Угруповання «ДНР» вислало з Донецька «без права на повернення» членів волонтерської організації «Відповідальні громадяни» Енріке Менендеса, братів Дмитра та Євгена Шибалових, а також Ольгу Коссе. Раніше так зване «міністерство держбезпеки ДНР» заарештувало ще одного волонтера цієї організації, Марину Черенкову. Саме через Черенкову бойовики й «викликали» інших волонтерів, після чого сім годин допитували їх і вночі провели до найближчого блокпосту на кордоні з підконтрольною Києву територією. Менендесу і його товаришам закидають співробітництво з міжнародними гуманітарними організаціями, зокрема, «Лікарями без кордонів», діяльність яких ще в минулому році була визнана на окупованій території небажаною. Окрім Марини Черенкової, фактично в полоні у сепаратистів залишається і релігієзнавець Ігор Козловський – його могли затримати в рамках кампанії з боротьби з неугодними «ДНР» церковними конфесіями, наприклад, Українською греко-католицькою церквою.
Волонтерська група «Відповідальні громадяни» співпрацювала в Донецьку як з міжнародними організаціями, такими як «Лікарі без кордонів», так і з українським благодійним фондом олігарха Ріната Ахметова. Офіс організації в Донецьку зараз опечатаний, частина майна конфіскована. Вранці в середу Радіо Свобода зв'язалося з Енріке Менендесом, який розповів про те, як відбувалося вислання волонтерів з Донецька – за його словами, все почалося з дзвінка затриманої раніше Марини Черенкової.
– Вона зателефонувала в першій половині дня, до дванадцятої, іншому волонтеру нашої групи Євгену Шибалову, сказавши, що нам, назвавши поіменно, кому саме, потрібно підійти до будівлі «МДБ» для зустрічі з нею. Ми поїхали до будівлі «МДБ» для зустрічі з нею, де провели наступні сім годин, де нас допитували про діяльність нашої організації. З нами поводилися гранично ввічливо і коректно, але в кінці опитування, коли ми вже давно заповнили всі наші свідчення на папері, нам дали по аркушу паперу і сказали: пишіть, «я, такий-то такий-то, повідомлений наказом виконувача обов'язків міністра держбезпеки «Донецької народної республіки» про моє вислання з території «Донецької народної республіки» без права в'їзду». Число, підпис. Після цього нам дали 15 хвилин на збори і заїхати додому за своїми речами, конвоїрів дали, довезли до «нульового», тобто найближчого до лінії фронту блокпосту «ДНР». Нам дозволили виїхати на своїй машині, хоча спочатку ніби як планувалося, що нас висадять взагалі, залишать [йти] пішки вночі, коли блокпости вже закриті, але нам дали можливість забрати одну з наших машин і відправили на ту сторону.
– Вам пояснили, в чому вас звинувачують, чому вас висилають?
– «Офіційно» звинувачень висунуто не було. Документів, які показують, як виглядає «офіційне формулювання», ми не бачили. Єдине, про що йшлося, – це про те, що у нас не було формальної «реєстрації» в «ДНР». І друге, це, напевно, головне: нас звинувачують у співпраці з міжнародними організаціями, які є небажаними на території «ДНР».
– Які це організації?
– «Лікарі без кордонів», Save the Children, нас звинуватили в тому, що ми збирали якісь дані для цих організацій, це те, що часто використовується в роботі з не зовсім угодними, звинувачення в шпигунстві.
– Ваш волонтер Марина Черенкова залишається в Донецьку?
– Вона залишається в Донецьку, вона залишається в «МДБ», сьогодні її мама і один з наших волонтерів, якому дозволили залишитися в Донецьку, віднесли їй першу передачку. Нам побачити її не дали, але запевнили нас, що з нею все гаразд, що ми можемо не перейматися, що вона перебуває в нормальному стані, що ніяких потреб особливих у неї немає.
– Вам в Донецьку довелося залишити і вже зібрану гуманітарну допомогу, і машини, й інші матеріальні цінності. Є кому за цим доглянути, щоб потім, вже з Києва, спробувати продовжити роботу? Чи все це тепер буде експропрійовано і «націоналізовано»?
