Журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та UA:Першого каналу, пильно слідкують за всіма антикорупційними ініціативами та процесами, що відбуваються в Україні. Один із нових антикорупційних органів, що має бути створений до кінця цього року, – Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Його працівники, як передбачено законом, стежитимуть за українськими чиновниками: порівнюватимуть майнові декларацій усіх службовців країни з їхніми реальними статками. А також надаватимуть допомогу викривачам корупції та складатимуть спеціальні приписи у разі виявлення відхилень від вимог антикорупційних законів. Наслідком діяльності Нацагенства у співпраці з Антикорупційним бюро може бути як звільнення чиновника, так і реальний термін за ґратами. А отже, бажання посадовців зробити агентство «ручним» – зрозуміле.
Коли запрацює головний корупційний запобіжник України? Це питання передусім треба адресувати конкурсній комісії, яка відбирає претендентів на посади членів Національного агентства із запобігання корупції.
Серед 53 кандидатів до Національного агентства запобігання корупції за три місяці комісія відібрала лише двох – нардепа Віктора Чумака та заступника керівника Нацагентства з питань держслужби Олександра Скопича. Ще три кандидатури мають затвердити після закінчення перерви, оголошеної 28 листопада.
А отже, анонсований урядом орган, який відповідатиме за збір і аналіз майнових декларацій усіх чиновників та перевірку їхнього стилю життя, може не запуститися до свят. На засіданні 28 листопада члени комісії так і не дійшли згоди, кого ж рекомендувати на затвердження Кабміну, крім Чумака і Скопича.
Голова Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник стверджує, що «гарантії незалежності членів цього агентства є надзвичайно важливими, оскільки там, на мою думку, охопити всі декларації чиновників практично буде неможливо. І дуже важливо, щоб не було вибірковості».
Поки залишається п’ять кандидатур, які борються за три вакантні місця у НАЗК.
Журналісти «Схем» підготували кроткі досьє та інтерв’ю з п’ятьма претендентами, що залишилися.
Наталія Корчак, 47 років. Закінчила юрфак Київського університету імені Тараса Шевченка. З 1994 до 1995 року працювала у Антимонопольному комітеті. З 1995 до 2003 року – у Чернівецькому національному університеті. З 2004 до 2013 року – завідувач кафедри господарського права і процесу Юридичного інституту НАУ. 2013-2015 рік – доцент кафедри адміністративного та фінансового права Національної академії прокуратури України. Власність: дві квартири у Києві. У 2014 році заробила 163 000 гривень.
На жаль, Наталія Корчак не знайшла часу, аби особисто поспілкуватися із журналістами «Схем». Хоча запитати у неї було про що, адже її студентами були прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр юстиції Павло Петренко.
«Якби стосунки в мене з ними були, то… Ну які стосунки? Я навіть на конкурсі сказала, що якби були стосунки, то, може, я давно уже б «продвинулась». По-перше, у своїй віковій категорії я за них старша, по-друге, скільки років пройшло після того університету...» – сказала вона у телефонній розмові з журналістом «Схем».
Щоб потрапити до НАЗК, Наталі Корчак не вистачило одного балу. Найбільше вона вразила голову комісії Наталію Севостьянову. Корчак – її особистий фаворит. Наталія Корчак на останньому засіданні отримала 5 голосів «за», троє членів журі не визначилися.
Федір Веніславський, 46 років. У 1994 році закінчив Українську державну юридичну академію за спеціальністю «Правознавство». У 2001 році став кандидатом юридичних наук. У 2001 році за контрактом з Мін’юстом проводив дослідження правової системи України. У 2004 році за спільним контрактом з Мін’юстом України та Мін’юстом Канади залучався як експерт до українсько-канадського проекту «Сприяння доброчесності посадових осіб». Брав участь у роботі групи з доопрацювання проекту закону України «Про очищення влади». Доцент кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Власність: квартира у Харкові, автівки Mercedes G500 та Газ-3102. У 2014 році заробив 2,6 мільйона гривень.
Доцент Веніславський отримав найбільше коштів у 2014 році з-поміж тих кандидатів, які ще мають шанс потрапити до Агенції із запобігання корупції. 2,6 мільйона гривень спричинило жваве обговорення у комісії. Сам Федір Веніславський їхнє походження пояснює так: «Ці гроші я у 2009 році дав під нотаріально завірений договір позики, під нотаріально завірені договори іпотеки в якості позики для свого гарного знайомого. У 2014 році термін сплати за цим договором закінчився, і він мені повернув цю суму грошей».
До цього Веніславський не пройшов конкурс на голову антикорупційного бюро. Тепер переконує – його досвід може згодитися і в Нацгенстві з протидії корупції.
