(Рубрика «Точка зору»)
Коли російські силовики порушують кримінальні справи за фактом блокади Криму – це не слабкість. І вже тим більше не розпач. Це створення універсальної статті, за якою можна затримувати і допитувати будь-кого, хто перетинає Чонгар.
Наталія Поклонська повідомила про те, що в Криму будуть перевіряти людей на причетність до товарної та енергетичної блокади півострова. За її словами, вже порушена низка кримінальних справ під загальною умовною назвою «блокада Криму». «Правоохоронні органи працюють щодо всіх активістів і членів блокади – це ті громадяни, які порушують законодавство абсолютно стосовно всіх. З деяких питань порушені кримінальні справи. Щодо решти ведуться дослідчі розслідування», – повідомила Поклонська.
Цю новину прийнято коментувати в стилі «руки короткі» або «ви ж казали, що блокада – це для вас нестрашно». Чисто емоційно це можна зрозуміти. Але раціональний підтекст у тому, що відбувається, все ж трохи інший.
Кримінальні справи за фактом блокади Криму – це не більше, ніж створення універсального механізму, який дозволить допитати або затримати будь-яку людину, яка цікавить російських силовиків. Як мінімум, щоб перевірити її на причетність до тієї самої «блокади Криму». Наприклад, будь-хто, хто відвідує Херсонську область, для силовиків відтепер є носієм цінної інформації про те, як блокада влаштована і хто її адмініструє.
Адже розслідувати «товарну блокаду Криму» можна до нескінченності. Тим більше, з урахуванням того, що її публічні спікери навряд чи вирішать приїхати до Криму. А тому можна до нескінченності вести слідчі дії, опитувати свідків, викликати на допит, виносити підозри, обмежувати виїзд і в'їзд.
Формально, кожен, хто стикається з учасниками блокади – може бути цікавий силовикам. І не обов'язково для цього бути учасником цієї акції. Турист, що проходить огляд, чи журналіст, який приїхав поговорити з активістами, отримують шанс набути процесуального статусу. Як мінімум, свідка.
Ви скажете, що російські силовики й раніше не особливо обтяжували себе пошуками підстав для своєї активності? Так, звичайно. І ця історія – всього лише продовження старого тренду. Оптимізація, якщо завгодно.
А тому я б не став іронізувати щодо всієї цієї ситуації. Російському силовому апарату можна дорікнути в чому завгодно, але тільки не в беззубості. Те, що ми спостерігаємо – це класична історія про те, що була б людина, а стаття знайдеться. Ще зручніше, якщо це одна і та ж універсальна стаття.
Щоб не розпорошуватися.
Павло Казарін – оглядач «Крим.Реалії»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