Офіс вчора був опечатаний, співробітникам дозволили забрати тільки особисті речі і розпустили по домівках. З 6 наших машин, які були в строю, 4 забрали на штрафмайданчикЕнрік Менендес
– У нас є офіс, він повністю забезпечений технікою, там працювало 19 осіб останнім часом, він вчора був опечатаний, співробітникам дозволили забрати тільки особисті речі і розпустили по домівках. З 6 наших машин, які були в строю, 4 забрали на штрафмайданчик, тобто їх «заарештували». Сьогодні, як нам сказали, буде ухвалено рішення щодо подальших дій стосовно нашої організації, чи буде там проводитися обшук, вилучення документів. Наразі всі матеріальні цінності, які у нас були, ми не маємо до них доступу. Залишається тільки сподіватися на формальну процедуру і на те, що нам вдасться якось вирішити цю ситуацію.
– Угруповання «ДНР» вас звинуватило у співпраці з «Лікарями без кордонів» та іншими міжнародними організаціями, а в Києві, судячи з коментарів в інтернеті, вам, напевно, пригадають співпрацю з фондом Ріната Ахметова, ваші заклики до людей повертатися до Донецька. Ви готові до цього? (Раніше з різкою критикою Менендеса, який позитивно відгукувався про повернення додому біженців із Донецька, виступив відомий блогер Денис Казанський, який втік зі столиці Донбасу після захоплення влади бойовиками – ред.)
– Безумовно, готовий. Коли люди вибрали на війні... коли все суспільство накручене і люди сприймають світ виключно чорно-білим, звичайно, ми з самого початку були готові, що нас будуть звинувачувати в тому, що ми досі не вибрали сторону, за яку ми боремося. Звичайно, нас будуть звинувачувати і придумувати ці звинувачення. Ці звинувачення звучать безглуздо, але можна зрозуміти людей, які перебувають у стані постійного емоційного стресу в зв'язку з усім, що відбувається. Ми до цього готові, ми вважаємо ці звинувачення дурними і безглуздими. Напевно, має минути певний час перед тим, як люди нарешті зрозуміють, що принципи гуманізму універсальні, що принципи взаємної поваги теж універсальні, що розмовляти рано чи пізно доведеться, що діалог абсолютно неминучий, що не існує силового вирішення конфлікту. Ми дуже сподіваємося, що люди все-таки до цього прийдуть і проявлять повагу. А радикали з обох сторін – Бог їм суддя.
Ще один затриманий угрупованням «ДНР» житель Донецька – Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець, професор, колишній декан факультету релігієзнавства Донецького інституту штучного інтелекту, доцент Донецького технічного університету. Він, як і Енріке Менендес, ні на день не виїжджав з міста з самого початку конфлікту на сході України – доглядав за своїм важко хворим сином, прикутим до інвалідного крісла. Ігор Козловський, окрім занять науковою діяльністю, був одним з активних прихильників мирного співіснування в Україні прихожан різних церков. Випадковість це чи ні, але через два дні після його арешту «ДНР» організувала мітинг біля будівлі однієї з останніх в Донецьку парафій Української греко-католицької церкви, звинувативши її прихожан в «сектантстві» і «роботі на ЦРУ».
В українських соціальних мережах поширена версія про те, що арешт Ігоря Козловського, Марини Черенкової і вислання Енріке Менендеса – помста сепаратистів за спробу підриву пам'ятника Леніну, що сталася в ніч на 27 січня (за тиждень до цього невідомі намалювали на постаменті пам'ятника український прапор). Це підтверджує джерело в «ДНР», слова якого наводить російське видання «Газета.ру». Ще одна версія свідчить, що нові репресії викликані роздратуванням сепаратистів через відмову України йти на запропоновані ними умови для виконання мінських мирних домовленостей.
