Електоральні настрої: відразу три політсили наступають на пʼяти БПП (дослідження)

Понад третина українців однозначно планує взяти участь у виборах 25 жовтня. Про це свідчать результати опитування, проведеного на замовлення «Міжнародного республіканського інституту» – некомерційної організації, очолюваної американським сенатором-республіканцем Джоном МакКейном. Майже 40 відсотків респондентів збираються голосувати, але ще не певні у своєму рішенні. Нове дослідження також оцінює настрої українців щодо реформ та їхні зовнішньополітичні симпатії.

Лідером електоральних симпатій перед місцевими виборами лишається «Блок Петра Порошенка «Солідарність»-УДАР: 13 відсотків учасників опитування «Міжнародного республіканського інституту» (МРІ) підтримали б цю політсилу під час голосування 25 жовтня. Однак результат БПП-УДАРу – не разюче успішний: по 11 відсотків, за підсумками дослідження, мають «Батьківщина», «Самопоміч» та «Опозиційний блок».

Рейтинг останнього зумовлений переважно електоральною підтримкою на Півдні та Сході: слайд із деталізацією політичних симпатій по регіонах свідчить, що у південних і східних регіонах підтримати «Опозиційний блок» планують відповідно 14 і 17 відсотків від тих, хто збирається голосувати.

Рейтинг «Батьківщини», про зростання якого останнім часом свідчать різні соцопитування, у МРІ пояснюють тим, що політсила є дуже активною зі своїми виборцями. «З нашого досвіду, «Батьківщина» – одна з найбільш організованих політичних партій, особливо в регіонах. Вони дуже активні у проведенні зустрічей із виборцями», – зазначив у коментарі Радіо Свобода керівник офісу МРІ в Україні Майкл Дракмен.

«Самопоміч», у свою чергу, дуже активно працює з різними громадськими організаціями в регіонах», – додає він.

У перелік партій, які пропонували респондентам, внесли також «Народний фронт». Політична сила премʼєра Арсенія Яценюка раніше вирішила не висувати своїх кандидатів для участі в місцевих виборах цьогоріч. Однак, якби «Народний фронт» таки йшов на вибори, рівень підтримки, за результатами цього опитування, склав би 1 відсоток.

18 відсотків, за даними соціологів, поки не визначилися, кого підтримувати 25 жовтня.

Понад третина не розуміє децентралізацію

Зростає, за даними опитування, несхвалення респондентами діяльності президента і премʼєр-міністра. «Зовсім не схвалюють» діяльність Петра Порошенка 40 відсотків опитаних, «повністю» і «скоріше схвалюють» у сумі 24 відсотки. Рівень категоричного несхвалення діяльності Кабміну на чолі з Арсенієм Яценюком – 54 відсотки, сукупна симпатія не перевищує 13 відсотків.

На рейтинг премʼєра, за словами Майкла Дракмена, зокрема впливає сприйняття українцями економічних викликів, з якими їм довелося зіткнутися за останній рік (зокрема, за даними дослідження, майже половина опитаних каже, що за цей період економічне становище їхньої родини суттєво погіршилося). Зниження популярності президента керівник офісу МРІ в Україні частково повʼязує з природнім «завершенням медового місяця», що тривав якийсь час після виборів глави держави.

«Значними є виклики, з якими влада зіткнулася в економічній сфері, а також через російську окупацію Криму й частини Донбасу, через війну, що триває, через переселенців», – додає Майкл Дракмен.

Крім того, на його думку, керівництво держави має проблеми з комунікацією з населенням, поясненням громадянам деяких своїх кроків та ініціатив. Зокрема, як свідчить опитування, 35 відсотків українців оцінюють як «дуже низький» свій рівень обізнаності щодо змісту змін до Конституції, затверджених парламентом у першому читанні 31 серпня. Розуміють пропоновану децентралізацію 12 відсотків респондентів. Водночас 18 відсотків опитаних сказали, що взагалі нічого не чули про ухвалення цих змін до Основного закону.

«За нашими даними, серед тих людей, які знають і розуміють пропоновані зміни до Конституції у частині децентралізації, більшість підтримує цю реформу, – каже Майкл Дракмен. – Тож якби влада більше комунікувала, пояснювала, особливо в регіонах, в чому полягають реформи, чому так буде краще і як вони відбуватимуться, думаю, підтримка була б більшою».

«Дуже тепло» до Росії ставляться 2 відсотки українців

Кількість прихильників вступу країни до НАТО сягає майже половини населення України: 48 відсотків опитаних сказали, що проголосували б за євроатлантичну інтеграцію, якби це питання винесли на референдум. Проти вступу – 28 відсотків респондентів. Крім того, 17 відсотків вагаються щодо своєї позиції.

Популярність Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану серед українців, за результатами опитування, складає 17 відсотків. Це – трішки більше, ніж у липні (тоді було 14 відсотків), але загалом цей показник продовжує падати. Європейська інтеграція натомість приваблює зараз 57 відсотків респондентів.

«Дуже тепло» Росію в Україні наразі сприймають 2 відсотки опитаних, «дуже холодно» – 35 відсотків. Серед країн, запропонованих у переліку, найтепліше сприймається Польща (15 відсотків однозначно позитивного сприйняття; 43 відсотки відповіли, що ставляться «тепло»).

Наступна у рейтингу – Білорусь (12 відсотків – «дуже тепле» ставлення, 45 відсотків – «тепле»). США викликають беззаперечну симпатію 9 відсотків українців, ще 32 відсотки кажуть про «тепле» ставлення, йдеться в опитуванні МРІ.

Довідка: Дослідження «Динаміка суспільно-політичних поглядів в Україні» на замовлення «Міжнародного республіканського інституту» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку провела соціологічна група «Рейтинг». Опитування методом особистісного інтервʼю тривало з 7 до 21 вересня 2015 року по всій Україні, крім окупованих територій Криму і Донбасу. Всього опитали 1200 жителів України віком від 18 років, які мають право голосувати. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, освітою, регіоном і величиною населеного пункту.

На цю ж тему:

14.10.2015 Що турбує українця: бідність, конфлікт на Донбасі та корупція (дослідження) Українці підтримують демократію, але розчаровані діями політиків після революції далі