Напередодні другої річниці Революції Гідності соціологи дослідили, що рівень протестних настроїв в Україні знову досягнув рівня часів Євромайдану. Так, 53% респондентів готові протестувати на вулицях, якщо рівень життя в країні і далі буде падати. Радіо Свобода розпитало також і політологів про причини, ймовірність і парадокси масових акцій протесту в Україні.
За твердженням політолога Костянтина Бондаренка, якщо зараз і будуть протестні акції, то вони не матимуть характер Майдану. Це будуть виступи щодо окремих пунктів, наприклад, тарифів.
«Рівень невдоволення серед населення зараз доволі високий. Народ просто доводять до відчаю, тому не можна цього виключати. Якщо суспільство бачить, що ситуація не покращується, ще й приходять грабіжницькі платіжки, то народ може вибухнути», – припускає Бондаренко.
За логікою чим більші протестні настрої, тим більша ймовірність вибуху, але до прикладу, готовність українців самими вершити самосуд на сьогодні складає 6,5%, наводить дані дослідження директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
Дуже важливий для суспільства урок, що в період силових акцій, пересічні громадяни насильства боятьсяІрина Бекешкіна
«Готовність вершити самосуд різко пішла на спад. У грудні 2013 року, коли вже був Майдан було 9%. Потім 6-7% і зараз 6,5%. Дуже важливий для суспільства урок, що в період силових акцій, пересічні громадяни насильства бояться», – каже Бекешкіна.
Із соціологом погоджується і голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Політолог пояснює: не все так лінійно і закономірно. У протестному русі українців справді дуже багато парадоксів. І найбільш показовим підтвердженням цьому є два українські «майдани», які стались тоді, коли рівень протестних настроїв у країні не був надто високим.
В Україні найбільш потужними і впливовими є політичні протести, а не протести з соціально-економічних мотивівВолодимир Фесенко
«Протести відбуваються не за законом переходу кількості в якість, а скоріше тоді, коли виникають дуже вагомі причини. І тут ми підходимо до другого парадоксу – в Україні найбільш потужними і впливовими є політичні протести, а не протести з соціально-економічних мотивів», – ділиться спостереженнями політолог.
Стихійні чи організовані?
Штучні протести в Україні не дають результату, продовжує Володимир Фесенко й ілюструє це своє твердження невдачею так званого «фінансового майдану», який відбувався під НБУ, а інший – «кредитний» до недавнього часу стояв під стінами Кабміну. Щоб протест був потужним, він має бути щирим, вважає експерт.
«І ще одна важлива ознака ефективного протесту – він врешті-решт має отримати політичне спрямування і політичне керівництво. Якщо він стихійний, результату не буде. У нас найбільш відомий стихійний протест – це Врадіївка. Він був локальним і дав локальний результат, але не дав ланцюгової реакції по країні. Хоча й був однією з передумов накопичення незадоволення до влади», – додає він.
Єдиною реальною передумовою нового «майдану» в Україні експерти називаютьпоєднання двох потужних чинників: поразки на фронті у поєднанні з серйозною, різкою економічною кризою.
Факт, що існують озброєні групи, які їздять мирними містами зі зброєю і ведуть розборки, свідчить про те, що суспільство толерує цю ситуаціюІгор Семиволос
«Війна створює цілий прошарок людей з низьким рівнем до насильства. Сам факт, що існують озброєні групи, які їздять мирними містами зі зброєю і ведуть розборки, свідчить про те, що суспільство толерує цю ситуацію», – каже директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Завданням Революції Гідності, за словами Семиволоса, був більш справедливий розподіл ресурсів і благ між українцями. І цей тренд рівності гостро зберігся й до сьогодні. Тож, якщо влада захоче найближчим часом повернути собі монополію на насильство, її верхи повинні добре пам’ятати про це.
