Брюссель – Попередження, критика, обміни листами й довгі телефонні з’ясування відносин між Брюсселем та Варшавою нині перейшли на новий рівень. У середу Єврокомісія офіційно розпочала попередню оцінку того, наскільки відповідають демократичним принципам останні польські закони, які дають владі можливість контролювати національні засоби масової інформації та вносять зміни у роботу Конституційного суду, зокрема, призначення суддів, наближених до влади.
Хоча віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс і каже, що наразі мова йде лише про з’ясування деталей «передноворічних» нововведень, впроваджених владою Польщі, нині був зроблений перший крок до можливих санкцій щодо Варшави через відступ від європейських демократичних норм.
Після тривалих закритих дебатів єврокомісари надіслали до Варшави листа з вимогою пояснень щодо змін та процедур, які, за словами представника цієї євроуставнови, «потенційно збільшують можливості впливу влади на Конституційний суд і державні медіа».
«Мета започаткованого нами процесу – об’єктивно прояснити факти, провести глибшу оцінку ситуації й розпочати з владою Польщі діалог, без жодних упереджень щодо можливих наступних кроків. Наша ціль – попередити будь-яку ситуацію, де можуть виникнути сумніви щодо верховенства права», – заявив Франс Тіммерманс.
Власне, скандал, який нині обговорює вся європейська преса, почався з того моменту, як нова влада політиків-консерваторів у Варшаві нашвидкоруч провела реформу Конституційного суду. Насамперед, його склад розширили та змінили на представників провладної партії «Закон і справедливість». При цьому, були внесені поправки, що обмежують права Суду.
З іншого боку, зміни торкнулися й громадського телерадіомовлення, керівників якого тепер можуть звільняти та призначати органи влади. Як наслідок, керівники чотирьох громадських ЗМІ Польщі подали заяви на звільнення. Попри критику та заклики зупинитися, польський Сейм та Сенат таки проголосували за ці поправки.
Польська «путінізація»
Єврокомісар Ґюнтер Еттінґер, який відповідає за медіаполітику, раніше заявляв, що з огляду на ці антидемократичні кроки, Брюссель буде зобов’язаний застосувати європейський механізм правових норм та взяти Польщу на особливий облік. Інші політики ЄС назвали кроки офіційної Варшави «путінізацією», за аналогом з тим, що діється в путінській Росії.
Ми хочемо розумно владнати цю проблему, на основі наших законних зобов’язаньҐюнтер Еттінґер
Тим часом віце-голова Єврокомісії Франс Тіммерманс каже, що його мета – «вирішити це питання, а не звинувачувати чи вступати в полеміку».
«Ми хочемо розумно владнати цю проблему, на основі наших законних зобов’язань», – пояснив він.
Європейська комісія наступний розгляд ситуації із верховенством права в Польщі має намір провести у березні. Тим часом, наступного тижня про антидемократичні кроки нової польської влади подискутують у Європарламенті.
Чи дійде до «атомного» пункту угоди ЄС?
Власне процедура складається з трьох етапів. По-перше, оцінка ситуації, коли Брюссель збирає інформацію щодо можливих загроз чи відступів від засадничих принципів. На другому етапі, якщо справа не врегульована позитивно, Єврокомісія повинна оприлюднити конкретні рекомендації, адресовані державі-порушниці. Третій крок – спостереження за тим, як ці рекомендації реалізовані.
І тільки тоді, коли Брюссель усвідомить, що всі попередні заходи не принесли результатів, може застосуватися сьома стаття Угоди про Європейський союз, яку ще називають «атомною». Вона передбачає позбавлення країни права голосу в Раді Європейського союзу. При цьому, таке рішення може бути ухвалене тільки одностайно, а Угорщина, де теж були порушення демократичних засад Євросоюзу, вже заявляла, що накладе своє «вето».
У середу відбулися перші дебати щодо стану із нормами ЄС в Польщі та застосування ухваленого у березні 2014 року спеціального механізму захисту верховенства закону. До цього, єврокомісари вже не раз обговорювали відходи від демократичних стандартів та європейських цінностей в таких країнах, як Угорщина, Румунія, Болгарія і навіть Франція.
Як пояснюють європейські аналітики, щоразу, коли стаються відступи від європейських норм, на державу Євросоюзу починається тиск. При цьому, думки щодо того, чи будуть виправдані такі дії Брюсселя, розходяться: одні виступають за те, що Єврокомісія повинна виконувати свою функцію охоронця європейських принципів та законів. Інші вважають, що їй слід утримуватися від цієї «опікунської місії» та не втручатися у національні справи держав-членів.
