(Рубрика «Точка зору»)
Генеральний директор російського соціологічного центру ВЦІОМ Валерій Федоров закликав довіряти результатам соціологічного «опитування», яке працівники його організації провели в Криму після отримання відповідного доручення президента Володимира Путіна. Федоров розповів, що «опитування» проводилося з 14:00 до 19:00 31 грудня і з 10:30 до 15:00 1 січня (Путін дізнався про його результати 1 січня вдень) і зазначив, що співробітники ВЦІОМ відповідають за результати своєю репутацією.
Вже саме ця заява викликає посмішку. Ніякої репутації у ВЦІОМ вже давно немає. Найстарший у Росії соціологічний центр був розгромлений у 2003 році путінською владою. Тоді ж із центру був вигнаний його засновник Юрій Левада, пішли провідні співробітники. Колишні співробітники ВЦІОМ тоді ж створили «Левада-центр». Валерій Федоров, якому Кремль доручив очолити практично знищений центр, не мав і не має ніякого стосунку до соціології. У професійних колах згадка про нього викликає лише огиду. Федоров – це Аксьонов ВЦІОМу, такий же пройдисвіт і дилетант. Не дивно, що саме цій людині Путін доручив провести скандальне «опитування» – приблизно так, як доручив Аксьонову очолити окупований Крим.
Саме тому я не став би надавати ніякого значення цифрам, які були оприлюднені цим «діячем». Давайте замислимося – а до чого така новорічна метушня? Чому опитування не проводилося не в ситуації авралу, чому до нього не готувалися, чому кримчан не намагалися навіть проінформувати про наслідки тієї чи іншої відповіді на питання про постачання електроенергії?
А тому, що саме 31 грудня 2015 року Путіну стало ясно, що в Києві не збираються укладати контракт зі згадкою окупованої території як російського федерального округу. Що цього разу все має відповідати міжнародному праву.
Путін не хоче – і не може – визнавати вкрадену територію українською. Але і забезпечити Крим світлом також не може. Звідси і рішення – провести «опитування» і перекласти відповідальність на «тимчасові труднощі» на самих кримчан. Тепер, коли вони будуть питати, чому на півострові темно, їм дадуть відповідь – ви ж самі хотіли.
А хто там хотів, кого насправді запитували – про це ніхто ніколи не дізнається. Втім, я навіть не хочу стверджувати, що нікому не дзвонили і не питали. Що таке соціологічне опитування в рамках авторитарного репресивного режиму – коли кожний, кому дзвонять, знає, як відповісти правильно, щоб не потрапити на олівець ФСБ? Адже це – не анонімне опитування. Ім’я кожного, кому дзвонять, відомо і є в базі даних абонентів фіксованих телефонних мереж. Втім, абоненти мобільного зв’язку в Росії і на окупованих нею територіях теж відомі, без паспорта вам сім-карту не продадуть. Так що це – «опитування» про лояльність із заздалегідь відомим результатом. І це також не має жодного стосунку до соціології.
А має стосунок до підлості.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