Племінник Ігоря Козловського Денис Козловський, який живе в Києві, розповідає:
– Зв'язок з ним зник 27 січня ввечері. Мені зателефонували десь між 7 і 8 вечора і сказали, що бачать, як у нього в квартирі проводять обшук. До цього моменту він уже на телефон не відповідав. Наразі є факт того, що в «МДБ» прийняли заяву про зникнення від його дружини і від неї ж вчора прийняли для нього передачу. Тобто їй жодних «офіційних» документів або підтверджень не видавали, але прийняли заяву і прийняли передачу. Це, напевно, опосередковано підтверджує, що він там.
Ми зв'язалися з усіма міжнародними організаціями, які працюють в регіоні: з ООН, з «Червоним хрестом», з ОБСЄ, вони всі в курсі і якось по-своєму теж займаються цим питанням.
– Чому ваш дядько не виїхав з Донецька?
– Головна причина в тому, що у нього там паралізований син, він слабо транспортабельний, важко хворий, його можна перевозити тільки на реанімобілі, це пов'язане з дуже великими складнощами і ризиком для його здоров'я і життя.
Після арешту релігієзнавця «ДНР» вирішила продовжити обігрування теми «зовнішнього ворога, який переховується за маскою релігії». 29 січня вона організувала мітинг біля одного з донецьких храмів Української греко-католицької церкви. Її прихожан, яких у Донецьку залишилося зовсім небагато, звинуватили в «сектантстві» і «роботі на ЦРУ». Акцію організував підконтрольний сепаратистам рух «Молода республіка». Мітинг позиціонувався як «стихійний», але керівник «Молодої республіки» Сергій Кондрикінський оголосив про нього ще за добу, 28 січня.
На мітинг учасників звозили автобусами, плакати теж роздавали централізовано, розповів Радіо Свобода священик Василь Пантелюк. Він 22 роки працював з греко-католиками в Донецьку. Виїхав з міста тільки в серпні 2014-го. Коли дізнався про мітинг, зв'язався з людьми, які були в той момент на місці подій. Пантелюк здивований звинуваченнями в «сектантстві» і «роботі на ЦРУ»: за його словами, протягом усього часу своєї роботи в Донецьку у нього були прекрасні стосунки як з жителями міста, так і з «владою». За словами Пантелюка, зараз у Донецьку з дозволу сепаратистів служать три греко-католицьких священика. Проте, ані агітації, ані політичних заяв вони собі не дозволяють: «Крім того, що священики несуть слово Боже, вони не займаються ніякою політичною діяльністю. Ніякою, крім благодійної. Ми хотіли зареєструвати там гуманітарну місію «Карітас», щоб допомогти десяткам тисяч людей. Щоб нагодувати людей, ми хотіли там відкрити їдальню і кожен день годувати до двохсот осіб».
За словами офіційного представника Української греко-католицької церкви, священика Ігоря Яціва, після активізації бойових дій на Донбасі в 2014 році священики церкви отримали розпорядження покинути території, підконтрольні сепаратистам, через неможливість гарантувати їхню безпеку. Однак, незважаючи на ризик, багато з них залишилися, щоправда, попередньо евакуювавши свої сім'ї на підконтрольну українській владі територію. Після цього, зазначає Яців, настало відносне затишшя: особливих утисків греко-католицькі священики на Донбасі не відчували, хоча кількість функціонуючих парафій церкви значно скоротилася. Зараз, зазначає він, дійсно почалася нова хвиля гонінь на неугодні угрупованню «ДНР» конфесії, однак пов'язувати цю хвилю зі спробою підриву пам'ятника Леніну чи проблемами з виконанням мінських угод Ігор Яців не став. «Почалася нова хвиля нагнітання неприйняття Української греко-католицької церкви в медійному просторі, зокрема, в Російській Федерації. Наш моніторинг показав кілька публікацій, де засуджують УГКЦ за те чи інше. Пішла така хвиля. І, напевно, події у Донецьку – це частина однієї великої технології, назвемо її інформаційної, проти нашої церкви».
За даними української правозахисниці, керівника Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, кожен другий із заарештованих бойовиками «ДНР» і «ЛНР», не враховуючи військовополонених, зазнавав тортур.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