«У мене в цій сфері є, скажімо, і наукові доробки, і певні аналітичні дослідження, я брав участь у групах, які досліджують причини корупції в Україні, шляхи подолання корупції», – переконує він. Федір Веніславський на останньому засіданні отримав 4 голоси «за» і 4 «проти».
Вадим Чижиковський, 37 років. Закінчив Запорізький державний університет, «Правознавство». З 2005 до 2010 року працював у прокуратурі Запорізької області. З 2010 до 2012 року – у Генеральній прокуратурі України. З 2012 до 2014 року – у прокуратурі Київської області. Нині – заступник начальника Управління моніторингу корупціогенних чинників Секретаріату КМУ. Власність: земельна ділянка у селі Хмільна, квартира у Запоріжжі і ще одна – у Києві, позашляховик Infinity 3699 см3, 2011 року випуску. У 2014 році заробив 271 753 гривень.
У декларації Вадима Чижиковського у графі «дарунки, призи та виграші» вказано, що у 2014 році екс-прокурор отримав майже півмільйона гривень. Пан Чижиковський каже, що це подарунок від тещі. Дала на автомобіль Infinity: «Це у 2014 році сім'ї, фактично, моїй дружині, її мати подарувала автомобіль. Автомобіль, 465 тисяч гривень».
На останньому засіданні «за» Вадима Чижиковського проголосувало троє, троє «проти», і двоє членів журі не визначилися.
Роман Маселко, 36 років. Закінчив юридичний факультет Львівського національного університету. Працював юристом у львівській «Укрпошті». З 2003-го і до цього часу працює в «ПроКредитБанку». Зараз – на посаді керівника юридичного відділу головного офісу АТ «ПроКредит Банк». Учасник ГО «Всеукраїнське об’єднання Автомайдан». Власність: земельна ділянка у селі Ясногородка, квартира у місті Жидачів. У 2014 заробив 394 000 гривень. 16 000 гривень – на рахунку в банку.
Деяким членам комісії під час співбесіди дуже не сподобалося, що Роман не був у армії.
«Мене не призивали, – пояснює Роман. – Якби до мене прийшла повістка, і мене викликали, тим паче, я працюю офіційно, і могли абсолютно на роботу вислати, і я би тоді з’явився. Відверто кажучи, жодної проблеми, нічого я не порушив, жодної проблеми немає».
Для чого Роман вирішив наразитися на можливу повістку, подавши документи на членство у НАЗК, він сам пояснює так: «Я до себе кажу: ти ставиш претензії до прокуратури, до державних органів, які і те не зробили, і те, а чи ти те зробив?»
Голова ж відбіркової комісії Севостьянова заявила, що мусить повідомити до військкомату. «За» Романа проголосувало троє членів комісії, «проти» – два. Не визначилося три членів журі.
Олександр Серьогін, 38 років. Отримав диплом магістра міжнародного права у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 2004 році став співзасновником адвокатського об'єднання «Серьогін, Стоянов і партнери». Радник з правових питань Антирейдерського союзу підприємців України. Доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин. Власність: дві квартири та позашляховик «Туарег». У 2014 році заробив 162 000 гривень. 460 тисяч гривень – на рахунку в банку.
На запитання, яким є його мотив переходити на держслужбу з меншою зарплатою, Серьогін відповідає: «Якщо я буду працювати в цьому органі, я буду робити все, щоб і апарат, і членів НАЗК грошово ми мали можливість офіційно стимулювати».
Олесандр переконує, що легко зможе організувати роботу НАЗК і чекає підтримки з боку громадської ради. «Я думаю, перші сто кандидатів на перевірку нам надасть громадська рада. Треба зареєструвати, затвердити штатний розпис і між п’ятьма членами НАЗК визначити повноваження». «За» Олександра Серьогіна проголосувало троє, «проти» – чотири, один член журі не визначився.
Активісти Центру протидії корупції, які активно спостерігали за останньою роботою комісії та аналізували оцінки, дійшли висновку, що члени комісії від державних органів свідомо не допускають у НАЗК представників громадських організацій. І саме з цієї причини досі не обрали ще три кандидатури.
«Громадськість не відступала, казала, що ми не бачимо там того ж самого прокурора чи пані, яка викладала в Яценюка в цій комісії. Говорили про те, що все ж таки треба голосувати і за Веніславського, і за Маселка. Тоді як представники влади тягли Корчак і Чижиковського. Не дійшли згоди, о першій годині закрили засідання, вирішили ще тиждень почекати», – підсумовує Олександра Устінова, експерт ГО «Центр протидії корупції».
Останнє засідання конкурсної комісії закінчилося оголошенням перерви на тиждень, оскільки її журі так і не узгодило три кандидатури на членство в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Тижневий термін спливає 5 грудня.
