Москва прагне не просто «заморозити» конфлікт на Донбасі, а хоче лишити цю територію Україні і домогтися для неї «особливого статусу». Цю тему серед інших порушує західна преса. Окрім того, світові ЗМІ звертають увагу на те, як живеться колишнім ватажкам угруповань «ДНР» і «ЛНР», російським громадянам, що повернулися з війни на Донбасі до Росії. Мас-медіа також звертають увагу на справи звинувачених у державній зраді у Росії, відзначаючи при цьому, що з усіх подібних справ наразі закрили лише одну – щодо багатодітної жінки, яка повідомила в українське посольство про можливе перекидання російських військ на Донбас.
Британська газета Financial Times відзначає, що новий політичний сезон в Україні розпочався з протестів під Верховною Радою, у результаті чого загинули люди. Але подальші події, відзначає журналіст, демонструють певне затишшя у конфлікті на Донбасі.
Це, йдеться у статті Financial Times, дозволяє припустити, що президенти України Петро Порошенко і Росії Володимир Путін прагнуть вийти з конфлікту, уникнувши неприємних компромісів.
Проблема полягає в тому, йдеться у статті, що плани Порошенка заходять далі, ніж те, на що можуть погодитися члени парламентської коаліції в українському парламенті. Але Москва хоче від України ще більших поступок. Журналіст видання наголошує, що Кремль прагне, щоб сепаратистські регіони залишалися у складі України, але із зафіксованим у Конституції значним ступенем автономії.
Просто «заморозити» конфлікт на Донбасі недостатньо для Кремля, мовиться у статті, оскільки це не гарантуватиме, що Донбас залишиться інструментом впливу Москви. Саме тому, відзначає Financial Times, Путін погодився зустрітися з лідерами Франції, Німеччини та України у Парижі 2 жовтня. Це буде перша зустрічі у «нормандському форматі» з часу погодження у лютому «Мінська-2».
Журналіст наголошує, що східні регіони України можуть отримати «особливий статус» лише, якщо там пройдуть вибори за українським законодавством під міжнародним наглядом, але сепаратисти наразі не погоджуються на це. Окрім цього, продовжує журналіст, не факт, що в українському парламенті набереться дві третини голосів, необхідних для внесення змін до Конституції. Відтак, це може зруйнувати мінські домовленості і знову спричинити крах зусиль щодо досягненню миру на Донбасі.
Траплялося, що зали ресторанів порожніли, коли туди входив Олександр Бородай зі своєю свитою озброєних людей у камуфляжі, пише видання Washington Post. Це було у Донецьку в 2014 році, коли Бородай був «прем’єр-міністром» так званого «уряду» угруповання «ДНР». Тепер, продовжує видання, він повернувся до Москви і знову, як каже сам Бородай, працює піар-консультантом.
«Коли ти не на телебаченні, люди починають забувати, як ти виглядаєш. І дякувати Богу. Оскільки раніше було важко вийти на вулицю», – говорить Бородай, занурившись у кремового кольору софу у Московському ресторані під час інтерв’ю.
Олександр Бородай розповів Washington Post, що не був у Донецьку з жовтня, і що тепер займається відновленням своєї консалтингової фірми.
Через збиття «Боїнга-777» у липні 2014 року на Донбасі Захід звинувачує Росію і ватажків сепаратистів, у тому числі Бородая, у тому, що вони забезпечили бойовиків зброєю.
Бородай каже, що не знає, чи поїде на суд до Нідерландів, якщо йому пред’являть звинувачення у цій справі. «Для мене ця історія давно залишилася у минулому. Я зробив усе, що вважав за потрібне для підтримки повноцінного розслідування», – зазначає Бородай.
Ще один лідер бойовиків на Донбасі «екс-прем’єр-міністр» угруповання «ЛНР» Марат Баширов, за даними Washington Post, керує у Москві кількома фірмами у сфері державного управління, а також головує у комітеті з державного управління Російської асоціації менеджерів.
Колишній польовий командир Ігор Гіркін тепер читає лекції ультраправим націоналістам. Він заперечує колишню свою позицію, звинувачуючи Росію у тому, що вона «кинула» сепаратистські «республіки» в Україні.
«Причинний», – сказав, посміхаючись, Бородай про Гіркіна. Олександр Бородай розповідає, що його озброєна охорона була змушена зв’язати Гіркіна, щоб повернути до Росії.
Деякі оглядачі застерігають, що російська підтримка добровольців, які воюють в Україні, може мати надзвичайно негативні наслідки для Росії. Washington Post зазначає, що скоро у Москві судитимуть колишнього сепаратиста-снайпера за вбивство двох поліцейських. Але поки що чітких ознак, що добровольці несуть безпосередню загрозу для Росії, немає, зазначає журналіст видання.
Утім, американський експерт Марк Ґалеотті переконаний, що добровольців не так багато. «Російській стороні варто боятися солдатів, які повертаються до Росії з Донбасу», – говорить Ґалеотті у розмові з журналістом Washington Post.
Російське видання «Комерсант» пише, що у Московському міському суді у понеділок, 14 липня, завершилося судове слідство у справі Геннадія Кравцова – радіоінженера з Санкт-Петербурга, обвинуваченого у державній зраді. Захист наполягав на повному виправданні радіоінженера, а державний обвинувач просив для нього 15 років колонії при максимальній санкції за цією статтею у 20 років.
Журналісти «Комерсанта» інформують, що Кравцов закінчив Військово-космічну академію у Санкт-Петербурзі. Після навчання він 15 років працював у структурах ГРУ на посаді радіоінженера, маючи доступ до державної таємниці. У 2011 році, коли термін його допуску добіг кінця, Геннадій Кравцов звільнився і влаштувався на роботу в одну з петербурзьких ІТ-компаній. Пропрацювавши там три роки, він вирішив пошукати роботу у Європі. На одному з сайтів він знайшов вакансію у шведської компанії і написав туди резюме. Проте, у результаті роботодавці йому нічого не відповіли, а за радіоінженером прийшли співробітники ФСБ, які повідомили, що він порушив Кримінальний кодекс. Геннадія Кравцова заарештували, а призначена незабаром після цього експертиза засвідчила, що у його резюме містилися відомості, що становлять держтаємницю. Слідство стверджувало, що Кравцов нібито розголосив відомості «про військове призначення одного з космічних апаратів». Більш докладної інформації отримати було неможливо, оскільки справа радіоінженера носила гриф «таємно», а сам процес проходив у закритому режимі.
У статті «Комерсанта» йдеться, що проведена у червні експертиза у справі обвинуваченого у держзраді Геннадія Кравцова знайшла у розголошених ним відомостях секретні дані. Захист обвинувачуваного називає експертизу незаконною.
Про кримінальну справу щодо Геннадія Кравцова стало відомо на хвилі скандалу навколо справи багатодітної матері з російської Вязьми Світлани Давидової, відзначає «Комерсант». У січні цього року її заарештували за звинуваченням у держзраді. За даними російського слідства, Давидова у 2014 році почула, як службовець військової частини, розташованої біля її будинку, у маршрутці обговорював можливе перекидання російських військ на український Донбас. Жінка вирішила повідомити про це у посольство України, а за кілька місяців її затримали. Суспільний резонанс, який спричинила її справа, у результаті призвів до того, що Давидову звільнили з-під варти, а потім припинили кримінальне переслідування, оскільки експертиза не знайшла у переданих українським дипломатам відомостях нічого, що становило державну таємницю. Проте, на даний момент з усіх відомих справ, що стосуються державної зради, припинити вдалося тільки справу Давидової.
