У Києві зіграли і прочитали дві п’єси на підтримку Олега Сенцова: «Номери», яку написав сам український політв’язень, і «Помолвка» російської драматурга і засновниці московського незалежного театру «Театр.doc» Єлєни Грьоміної. Ними відкрився шостий фестиваль «Тиждень актуальної п’єси». Над постановкою текстів працювали українські актори і російська режисерка Анастасія Патлай. Вона каже: попри поширене упередження, росіяни солідарні з українцями – адже через досвід протестів на Болотній площі знають, як боротися за свободу.
П’єсу «Номери» Олег Сенцов написав задовго до арешту – у 2009 році. Утім, текст резонує із сучасними подіями – це антиутопія про вигадане тоталітарне суспільство. Вперше п’єсу презентували у московському «Театрі.doc» рік тому, а згодом її читку ставили у київському театрі «Дах». Нинішня постановка «Номерів» – це радше ескіз вистави, каже режисерка Анастасія Патлай. Вона називає п’єсу Сенцова своєрідним наївним мистецтвом. Втім, головна мета показів – не дати забути про політв’язня.
Над другою п’єсою – «Помолвка» – «Театр.doc» почав працювати нещодавно. Вона документальна – в основу лягли записи судових процесів у справі Сенцова, взяті з відкритих джерел. Однак у тексті йдеться не лише про нього, а й про інших ув’язнених з Криму: Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія та Олександра Кольченка.
«Свідчення Чирнія і Афанасьєва – хибні, і Єлєна Грьоміна дуже добре описує, як вони поводяться на процесі – як бігають очі тощо. Також у п’єсі використані записи з відкритих сторінок у соцмережах. Це не кінцевий варіант п’єси, туди ще увійдуть, наприклад, пісні, які любив слухати Кольченко – він пише про них у щоденниках. Ми знаємо цих людей просто як учасників справи, а тут вони стають об’ємними, набувають якихось біографій. Завдання театру – запропонувати глядачу зрозуміти людину. Тут воно виконується», – розповідає Анастасія Патлай.
«Ліберали» – це знову лайливе слово в Росії»
Режисерка каже: ця п’єса, насамперед – про тортури. На обговоренні після читки деякі глядачі зауважують: у випадку Олександра Кольченка, який відмовився від свідчень, які дав, за його словами, після катувань, йдеться також і про муки совісті.
«Чому у п’єсі постає питання мужності і совісті? Тому що тут описані виняткові людські якості, які людям досить рідко доводиться демонструвати. Звісно, ми розуміємо, що це жахливо несправедливо. Що неможливий цей вирок, як і саме обвинувачення. Мене дивує ця інтонація: «Вам у Росії не зрозуміти». Мені здається, це також вплив пропаганди. Адже у нас була Болотна. Ми усі туди ходили, по сто тисяч збиралося. Коли дивилися на Майдан, то пригадували свої протести. Ми здатні емоційно синхронізуватися з вами. І з Сенцовим також. Він ідеаліст – як і люди, які виходили на Болотну», – розповідає Анастасія Патлай.
Режисерка зауважує, що у Росії п’єсу «Помолвка» гратимуть не у театрі з міркувань безпеки.
«Будемо винаймати приміщення. Жах навіть не в тому, що нас виженуть, а що зірвуть прем’єру. Тому що зараз з боку влади є достатня кількість провокаторів. «Ліберали» – це знову лайливе слово», – каже Патлай.
П’єса про справу Сенцова – чергова «політична» робота «Театру.doc». Раніше театр ставив вистави про справу Сергія Магнітського та протести на Болотній площі. Через останню постановку театр був вимушений переїхати вдруге за останній рік.
«Номери» і «Помолвка» – перші п’єси з програми «Політичний театр» «Тижня актуальної п’єси». Фестиваль триватиме до 22 листопада.
