У рамках свого першого офіційного візиту в Україну польський президент Анджей Дуда зустрівся з українськими високопосадовцями. Президенти двох країн після перемовин тет-а-тет домовилися, що Україна і Польща розвиватимуть співпрацю в галузі безпеки та оборони. Також Порошенко і Дуда обговорили питання санкцій проти Росії, надання кредиту, підтримку євроінтеграції та примирення щодо дражливих історичних питань. Втім, візит польського очільника експерти вже назвали запізнілим та таким, що відбувся у дещо незручний для обох країн момент.
43-річний виходець із опозиційної політсили «Право і справедливість» Анджей Дуда на посаді президента Польщі вже трохи більше від трьох місяців. Під час свого першого офіційного візиту в Україну разом із дружиною Агатою Корнгаузер-Дуда він спершу заїхав на меморіальне кладовище у Биківні, де поховані жертви сталінських репресій, таким чином показавши, що питання українсько-польської історії для нього серед пріоритетних. Далі очільник Польщі присвятив час переговорам із Петром Порошенком. Останній урочисто зустрів польського колегу на ганку своєї адміністрації, а опісля – усамітнився з ним для розмови тет-а-тет.
Планування та створення доброго майбутнього та теплих українських відносин повинне також опиратися на історичну правду, навіть якщо ця правда болючаАнджей Дуда
«Планування та створення доброго майбутнього та теплих українських відносин повинне також опиратися на історичну правду, навіть якщо ця правда болюча, але все одно ми повинні на неї опиратися, щоб перебороти усі історичні стереотипи, які існують у відносинах між нашими народами. Несправедливість, яка існувала в двадцятому столітті... не повинна кидати тінь на наші відносини», – зазначив Дуда.
Історія добре нас навчила, що коли сваряться українці і поляки, вигоду отримує хтось третій. Ми цього не допустимоПетро Порошенко
«Історія добре нас навчила, що коли сваряться українці і поляки, вигоду отримує хтось третій. Ми цього, впевнений, не допустимо. І наш підхід буде дуже відповідальним», – відповів йому Порошенко.
Спостерігач, але не пасивний
Серед обговорюваних питань була і тема продовження санкцій щодо Росії, а також врегулювання ситуації на Донбасі. Раніше Анджей Дуда заявляв, що Польща та інші сусіди України повинні бути залучені до «нормандського формату», чим викликав неабияку увагу та хвилю критики на свою адресу. Сьогодні ж на уточнююче запитання журналістів, він відповів запевненням, що Польща в переговори не втручатиметься.
«Ми будемо спостерігачем, але не пасивним. Ми відкриті для всіх дій для встановлення тривалого миру в Україні. Але повторююся, що ми не втручаємося і не хочемо втручатися в роботу нормандського формату. Ми підтримуємо цю роботу», – наголосив він.
Йшлося і про питання участі України в наступному саміті НАТО. Дуда сказав, що Польща виступає за те, щоб Україна була на ньому присутня.
Польща буде господарем саміту НАТО у 2016 році і я б дуже хотів, щоб Україна була присутня на цьому форуміАнджей Дуда
«Польща буде господарем саміту НАТО у 2016 році і я б дуже хотів, щоб Україна була присутня на цьому форумі, щоб її присутність була однозначна. І я вважаю, що це істотне питання з точки зору не лише-польсько-українських відносин, а також позиції України в сфері безпеки в нашій частині світу. І тому я буду старатися щоб місце для України при столі було», – пропонував Дуда.
Порошенко у свою чергу зазначив, що польсько-литовсько-українська бригада є зразком співпраці українських військових із арміями НАТО. За словами президента, на зустрічі з Дудою вони обговорили і можливу участь українських військових у навчаннях «Щит», які пройдуть на території Польщі наступного року.
Не лише політично, а й економічно
Крім того, стало відомо, що Польща допоможе українцям із експортом продукції до ЄС, проконсультує в питаннях децентралізації, а також, як і обіцяла, надаcть Україні 100 мільйонів євро кредитної допомоги для прикордонних проектів. Під час переговорів Порошенко і Дуда досягнули домовленості і про надання Україні валютного «свопу».
