Брюссель – Нинішнє, друге засідання у Брюсселі Ради асоціації Україна-ЄС за участі прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, можливо, стане останнім, де ще буде більше слів, ніж конкретних справ. Хоча дипломати від цих перемовин нічого карколомного не очікують, але відзначають: голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні та український прем’єр «звірять годиинники» перед звітом Єврокомісії щодо безвізового режиму та перед впровадженням з нового року зони вільної торгівлі. Йтиметься й про угоду про асоціацію, яка у ЄС переживає деякі ратифікаційні труднощі.
Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом, яка діє на тимчасовій основі, буде серед тем розмов, насамперед у контексті очікувань весняного референдуму в Нідерландах, який істотно загальмував її ратифікацію національними європейськими парламентами. На це вказує виконувач обов’язків голови місії України при ЄС Любов Непоп, підкреслюючи, що «це питання має вирішити нідерландська сторона, і ми сподіваємося, враховуючи його важливість, воно не буде загальмоване».
ЄС розраховує на те, що угода про асоціацію почне працювати не лише на тимчасовій основі, а й буде застосовуватися в повній міріЛюбов Непоп
«Із європейської сторони ми маємо повну підтримку у цьому контексті: ЄС розраховує на те, що угода про асоціацію почне працювати не лише на тимчасовій основі, а й буде застосовуватися в повній мірі», – додає вона у коментарі для Радіо Свобода.
Водночас, щодо зони вільної торгівлі з ЄС вже все вирішено: жодних змін не планують і вона набуде чинності з першого січня, каже Любов Непоп, зауважуючи, що якщо у Росії будуть обґрунтовані занепокоєння щодо цього, то Україна та ЄС готові до подальших тристоронніх консультацій. Нинішня ж аргументація Москви, що призвела до чергового провалу останніх переговорів у форматі Україна-ЄС-Росія, як раніше зауважував прем’єр Яценюк, «не витримує жодної критики».
Останні приготування перед звітом щодо скасування віз
У Брюсселі на переговорах за участю віце-президента Єврокомісії та верховного представника із зовнішньої політики Федеріки Моґеріні йтиметься й про приготування до безвізового режиму, які на думку українського дипломата, покращилися із початком роботи Антикорупційного бюро й ухваленням низки «антидискримінаційних» законів.
Прем’єр Арсеній Яценюк на користь позитивного звіту Єврокомісії 15 грудня щодо візової лібералізації також вказуватиме й на технічні аргументи, а саме: на покращений контроль кордонів та майже відсутність нелегальної міграції.
Угода про асоціацію запроваджує не лише механізм обговорення, але й можливості штрафних санкцій до УкраїниВасиль Філіпчук
Тим часом, винятковість цього засідання Ради асоціації, на думку дипломата й директора Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Філіпчука, полягає у тому, що далі ЄС переходитиме до інших методів роботи з українським урядом.
«Час для розмов завершується цією радою, бо з наступної розпочнуться серйозні системні проблеми, починаючи з того, що, наприклад, до 2017 року ми за угодою мали б виконати низку директив, – зазначає він. – Угода про асоціацію запроваджує не лише механізм обговорення, але й можливості штрафних санкцій до України, якщо вона не виконує ті чи інші зобов’язання».
«Незручні питання»
Представник аналітичного центру підкреслює, що поряд із «ритуальними» запевненнями європейців у підтримці українських реформ, євроінтеграції, відданості «мінську» та іншого, Арсеній Яценюк в неформальній частині зустрічей буде змушений відповісти й на низку «незручних» питань.
Зокрема, каже, Філіпчук, «у достатньо жорсткій формі, прем’єру можуть вказати на брак реформ та «цвітіння» корупції в найгірших українських традиціях, включно з тим, що за два роки після Майдану в Україну повернулися всі колишні проблеми, і цього на попередників вже не спишеш», – зауважує експерт.
Протягом візиту до Брюсселя також заплановані зустрічі Арсенія Яценюка з іншими очільниками Європейського Союзу, зокрема, президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, віце-президентом Єврокомісії з питань енергетичного союзу Марошем Шефчовичем, єврокомісаром із питань цифрової економіки і суспільства Ґюнтером Еттінґером та головою комітету закордонних справ Європарламенту Ельмаром Броком.
