Через півроку після ухвалення у першому читанні законопроекту «Про посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» депутати розглянуть його вдруге на пленарному засіданні 3 листопада. Від результату голосування залежить достойне життя понад 1,5 мільйона вимушених переселенців, які сьогодні не можуть захистити свої права через недосконале законодавство, кажуть його автори – члени комітету Верховної Ради з прав людини та громадські організації.
Законопроект №2166 суттєво спрощує процедуру обліку внутрішньо переміщених осіб і передбачає державне сприяння інтеграції ВПО за новим місцем проживання. А ще у ньому йдеться про те, що довідка переселенця діятиме безстроково, розповідає координатор благодійного фонду «Схід-SOS» Олександра Дворецька.
«Технічні питання будуть вирішуватись на рівні Міністерства соціальної політики. Наприклад, про те, які графи будуть фігурувати в заяві і довідці про вимушене переселення. Щоб додати якийсь один параметр, нам не потрібно буде чекати на постанову Кабінету міністрів. Також законопроект ліквідує перевірки міграційної служби, які на сьогодні проводяться незаконно (мається на увазі перевірки місця проживання – ред.). Після його ухвалення відповідні служби будуть ретельніше ставитися до захисту персональних даних, адже поки що обмін даними між відомствами проходить поза межами закону», – конкретизує нововведення Дворецька, додаючи, що часто причиною повернення додому для переселенців ставала неможливість реалізувати свої права у місці переселення.
Крім того, згідно з законопроектом, якщо особі відмовлено у взятті на облік, служба повинна надати відмову у письмовому вигляді із зазначенням підстав. Це, за словами авторів, забезпечить можливість переселенцю звернутися до суду з оскарженням такої відмови.
Розширено законопроектом і перелік документів, якими ВПО може підтвердити факт свого переміщення. Так, наприклад, якщо у людини немає штампу реєстрації місця проживання, то протягом 15 робочих днів вона може надати військовий квиток, трудову книжку, документ про право власності на нерухоме або рухове майно, документ про освіту (науковий ступінь), медичні документи або ж навіть фотографії чи відеозаписи.
«Сьогодні багато питань вирішуються на людських комунікаціях. Кожен представник департаменту соціального захисту ставиться до проблем переселенців по-різному – хтось йде на поступки, а хтось ні. І саме тому, щоб врегулювати питання на законодавчому рівні, щоб не було так, що я приходжу і когось щось прошу, нам потрібен цей закон», – доповнює координатор громадської ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева.
Переселенці не в пакеті євроінтеграційних реформ?
Те, що законопроект після першого читання вже півроку не може потрапити у порядок денний депутатів, дуже обурює його авторів, серед яких – і голова комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, депутат «Батьківщини» Григорій Немиря.
«Ми не розуміємо, чому з ним тягнуть, незважаючи на те, що законопроект був готовий до другого читання ще у червні. Формально, те, що ми чуємо від тих, від кого це залежить, зокрема й від урядовців, так це, що законопроект не пов’язаний з пакетом реформ. Цей тиждень позиціонується, як тиждень ухвалення законів щодо лібералізації візового режиму, але не варто забувати, що рішення про надання безвізового режиму з ЄС не технічне, а політичне. І в даному випадку, як політичне рішення, чи не буде одним з аргументів за чи проти безвізового режиму стан ситуації з внутрішньо переміщеними особами?» – обурюється депутат.
Григорій Немиря нагадує, що законопроект №2166 вже підтримала Рада Європи. Узгоджений він і з керівними принципами ООН з питань переміщених осіб усередині країни.
Тим часом спікер парламенту Володимир Гройсман на погоджувальній раді 2 листопада запевнив, що сесійний день у вівторок, 3 листопада, буде «соціальним», а міністр закордонних справ Павло Клімкін, у свою чергу, у переліку важливих законопроектів щодо лібералізації візового режиму згадав про законодавство у сфері міграції.
«Третя група обов’язкових для ухвалення – це блок законів про удосконалення законодавства у сфері міграції та притулку. Я дуже сподіваюся, що там не буде жодних питань. Це просто питання удосконалення правових основ для біженців, для їхнього утримання. Це питання на фоні того, що відбувається у Європейському Союзі, є критичним», – сказав голова МЗС.
За останніми офіційними даними, внутрішньо переміщених осіб в Україні налічується понад 1,5 мільйона. За неофіційною статистикою, їх майже вдвічі більше.