«Проведено переговори між головою Національного банку України і головою польського банку і досягнуті домовленості про відкриття кредитної лінії, свопу, на суму 4 мільярди злотих, або 1 мільярд євро», – повідомив Порошенко.
Мова йде про валютну операцію за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій.
Втім, не у всіх питаннях глави держав дійшли згоди. Наприкінці зустрічі Петро Порошенко пожартував, що єдиним питанням, де вони з польським колегою не знайшли порозуміння: це те, хто вийде з групи Євро-2016 по футболу.
Матч між Україною та Польщею відбудеться 21 червня в Марселі. Нас чекає безкомпромісна, але чесна боротьбаПетро Порошенко
«Матч між Україною та Польщею відбудеться 21 червня 2016 року в Марселі. Нас чекає безкомпромісна, але чесна боротьба. Але я дуже радію, що це єдине питання, яке залишилося невирішеним між нами», – жартівливо казав Порошенко.
Візит не в зовсім зручний момент
Коментуючи візит, українські експерти вже назвали його дещо запізнілим. Народний депутат попередніх скликань Сергій Шевчук, який брав активну участь в українсько-польській асамблеї, крім того вважає, що для нього було обрано не відповідний момент.
«Візит президента відбувається у не зовсім зручний момент ні для України, в зв’язку з тим, що не відомо, що буде з урядом, бюджетом, із Податковим кодексом і так далі, ні для Польщі, адже там розгортається особливий скандал. Скандал, який пов’язаний з урядуванням партії «Право і справедливість» і публічним конфліктом із Мартіном Шульцем. 15 провідних політиків публічно виступили з заявою проти того, що робиться з Конституційним судом з боку діючої влади. (Наразі польські праві з «Права й справедливості», яких ще називають поміркованими євроскептиками, одноосібно керують країною – ред.) Якби це було трішки раніше, а не восьмий за рахунком закордонний візит президента Польщі, тоді можливо ситуація була б набагато кращою», – висловив свою оцінку Шевчук в ефірі Радіо Свобода.
Натомість журналіст, експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій, що активно дописує для польських ЗМІ, а також певний період прожив у Польщі, запізнілість візиту Дуди пояснює необхідністю підготовки.
«Анджей Дуда разом із Ярославом Качинським просто чекав перемоги на парламентських виборах їхньої політичної партії, щоб приїхати в Київ із багажем того, що за його спиною стоїть не лише президентське обрання, але й сила уряду. Дуді, як молодому політику, важливо було добре підготуватись, адже Україна не завжди проявляла охоту бачити Варшаву за рівноцінного партнера. Так чи інакше вони готувалися до серйозних розмов», – припускає він.
«Щось даєш, чогось вимагаєш»
Професор досліджень Східної Європи Варшавського університету Ян Малицький у коментарі польському інформагентству РАР заявив, що після приходу Дуди до влади двостороннім відносинам з Україною, як «героїчно-сентементальним» прийшов кінець. Тепер вони стануть більш прагматичними.
Приходить час міцних, твердих взаємин, які не виключають дружби і союзів, проте заснованих на принципі: ти щось даєш і чогось вимагаєшЯн Малицький
«Минув час, коли Україна могла абсолютно і автоматично розраховувати на позитивну реакцію Польщі в будь-якій справі... Приходить час міцних, твердих взаємин, які не виключають дружби і союзів, проте заснованих на принципі: ти щось даєш і чогось вимагаєш. Попередні українські уряди вважали, що у відносинах з Польщею можна не сумніватися, бо Польща і так завжди буде підтримувати Україну... Цей етап закінчився», – констатує він.
А от колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко каже, що українсько-польські відносини й надалі мають базуватися на принципі, вперше проголошеному ще Юзефом Пілсудським на початку ХХ століття: «Без вільної України немає вільної Польщі». І причин для того, щоб щось в цьому підході змінилося сьогодні, немає, каже екс-міністр.
Загалом ж українсько-польські відносини за усю новітню історію розвивались динамічно й позитивно. Польща завжди була адвокатом України у ЄС, підтримуючи там на усіх рівнях євроінтеграційні прагнення українців. Поляки одні з перших запровадили проти Росії економічні санкції. Позиція щодо Криму була чіткою – це територія України. А апогеєм українсько-польського співробітництва, мабуть, стало успішне спільне проведення Євро-2012.
