Київ – Протягом року українські чиновники обіцяли зробити все для якнайшвидшого повернення окупованих регіонів. Однак у новий 2016 рік Україна входить без базового документа з деокупації зайнятих російськими військами регіонів.
Історія з розробкою стратегії повернення Криму під контроль України почалась із рішення Ради національної безпеки і оборони України відразу ж після початку російської окупації Криму про необхідність створення єдиного органу у справах півострова й розробки стратегії повернення регіону під контроль України.
В українському Кабміні майже рік ігнорували виконання цього рішення, а потім під тиском громадськості створили формальний орган – Державну службу у справах Криму і Севастополя. У той же час вирішити проблему з розробкою стратегії повернення Криму так само просто не вийшло.
Обіцянки, пов'язані зі стратегією повернення Криму, від української влади звучать із періодичністю в півроку. Варто нагадати слова президента України Петра Порошенка, які він виголосив у червні на прес-конференції в Києві. Відповідаючи на запитання журналістів, він оголосив, що розробка стратегії вже на фінальному етапі, а РНБОУ її ось-ось оприлюднить.
Розробка стратегії завершується. Є цілісний документ у Раді національної безпеки та оборони. І вона буде презентована найближчим часомПетро Порошенко
«Сьогодні розробка стратегії завершується. Є цілісний документ у Раді національної безпеки і оборони. І вона буде презентована найближчим часом. І Крим залишається нашим першим пріоритетом. Просто у мене прохання: тримайтеся, виживайте», – звернувся тоді до кримчан президент.
Проте ніякого результату після цих слів так і не сталося. Державна стратегія так і не була представлена широкій громадськості, а експерти, які працюють над поверненням півострова під контроль України, запевняють, що їх до розробки документа не залучали.
Стратегії немає
Через півроку після заявленого президентом український політтехнолог, кримчанин Тарас Березовець повідомив «Крим.Реалії», що стратегію так і не розробили.
«Я зустрічався з президентом України Петром Порошенком. Він сказав, що Радою національної безпеки й оборони України буде активізована робота з розробки й ухвалення стратегії деокупації Криму. Сьогодні необхідно вимагати від секретаря Радбезу, щоб із ухваленням такого документа не затягували, і він з'явився вже в березні-квітні. Принаймні, президент відвів два-три місяці для того, щоб ухвалити такий документ», – повідомив Березовець.
Журналісти «Крим.Реалії» надіслали до Ради національної безпеки і оборони України інформаційний запит, у якому просили надати текст стратегії. Однак документ виявився «засекреченим». Заступник начальника управління забезпечення доступу до публічної інформації Ради національної безпеки і оборони України Вікторія Москаленко повідомила, що відомості про стратегію відносяться до категорії інформації з обмеженим доступом і розголошуватись не можуть. Було це в листопаді.
На думку Березовця, обманюючи журналістів, українська влада намагається приховувати свою бездіяльність і некомпетентність у кримському питанні.
Я розглядаю це як метод відписки та введення в оману журналістів і громадськостіТарас Березовець
«Я розглядаю це як метод відписки та введення в оману журналістів і громадськості. Тому що насправді цього документа немає. Він – знаходиться на стадії підготовки, але ще не готовий. Тому президент і поставив терміни перед РНБОУ щодо розробки документа», – говорить він.
Хто його поверне?
Чи можна вважати, що нові терміни, поставлені президентом для підготовки стратегії, виправдають себе? На думку експертів, можливість усього за три перші місяці нового року осилити такий масштабний і важливий документ, сумнівна.
Можливість, що чиновники візьмуть за основу стратегію, розроблену ще минулого року експертами благодійного фонду «Майдан закордонних справ», теж малоймовірна, оскільки в основу цієї стратегії закладено принцип повної економічної блокади окупованого півострова, притому не на цивільному, а на законодавчому рівні: українським чиновникам довелося б відмовитись від низки своїх бізнес-інтересів, пов'язаних із окупованими територіями.
Варто також зазначити, що невирішеним залишається й питання практичної реалізації стратегії. У Держбюджеті на 2016 рік видатків на ці цілі не передбачили. Тому громадські активісти та спостерігачі з гіркотою жартують: у питанні повернення Криму у такій ситуації надія одна – на зірки.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
