Міжнародна група волонтерів Inform Napalm з'ясувала, що сепаратистам, пораненим у боях проти української армії на Донбасі, надається медична допомога в російських лікарнях поряд з російськими військовими, у тому числі «легендарними» танкістами з Бурятії. Історія танкіста Доржі Батомункуєва добре запам'яталася росіянам після того, як в госпіталі в Донецьку його відвідав сам Йосип Кобзон. В інтерв'ю російській «Новій газеті» Батомункуєв розповідав про свого товариша по службі на ім’я Спартак, який також отримав опіки під час боїв за українське місто Дебальцеве. Активістам ще в березні 2015 року вдалося встановити, що йдеться про російського військовослужбовця Спартака Тіпанова. Завдяки знімкам, викладеним Тіпановим в Instagram, вдалося з'ясувати, що Росія надає медичну допомогу не тільки своїм солдатам, які їздили у «відпустку» на Донбас, а й українським сепаратистам, жителям Донецької та Луганської областей, пораненим у боях з українською армією.
Бюджетні витрати Росії на охорону здоров'я та освіту у 2016 році продовжать скорочуватися, про це йдеться в дослідженні експертів російської Вищої школи економіки, витяги з якого у вівторок опублікувала «Газета.ру». Проект федерального бюджету на 2016 рік, схвалений Держдумою Росії в першому читанні 13 листопада, передбачає скорочення медичних витрат на 8 відсотків, в порівнянні з 2015 роком. Міністерство фінансів Росії говорить про швидке спустошення резервного фонду й пропонує ввести плату за більшу кількість медичних послуг, наприклад, за виклик швидкої частіше ніж 4 рази на рік. Відповідно до ідеї, скорочення повинні стосуватися і військової медицини – військові госпіталі вже давно входять до системи обов'язкового медичного страхування. Однак на практиці з'ясовується, що всупереч дефіциту коштів бюджет дозволяє російській владі оплачувати з кишені російських платників податків навіть лікування українських сепаратистів, поранених в боях на Донбасі.
Зараз у російських військових госпіталях в основному доліковують рани ті учасники бойових дій, які були поранені на початку 2015 року, до настання «режиму тиші». Однак через ризик повернення конфлікту в «гарячу» стадію після обстрілів, які стали частішими в останні тижні, потік поранених може знову зрости. Судячи з того, що лікуватися бійцям так званої «Новоросії» доводиться в Росії, система охорони здоров'я так званих «ДНР» і «ЛНР» з цим завданням не може цілком впоратися.
Активісти InformNapalm досліджували публікації в соціальних мережах, наприклад, профіль (збережена копія) у мережі «ВКонтакте» жителя Донецька Андрія Мудрого, який часто відвідує поранених товаришів в Донецькій обласній травматологічній лікарні, тій самій, де лікувався Доржі Батомункуєв. На фотографіях Мудрого, зроблених в травні цього року, є і сам Доржі, і його командир Спартак Тіпанов, який, якщо вірити словам Батомункуєва, які він сказав кореспонденту російської «Нової газети», також обгорів у танку в бою за Дебальцеве, але отримав не настільки серйозні пошкодження.
Сліди самого Спартака Тіпанова незабаром знайшлися в Instagram, де він публікує фотографії під ніком radomir20100 (в профілі, однак, зазначене його справжнє ім'я). Фото свідчать про те, що порівняно нещодавно, на початку осені, Тіпанов лікувався у 442-му військовому клінічному госпіталі Міністерства оборони Росії, розташованому в селищі Кам'янка під Санкт-Петербургом.
Селище Кам'янка відоме як місце розташування одного з найбільших військових полігонів в Ленінградській області. Тутешня військова частина не раз опинялася в епіцентрі скандалів, пов'язаних з випадками дідівщини, звідси, за даними правозахисників і солдатських матерів, строковиків відправляли воювати до України, змушуючи підписувати контракти з Міністерством оборони Росії – про ці історії неодноразово розповідало Радіо Свобода. Один з небагатьох цивільних об'єктів в Кам'янці – дерев'яна церква. На її тлі фотографувався і сам Тіпанов, і Андрій Мудрий, з яким вони, судячи з усього, потоваришували.
Активісти InformNapalm знайшли й інші свідчення того, що сепаратисти лікуються в російських лікарнях пліч-о-пліч з кадровими російськими військовими. Один з таких прикладів – житель Маріуполя Микола Первак, активний прихильник «Новаросії» – саме так нездійснене квазідержавне утворення названо в його профілі в мережі «ВКонтакте» (збережена копія). Він був поранений в бою проти української армії в районі населеного пункту Широкине на початку 2015 року, а влітку, як випливає з фотографій в його профілі, вже заліковував рани в клініці військової травматології та ортопедії імені Гайнріха Турнера в Санкт-Петербурзі. Одна з фотографій Первака зроблена на подвір’ї лікарні на тлі пам'ятника самому Турнеру.
Після операції Микола Первак поїхав на реабілітацію до Кам'янки, де сфотографувався на тлі тієї ж дерев'яної церкви.
У госпіталі в Кам'янці Первак фотографує та інших «ополченців». Їх на фото нижче вдалося встановити волонтерам InformNapalm: ліворуч – житель Челябінська Максим Федулов, в центрі – Олександр Лісовий з Донецька, праворуч – житель міста Докучаєвськ Донецької області України Роман Бабич.
До російської системи обов'язкового медичного страхування увійшли ще не всі медичні установи, які раніше одержували фінансування безпосередньо з бюджету. Однак, якщо вірити реєстру медичних організацій, що обслуговують громадян за полісами обов'язкового медичного страхування, 442-й окружний військовий клінічний госпіталь Ленінградського військового округу до системи обов'язкового медичного страхування входить. Кафедра і клініка військової травматології та ортопедії імені Турнера є частиною військово-медичної академії імені Кірова Міноборони Росії і безпосередньо фінансуються з оборонного бюджету, який в 2016 році знову зросте і складе, за оцінкою російської Вищої школи економіки, майже 20 відсотків від усіх державних витрат. Не виключено, що сепаратисти зі сходу України лікуються в російських медичних установах за свій рахунок, хоча уявити собі, звідки у них на це гроші, складно: доба у стаціонарі у звичайній російській лікарні коштує близько 3-4 тисяч рублів, а так званим «добровольцям», які воювали на Донбасі, інколи не вистачає грошей навіть на найнеобхідніше, в результаті чого вони змушені просити про фінансову допомогу в інтернеті.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
