Президент України Петро Порошенко у п’ятницю, 20 листопада, здійснив офіційний візит до Ватикану і зустрівся з папою Римським Франциском. Візит розпочався з церемонії офіційної зустрічі Порошенка разом із дружиною перед Папським палацом. Після цього президент вирушив на зустріч із папою. Порошенко попросив його про завершення беатифікації митрополита Андрея Шептицького і розпочати цю процедуру щодо єпископа Степана Чміля, який був духовним наставником папи в Аргентині. Також президент запросив папу Римського відвідати Україну і повідомив, що той прийняв запрошення. Про підсумки цієї зустрічі Радіо Свобода поспілкувалося із релігієзнавцем Анатолієм Бабинським.
– Ті фотографії з зустрічі, які я переглядав, дуже контрастували з тим, як папа зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним. Бачимо, що зустріч між українським президентом Порошенком і папою Римським проходила у досить теплій, дружній атмосфері. Ті речі, які Порошенко озвучив після цього, що він передав папі запрошення і папа прийняв його, звичайно, ще не говорять, що цей візит відбудеться, оскільки папа завжди приймає такі запрошення, але процес підготовки візитів понтифіків насправді займає дуже багато часу. Але те, що він це прийняв – це дає певну надію, що цей візит дійсно може все-таки відбутися.
– Якою може бути роль Ватикану у врегулюванні ситуації в Україні?
– Папа зробив і так вже досить багато. Думаю, що закулісної роботи для того, щоб цей конфлікт якимось чином був врегульований, зроблено чимало. Ви бачили, наприклад, дуже активну позицію нунція в Україні, архієпископа Томаса Галліксона, який нещодавно вже залишив цей пост, але він займав дуже відверту проукраїнську позицію, поки був в Україні. І, зрозуміло, що він не міг цього робити, не маючи дозволу з боку апостольського престолу.
Вплив папи не може бути дуже вирішальним, тому що Російська Федерація слухає тільки мову сили, але все-таки голос Ватикану є впливовим
Вплив папи не може бути дуже вирішальним, тому що Російська Федерація слухає тільки мову сили, але все-таки голос Ватикану є впливовим. Ми знаємо, що в історії дипломатичні намагання, дипломатичні ініціативи апостольського престолу неодноразово приводили до залагодження великих конфліктів, наприклад, Карибської кризи, оскільки у залагодженні брав участь папа Іван XXIII – «папа миру», який видав цілу енцикліку, присвячену миру у світі. Його дипломатичні роботи були досить успішними, адже Карибська криза була призупинена.
– Але щодо України, що конкретно було зроблено?
Такі речі, як анексія Криму є неприпустимими з точки зору міжнародного права, а Ватикан постійно на цьому наголошував
– Перш за все, це те, що Ватикан постійно наголошував, що для вирішення конфлікту в Україні потрібно було б дотримуватися міжнародного законодавства, домовленостей, які існують у міжнародній політиці. Якщо ми це розшифровуватимемо, то, зрозуміло, що такі речі, як анексія Криму є неприпустимими з точки зору міжнародного права, а Ватикан постійно на цьому наголошував. Звичайно, нам би хотілося, щоб від говорив гучніше. Часом навіть здавалося, що ми є сиротами, що нас покинули, що папа не хоче різко йти на конфронтацію з Володимиром Путіним, із патріархом Кирилом, намагається це якось дипломатично робити. Але все таки те, що вони постійно наголошували на необхідності дотримання норм міжнародного права, є дуже добрим посилом, який є на українському боці.
