Вже пішов третій місяць, як Олена Тищенко керує новоствореним управлінням, яке займається поверненням награбованого Віктором Януковичем та його оточенням. Це управління було створене при Міністерстві внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Очолила його Тищенко, 39-річна юристка, яка навчалась в Лондонській школі економіки (LSE).
Найбільш відомим досягненням у її кар’єрі була співпраця з казахським опозиціонером-мільйонером Мухтаром Аблязовим, якого влада Казахстану звинувачує у викраденні активів на 6 мільярдів доларів. Приховувати його кошти допомагала Олена Тищенко, про це говорить і її подруга, народний депутат Тетяна Чорновол.
Але не тільки через цю історію Тищенко виникає питання, чи її призначення на посаду було доречним і правильним. Її дії після призначення також залишаються сумнівними.
Одне з великих питань – це підтримка Тищенко законопроекту Чорновол «Про особливий режим спеціальної конфіскації майна», який був зареєстрований 3 вересня.
Тетяна Чорновол пропонує повернути державі власність колишнього президента Віктора Януковича, прем’єра Миколи Азарова та ще 20 осіб у досить цікавий спосіб. Перелік тих, кого можуть позбавити власності, встановлений у законі поіменно. В той час, як за міжнародними правилами, під якими підписалася і Україна, закон не може діяти проти конкретних особистостей. Більш того, ніхто не в змозі позбавити людини права власності, крім суду. Якщо такий закон буде ухвалено – це матиме катастрофічні наслідки для України.
«Ці люди з точки зору європейських банків, європейських правоохоронних органів, відразу перетворюються на тих, кому потрібно допомагати, а не арештовувати їхні активи. Для того, щоб довести, що людину переслідують, потрібно грубо порушити цю процедуру і почати вилучати власність волюнтаристськи. Власне на це й націлений законопроект Чорновол-Тищенко», – пояснює Сергій Сидоренко, редактор «Європейської правди».
На своїй сторінці у Facebook Олена Тищенко наполягає на негайному ухваленні поданого Чорновол закону: «Єдине, що треба зробити, на мій погляд, – це замінити перелік осіб в законопроекті на загальну категорію «високопосадовців (в тому числі колишніх) та їхнього оточення. В усьому решті – «Браво, Таню!». Головне, щоб парламент видався такий же мужній, як ти. І не продався. Бо торги за неприйняття будуть великі. Ціна дуже висока».
Тищенко та Чорновол не приховують дружнього ставлення одне до одного.
«Це призначення пролобіювала я, буквально було пролобійовано шантажем Яценюка і Авакова, – розповідає народний депутат Чорновол, яка представляє в парламенті фракцію прем’єр-міністра. – Насправді вона – єдиний спеціаліст у всьому світі, який може потягнути цю роботу».
Законопроект Чорновол – це вже не перша ініціатива Тищенко при владі. Одним із перших «антикорупційних законів» Тищенко була постанова Кабінету міністрів про продаж заарештованих нафтопродуктів у справі Сергія Курченка, юного олігарха часів Януковича.
«Я була ініціатором і автором постанови Кабінету міністрів України, яку було ухвалено, але яка не набула чинності, щодо реалізації речових доказів. Ми тоді ставили питання про те, що такі речові докази мають передаватися на реалізацію виключно держпідприємствам із перерахуванням коштів на рахунки держави», – говорила Тищенко сайту «Обком» у липні 2015 року.
Як показало розслідування журналістів «Української правди», згодом нафтопродукти були реалізовані за заниженою ціною приватним компаніям чоловіка Олени Тищенко – Сергію Тищенко.
«Я дуже добре пам’ятаю, як у травні минулого року Тищенко та Чорновол лобіювали проведення саме такого порядку аукціонів, який мав корупційну складову. Зараз вона очолює безпосередньо той департамент, який займається вилученням активів і її чоловік фактично заробив на цих вилучених активах, кошти яких мали піти на потребу армії», – розповідає Севгіль Мусаєва-Боровик, головна редакторка онлайн-видання «Українська правда», яка розслідувала аферу.
Але Тищенко вважає, що то була «нормальна постанова». «Я і зараз стою на цих позиціях. В нас не має бути приватних продавців ні для конфіскованого майна, ні для майна, яке арештоване», – сказала вона програмі «Схеми» – проекту Радіо Свобода та Першого суспільного каналу.
Бізнесмен Сергій Тищенко в інтерв’ю «Українській правді» тоді заявив, що його підприємство підписало контракт із держкомпанією поза конкурсом, бо більше ніхто його підписувати не хотів. Тож тепер замість прибутків, від такої реалізації держава зараз рахує збитки. За даними СБУ – це 250 мільйонів гривень.
«Якщо колишній чоловік Тищенко і нинішній батько її дітей є людиною, яка, за низкою журналістських розслідувань, особисто допомагала Курченкові виводити гроші за кордон, то призначення її на посаду людини, яка буде повертати виведенні кошти за кордон, є нонсенсом і явним конфліктом інтересів», – пояснює Сидоренко.
