТО Єгор Божок.
Ми очікуємо остаточного узгодження з союзниками усіх питань, які залишаються невирішеними чи неузгодженими на шляху підготовки програмних документів з реформування Міністерства оборони і Збройних сил України згідно зі стандартами НАТО на середньострокову перспективуЄгор Божок
«Ми очікуємо остаточного узгодження з союзниками усіх питань, які залишаються невирішеними чи неузгодженими на шляху підготовки програмних документів з реформування Міністерства оборони і Збройних сил України згідно зі стандартами НАТО на середньострокову перспективу. Також буде окрема зустріч міністра оборони України з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом – на порядку денному перебуватимуть ті ж самі питання, але у більш сконцентрованій та спеціалізованій формі», – зазначає Божок.
3 березня, під час виступу присвяченому майбутньому референдумові у Нідерландах щодо ратифікації цією країною Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер виключив можливість того, щоб Україна вступила до ЄС чи НАТО найближчими десятиліттями.
Проте, як зазначає Єгор Божок, щоб предметно обговорювати питання, про які говорив Юнкер, Україна має бути готовою до відповідних кроків.
Наразі Україна не є готовою до членства у НАТО. Тому ми спільно з альянсом сконцентровані над тим, щоб привести щоб привести оборонний і безпековий сектор України у відповідність зі стандартами, які застосовуються у НАТОЄгор Божок
«Наразі Україна не є готовою до членства у НАТО. Тому ми спільно з альянсом сконцентровані над тим, щоб привести щоб привести оборонний і безпековий сектор України у відповідність зі стандартами, які застосовуються у НАТО, що дозволить нам, коли ми будемо готові, обговорювати більш предметно питання членства чи не членства у НАТО, – наголошує Божок. – Водночас свого часу президент дуже чітко назвав умову, за якої це питання може бути винесене на порядок денний політичних консультацій – це результати всенародного референдуму в Україні».
Росія домоглася свого?
Експерт з питань безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник наголошує: щодо заяви Жан-Клода Юнкера потрібно зважати, де саме він це заявив.
«Це була спроба заспокоїти учасників референдуму у Нідерландах, що вони наступного дня не отримають ще одного члена, якому треба буде постійно допомагати», – говорить Мельник.
Слід визнати, що Росія домоглася однієї зі своїх цілей – перекрити Україні шлях до повноправного членства в альянсі. Країна, яка має гарячий чи тліючий конфлікт на своїй території, навряд чи може розглядатися альянсом як потенційний членОлексій Мельник
Говорити про 25-річну перспективу нечленства у НАТО – надто сміливо, вважає Олексій Мельник. Проте, за його словами, у найближчі 3-5 років Україна таки не стане членом альянсу.
«Слід визнати, що Росія домоглася однієї зі своїх цілей – перекрити Україні шлях до повноправного членства в альянсі. Країна, яка на сьогоднішній день має гарячий чи тліючий конфлікт на своїй території, навряд чи може розглядатися альянсом як потенційний член з точки зору зміцнення безпеки альянсу. Аргумент того, що цей конфлікт з моменту ухвалення політичного рішення стає конфліктом НАТО з Росією, надто потужний, щоб навіть теоретично розглядати таку можливість у найближчому майбутньому».
У січні начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко повідомив, що представники військово-оборонних відомств держав НАТО висловили підтримку України та заявили про те, що готові нарощувати свою матеріальну допомогу Збройним силам України.
У лютому генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявляв, що альянс адаптується до нових безпекових викликів, елементом цього стає не лише посилення східного кордону, а й підтримка партнерів, зокрема України.
Верховна Рада України в грудні 2014 року внесла зміни до двох законів, відмовившись від позаблокового статусу держави. Нова воєнна доктрина передбачає відновлення курсу на зближення з НАТО: Україна має до 2020 року забезпечити повну сумісність своїх Збройних сил із силами країн-членів НАТО.
