Брюссель – Мінські угоди досі залишаються невиконаними, не зважаючи на те, що минув майже рік по тому, як 12 лютого 2015 року Україна і Росія разом із Францією та Німеччиною узгодили у столиці Білорусі пакет заходів для врегулювання конфлікту та припинення вогню на Сході України. З огляду на це, з Брюсселя лунають заклики посилити тиск за недотримання «Мінська», а на Мюнхенській конференції з безпеки наприкінці тижня надіслати чіткий сигнал: Росія та Україна повинні дотримуватися взятих на себе зобов’язань.
Припинити «тактичні маневрування» навколо «Мінська» закликає представник другої за величиною та впливом політичної сили Європейського парламенту, німецький євродепутат Кнут Флекенштайн. Як віце-президент групи Прогресивних соціалістів та демократів Європарламенту, він також відповідає за зовнішньополітичні питання.
«Тактичнe маневрування – це не те, що потрібно зараз для реалізації мінських угод. Так само, не сприяє цьому змагання між Україною та Росією, хто здійснюватиме це кмітливішим способом», – зауважує Флекенштайн.
На його думку, «дотримання цих угод – це дипломатична та гуманітарна необхідність для понад двох мільйонів громадян-переселенців, які покинули зону конфлікту на Донбасі, й для тих, хто не може цього зробити».
Україна постійно звертає увагу міжнародної спільноти на грубі порушення «Мінська» російськими військами й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» навіть після того, як Київ робив зі свого боку непропорційні поступки в надії на їхню добру волю та бажання припинити кровопролиття.
Ми не стріляємо, але під обстрілами щодня – український дипломат
Із Росії щодня надходить все нова зброяЛюбов Непоп
Виконувач обов’язків голови Представництва України при ЄС Любов Непоп, нещодавно виступаючи в Європарламенті, заявила: «Починаючи з минулого року, ми притримуємося припинення вогню і не стріляємо навіть у відповідь на щоденні обстріли з другого боку. Цю важливу річ слід брати до уваги. По-друге, після відведення Україною всіх важких озброєнь, ми бачимо у звітах спостерігачів ОБСЄ, що на тих територіях є випадки переміщення таких озброєнь в інші місця, а із Росії щодня надходить все нова зброя».
Пояснюючи європейцям реальну ситуацію, Любов Непоп додає, що Київ, виконуючи вимоги «Мінська», навіть проголосував у першому читанні зміни до Конституції.
«Хотіли продемонструвати наше бажання та заохотити іншу сторону… А що ми отримали у відповідь? – Припинення вогню немає, відведення важких озброєнь – так само, жодного прогресу немає… Але ж ми не можемо безкінечно робити нашу частину роботи, без жодних подібних кроків з іншого боку», – заявляє український дипломат, закликаючи ЄС допомогти Україні в імплементації Мінських угод з боку Росії та сепаратистів.
Серед кроків, які на думку Непоп, могли б посприяти цьому, по-перше, збільшення тиску на Росію та її ставлеників на Донбасі для виконання своїх зобов’язань. По-друге, для уникнення маніпуляцій та звинувачень, слід визначити нові чіткі терміни виконання Мінських угод. По-третє, поряд із збільшенням політичної підтримки ЄС, має бути розширена міжнародна присутність (ОБСЄ та інші) на території конфлікту.
Тим часом, більшість із 13 заходів, що були узгоджені у Мінську 12 лютого 2015 року, досі не виконані, наголошує представник європейських соціал-демократів Кнут Флекенштайн, вказуючи насамперед на відсутність відновлення українського контролю за своїм кордоном із Росією, на невиведенні всіх іноземних збройних угруповань, озброєнь та найманців з території України.
ЄС йтиме назустріч, якщо виконуватиметься «Мінськ»
Окремо євродепутат від Німеччини наголошує на неможливості проведення місцевих виборів у Донецькій та Луганській областях та незавершену конституційну реформу в Україні, із її ключовим елементом – децентралізацією.
«ЄС запровадив проти Росії свої санкції, зняття яких пов’язане із виконанням мінських угод, – зазначає європарламентар. – Водночас, Україні європейська співдружність запропонувала всебічну підтримку, поміж іншого, для здійснення децентралізації, яку там запланували. Але з іншого боку, майбутні місцеві вибори на Донбасі повинні проводитися відповідно до чинного законодавства України та згідно зі стандартами ОБСЄ/БДІПЛ. Отже, очікування стосовно реалізації всіх цих пунктів обидвома сторонами значно збільшується».
З огляду на це, Кнут Флекенштайн закликає представників Берліна та Парижа «під час зустрічі з українськими та російськими колегами у кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбудеться наступними вихідними, дати зрозуміти, що підтримка Європейського союзу у вирішенні всіх цих відповідних проблем залежить від реалізації того, що було узгоджене всіма сторонами в Мінську у вересні 2014-го та в лютому 2015 року».