Але Тищенко не погоджується з такою оцінкою.
«Як я можу впихнути корупційний інтерес? Куди? На відкриті торги? Чи я порушу порядок, за яким Мін’юст зараз продає активи, конфісковані судом, і там якось впишуся?» – дивується вона.
Міжнародна слава
Олена Тищенко відома не тільки в Україні, але й у Росії, Казахстані, Великобританії, Франції, Італії, Кіпрі та інших офшорних зонах. Про її життя наче про детектив впродовж декількох років писали всі провідні газети цих країн.
«Ми знаємо багато фактів з її біографії – вона була під слідством за кордоном, вона утримувалась в Росії під слідчим ізолятором, проти неї була порушена кримінальна справа в Росії і в Казахстані, вона була пов’язана з людиною, яка зараз перебуває в міжнародному розшуку і чекає на екстрадицію», – розповів народний депутат від президентської партії Сергій Лещенко.
Йдеться про скандальну справу казахського опозиціонера-мільйонер – Мухтара Аблязова. Його звинувачують у шахрайстві, зі збитками для Казахстану у розмірі більш як 6 мільярдів доларів. І як свідчать відриті судові рішення, родина Тищенків тісно вплетена у цю неоднозначну історію.
«Компанії Сергія Тищенко – це екс-чоловіка Олени Тищенко та батька чотирьох її дітей – ці компанії використовувалися для того, щоб номінально керувати активами пана Аблязова. Є декілька назв компаній, через які Аблязов відмивав гроші з Казахстану», – говорить Дарія Каленюк, виконавчий директор ГО «Центр протидії корупції».
Але Чорновол вважає, що участь Тищенко в історії з Аблязовим – навпаки плюс у теперішній роботі. Тоді вона активи ховала, тепер – шукатиме, бо знає, як ховають.
«Олена в той момент була захисником в судових процесах Аблязова, відповідно вона, навпаки, допомагала йому виводити активи, грубо навпаки ховати ці активи, розумієте людина з таким досвідом навпаки знає як їх шукати», – зауважила Чорновол.
Пригоди Тищенко в історії Аблязова у британській газеті The Gardian описували так: «Приватні детективи простежили за Мухтаром Аблязовим минулого літа до вілли на Французькій Рив’єрі, бо сіли на хвіст Олені Тищенко, українському юристу. Вони слідкували за нею з моменту, коли вона взяла таксі до аеропорту Хітроу і полетіла до Ніцци. Вже на узбережжі між Ніццою та Марселем, на віллі з шістьма спальнями вони натрапили на Аблязова в нижній білизні».
Сама Тищенко не пригадує останній раз, коли бачилась з Мухтаром Аблязовим, а також не пригадує, як його затримували.
«По-перше, я не знаю як його затримували, я не була присутня. По-друге, коментувати про спілкування з Мухтаром Аблязовим – це також некоректно, бо в мене є певний статус у тих справах, і щодо нього іде розслідування, тому ніяких коментарів не буде. Я можу сказати одне, що я не була присутня і деталей я не знаю. Я їх із преси прочитала, в тому числі і про себе деталі, які я не знала», – говорить вона.
Активи Тищенко
Олена Тищенко розлучена зі своїм колишнім чоловіком бізнесменом Сергієм Тищенком, але станом на 7 вересня 2015 року вони залишаються бізнес-партнерами.
Згідно з випискою з відкритого реєстру нерухомості у Франції, колишнє подружжя володіє маєтком через фірму SCI DU GRAND CHENE.
Цей же документ показує, що Олена Тищенко, Баранова у дівоцтві, та Сергій Тищенко мають спільну адресу реєстрації у Великій Британії. Вілла вартістю 5 мільйонів 400 тисяч фунтів стерлінгів розташована в районі Вейбрідж.
Розкішний будинок «ховається» у лісі, вулиць як таких немає, хіба що просіки, головну дорогу перегороджує шлагбаум, на якому зазначено, що далі дорогу закрито для всіх, хто не мешкає у цьому районі (St George’s Hill) або не є членом місцевого гольф-клубу.
У розпорядженні редакції програми «Схеми» є три останні декларації про доходи та майно Олени Тищенко. Документи заповнені з проміжком у три місяці з різною інформацією про закордонне нерухоме майно, земельні ділянки та мільйонні доходи. Але сама Тищенко говорить, що різниця виникла просто через самі бланки декларацій.
«Просто насправді ці декларації розроблені так дивно. У Верховній Раді запитуєш: а вказувати закордонне майно? Ні, не треба, як ми це перевіримо? Добре, не треба – то тримайте. Я їх точно не приховувала, бо вони є в минулій декларації в Адміністрації. Тут не треба чорну кішку шукати там, де її немає», – пояснила журналістам Тищенко.
