Доступність посилання

ТОП новини

Українці відзначили другу річницю Революції гідності протестами та революційними закликами


Відзначення другої річниці початку Євромайдану пішло не за узгодженим владою планом

Київ – Відзначення другої річниці початку Революції гідності пішло зовсім не за тим планом, який узгодила влада. На майдані Незалежності лунали революційні промови, українці вимагали відставки уряду та пікетували Адміністрацію президента. Неодноразово лунали і гасла «Ганьба», «Банду геть», «Революція».

21 листопада активісти завадили проведенню концерту на честь другої річниці Євромайдану. Людей обурило те, що цю дату планували відзначати як свято. Альтернативний майданчик влаштували на даху автомобіля. Виступали із промовами всі охочі, здебільшого висловлювали незадоволення чинною владою, ходом реформ і невиконанням тих вимог, які ставив Майдан перед новими обранцями.

«Наші вимоги не виконані і ми будемо стояти, поки не повмираємо, поки не доб’ємося цього», – прокоментував Радіо Свобода свою позицію один із учасників Майдану.

На майдані Незалежності мав відбутися студентський музичний марафон. Його учасників вигнали зі сцени, а один із гуртів закидали каміннями, як розповіли самі артисти. Ці дії викликали обурення учасників зірваного концерту, і вони записали відеозвернення, в якому пояснюють, що і вони, і їхні рідні були активними євромайданівцями, тому такі дії вважають провокацією.

Адміністрацію президента пікетували через дії правоохоронців

Увечері 21 листопада близько 200 мітингувальників вирушили під будівлю Адміністрації президента. Головною метою пікету було привернути увагу до подій у Херсонській області. Люди тримали в руках державні українські та кримськотатарські прапори, а також символіку «Правого сектору». На знак протесту проти дій силовиків відносно учасників акції, які перешкоджали ремонту пошкоджених електроопор у Чаплинці Херсонської області, пікетувальники скандували «Слава Україні!», «Порошенка на гілляку!», «Крим – це Україна». Співробітникам міліції вони кричали: «Не тих охороняєте!». Активісти наблизилися впритул до кордону правоохоронців, проте обійшлося без сутичок.

«Позиція кращих синів кримськотатарського народу, які вдруге за 75 років на час втратили свою Батьківщину, заслуговує на повагу й підтримку українського народу. Потрібно чи не потрібно постачати електроенергію до окупованого Криму, не є питанням компетенції Національної поліції», – прокоментував ситуацію у Чаплинці Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ. Також він зазначив, що це питання має бути предметом обговорення Ради національної безпеки і оборони.

«Пропоную разом із колегами народними депутатами на найближчому засіданні поставити до порядку денного питання про позицію Верховної Ради щодо поставок електроенергії до Криму та інших питань, пов’язаних з економічною блокадою між Росією та Україною», – написав на своїй сторінці у Facebook Антон Геращенко.

Заклики до «третього Майдану» ширяться між активістами

22 листопада народне віче продовжилося так само із революційними настроями, про які говорили зі сцени. Присутні казали, що прийшли підтримати рух, який, на їхню думку, може стати «третім Майданом».

«Я не втомлюся, поки не буде наша українська перемога. Поки в Україні не буде влада, яка захищатиме інтереси держави і українців», – заявив зі сцени політик Степан Хмара.

Головними промовцями зі сцени впродовж обох днів відзначення революційних річниць стали військові.

Ми не для того там стояли, щоб тут зараз такий бардак відбувався
Боєць АТО зі сцени Майдану

«Тут більше половини людей зібралася для того, щоб не відзначити, а згадати, вшанувати тих, хто віддав своє життя, пролив свою кров. Перестаньте займатися популізмом, я до всіх звертаюся. До політиків у першу чергу. Ми не для того там стояли, щоб тут зараз такий бардак відбувався. Не ми взяли зброю, нам довелося це зробити», – промовив зі сцени боєць АТО, який був поранений на Донбасі.

Немає третього Майдану, другий не закінчився
Володимир Парасюк

Із критикою в бік влади та президента до присутніх на майдані Незалежності звернувся і депутат Верховної Ради Володимир Парасюк.

«Немає третього Майдану, другий не закінчився. Він триває і триватиме, доки ми не переможемо», – заявив Парасюк. Він виявився єдиним нардепом, який виступив зі сцени на майдані Незалежності під час відзначення Революції гідності.

Прокоментував на своїй сторінці ситуацію на майдані народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Володимир Ар’єв.

Висновок за два роки – до справжньої гідності, на всіх щаблях суспільства і влади, ще треба дійти
Володимир Ар’єв, депутат Верховної Ради

«На річницю Революції гідності професійні «революціонери» поламали на Майдані паркан через незгоду з формою відзначення цієї річниці та закидали чимось там музикантів, а кримських татар, які борються за свою Батьківщину, переслідує не ФСБ Росії, а МВС України. Висновок за два роки – до справжньої гідності, на всіх щаблях суспільства і влади, ще треба дійти. І не на словах і гаслах», – написав Ар’єв у Facebook.

Ввечері 21 листопада біля стели з’явився народний депутат Мустафа Найєм, з повідомлення якого два роки тому і розпочався збір людей на Майдані на підтримку європейського вибору країни.

Коли пафос пішов, прийшли ті ж, що і два роки тому
Мустафа Найєм, депутат Верховної Ради

«Коли пафос пішов, прийшли ті ж, що і два роки тому. Дуже-дуже радий був усіх бачити», – зізнався Мустафа Найєм.

Політолог Віктор Замятін не відкидає можливість виникнення «третього Майдану», як його називають люди, проте вважає, що він може мати й четвертий порядковий номер, з огляду на події 1990-х років.

«Прогнозувати такі речі неможливо. Двічі люди, які перебували при владі і при цьому щиро вірили в соціологію, були дуже неприємно здивовані, коли починався Майдан у 2004 і в 2013 роках», – розповів Радіо Свобода Віктор Замятін.

Як вважає політолог, протестні настрої, які проявилися під час відзначення річниці Революції гідності, пройшли повз увагу влади, проте це не є спланованим ігноруванням. Віктор Замятін пов’язав інформаційну тишу з боку влади щодо акцій протесту із нерозумінням очільниками держави своєї ролі та відповідальності.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

XS
SM
MD
LG