Брюссель – Хто з претендентів на вступ до ЄС за останній рік досяг на цьому шляху нийбільших успіхів? А хто уповільнив процес євроінтеграції? Як свідчить оприлюднений Єврокомісією звіт, скажімо, в Туреччині, яка давно «чекає в передпокої ЄС», зростає насилля й порушуються засадничі права людини. Інші держави-кандидати – Албанія, Чорногорія, Сербія та інші – хоч і мають деякий прогрес, але, здебільшого, недостатньо борються з корупцією, криміналом, та ще й потерпають від міграційної й політичної криз. У вівторок Брюссель оцінив шанси можливих нових членів ЄС.
Приєднання до ЄС – це процес, який може тривати довго, невтомно повторює єврокомісар із питань сусідства й переговорів щодо розширення Йоганнес Ган. Він категорично відмовляється з цього приводу давати будь-які прогнози. Що є безсумнівним, так це те, що до кінця його мандату, тобто протягом наступних чотирьох років, у співдружності нових членів не очікують.
Втім, «батіг і пряник» об’єднана Європа щодо держав-кандидатів використовує й далі. Нинішній звіт, водночас, чітко засвідчив: апетит щодо набуття членства серед країн Західних Балкан дещо зменшився. Як наслідок, реформи йдуть повільно, корупція та злочинність зберігають свої колишні позиції, а провладні та опозиційні політики зосереджені на боротьбі за владу та власному збагаченні.
Особливо відзначилася Туреччина. На думку експертів Єврокомісії, процес реформ ця країна пригальмувала, та ще й допустила грубі порушення засадничих свобод, зокрема, свободи преси.
Єврокомісар Йоганнес Ган застерігає, що Анкара не веде боротьби з корупцією та зневажає незалежність судової системи.
«За минулий рік з’явилися істотні недоліки, що вплинули на незалежність судової системи, а також свободу зборів, свободу висловлювань, – заявив єврокомісар. – Зокрема, зростає тиск та залякування журналістів і засобів масової інформації. Також внесені поправки до закону щодо інтернету, які дозволяють владі блокувати його контент. Натомість, реформи в цих ключових галузях – це пріоритет у процесі вступу Туреччини до ЄС. Це ще й у її власних інтересах».
«На горіхи» дісталося кожній державі-претенденту
Втім, дісталося «на горіхи» практично кожній з держав-претенденток на членство. Чорногорія ніби й відкрила нові пункти переговорів щодо вступу до ЄС, однак, далі має міжетнічні проблеми, не спромоглася зменшити рівень корупції та злочинності. Подібні недоліки спостерігаються і в Боснії й Герцеговині, Албанії, Македонії й Косові. Сербія, до того ж, не докладає достатніх зусиль для врегулювання відносин із косоварами. Останні місяці небувалої міграційної навали теж не покращують ситуацію. Кожна з держав бореться, як може, захищаючи свої кордони й території від біженців із Сирії та Іраку.
Неостанню роль у зменшенні привабливості євроінтеграції в регіоні відіграє і Росія, яка, прагнучи політичної дестабілізації цих держав, розглядає їх як плацдарм для своїх енергетичних проектів. Це визнає і представник Єврокомісії Ган.
У транспорті й енергетиці ми розвиваємо дуже конкретні та реальні проекти, які якраз продемонструють людям переваги саме європейського залученняЙоганнес Ган
«Саме тому ми зосереджені на співробітництві та налагодженні зв’язків усередині цього регіону, – каже єврокомісар. – У двох основних галузях – транспорті й енергетиці – ми розвиваємо дуже конкретні та реальні проекти, які якраз продемонструють людям переваги саме європейського залучення».
Втім, Йоганнес Ган зауважує, що і з Росією (як він каже, «сусідом європейських сусідів») об’єднана Європа має підтримувати коректні відносини. Однак, переконаний він, країни західних Балкан чітко заявили, що прагнуть реалізації європейської перспективи, тому ЄС буде їм у цьому допомагати та підтримувати.
Жодного нового вступу до 2019 року
Тим часом, у нинішньому звіті ЄС щодо прогресу країн-кандидатів ідеться: «на тлі істотного кількарічного прогресу багатьох країн у численних сферах наявні проблеми, які мають ці держави, свідчать, що жодна з них не буде готовою приєднатися до ЄС до завершення мандату нинішньої Європейської комісії». Цей мандат спливає наприкінці 2019 року.
Загалом, на думку представників Єврокомісії та більшості депутатів Європарламенту, донині політика розширення давала виключно позитивні результати. Як заявляє євродепутат від найбільшої політичної групи, Європейської народної партії, Крістіан Преда, «це політика успіху. Розширення ЄС стало, насамперед, стимулом до демократизації, політичної стабільності та економічного процвітання».
