Іноземні добровольці чекають українського громадянства вже другий рік, але більшості з них доводиться йти звичайним шляхом – ніби вони й не воювали на сході країни. Довгу процедуру державні органи пояснюють питаннями безпеки та радять іти з клопотанням до міністра.
З початку літа 2014 року громадянин Білорусі Дмитро Палойка виконував бойові завдання у складі добровольчого батальйону «Донбас» – чергував на блокпостах, виїжджав на спецоперації в Артемівському та Мар’їнському районах Донецької області, а також у складі штурмової роти брав Попасну та Лисичанськ Луганської області. Під час боїв Палойка отримав легке поранення. Наприкінці літа разом із іншими бійцями патрулював Курахове Донецької області.
«Ми виїжджали в напрямку Мар’їнки, Донецька, брали участь у невеличких боях. Ще там у полон захопили одного бойовика. А мені якраз треба було їхати в Білорусь – закінчувався тримісячний термін», – розповів Палойка Радіо Свобода. В батальйоні його перевели в резерв, тому до Іловайська він не потрапив.
Липневий рапорт Дмитра із проханням надати йому громадянство підписали командир взводу Сергій Шкарівський, позивний «Шульц», та командир роти Сергій Петров, позивний «Тур» – обидва загинули під Іловайськом.
Під час перебування в Курахові Дмитро знайшов собі наречену – Віту Іванову. У вересні йому довелося повернутися до Білорусі, але потім боєць знову поїхав в Україну. У грудні Палойка остаточно вирішив переїхати, отже, поїхав додому продати квартиру та забрати особисті речі.
Білоруське КДБ арештовує добровольців
На вокзалі білоруського міста Барановичі екс-бійця «Донбасу» затримали працівники Комітету державної безпеки. Вони протримали його в ізоляторі 10 днів, а потім заборонили виїжджати з країни. Як розповідає Дмитро, під час утримання під вартою працівники КДБ психологічно тиснули на нього та його наречену.
Вони відповідали – забудь, ти ніколи не одружишся, не поїдеш до України. Я говорю – тоді вона сюди приїде, а вони мені – тоді ми її посадимоДмитро Палойка
«Коли мене допитували, я говорив, що приїжджав до нареченої, говорив, що ми збираємось одружитися. Вони відповідали – забудь, ти ніколи не одружишся, не поїдеш до України. Я говорю – тоді вона сюди приїде, а вони мені – тоді ми її посадимо. Вже потім я дізнався, що вони допитували усіх моїх родичів», – розповів Палойка. Пізніше один із працівників КДБ, видаючи себе за родича, телефонував Віті та намагався дізнатися, чи воював її наречений на сході України, розповідає боєць.
Доказів не було – спілкуючись із журналістами, Палойка завжди закривав обличчя. У квітні 2015 року вони із Вітою одружилися в Білорусі та поїхали до України. Наприкінці весни доброволець отримав тимчасовий дозвіл на проживання та зараз мешкає в Курахові з дружиною. 29 серпня він зареєстрував на сайті президента України петицію про надання громадянства іноземним добровольцям, що воюють за Україну.
В Нацгвардії знають лише про 10 іноземних добровольців із «Донбасу»
Палойка далеко не єдиний іноземний боєць «Донбасу», який воював у зоні АТО та досі чекає на громадянство. Цю почесну нагороду добровольцям обіцяв особисто міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ще в липні минулого року. Він повторив свою обіцянку і цього літа – у річницю звільнення Маріуполя.
Сьогодні попереднє клопотання про надання громадянства є лише щодо десяти бійців, розповів Радіо Свобода полковник Національної гвардії Ігор Данильчук – саме він збирає документи добровольців. Надавати детальний коментар полковник відмовився через зайнятість.
За словами бійця батальйону «Донбас» із позивним «Чуб», процедура надання громадянства дуже затягнулася – документи десяти осіб були поданні ще навесні, але значного прогресу він досі не побачив.
Для того ми й подаємо на Авакова, щоб нам зробили подання на громадянство без довідок про несудимість«Чуб»
«Коли була річниця звільнення Маріуполя, туди приїжджав Аваков та нагороджував наших бійців. Ми йому нагадали про його обіцянку 2014 року, і він наказав помічникові займатися цим питанням. Для того ми й подаємо на Авакова, щоб нам зробили подання на громадянство без довідок про несудимість», – розповів «Чуб».
Замість допомоги з прискореною процедурою, говорить боєць, керівництво Нацгвардії відсилає іноземців до Міграційної служби, щоб там збирали усі необхідні документи. Деякі з цих документів треба отримувати в рідній країні, але для багатьох це неприпустимо – добровольці з Росії та Білорусі побоюються арешту на батьківщині. Це доводить досвід Палойки.
«Хоча коли я спілкувався з керівником Державної міграційної служби, там говорили, що цю процедуру можна спростити за допомоги міністра внутрішніх справ Арсена Авакова чи президента. З допомогою цих підписів ми можемо побороти нестачу деяких документів та бюрократію», – говорить «Чуб».
За словами «Чуба», в батальйоні набагато більше, ніж 10 іноземців, щодо яких є попереднє клопотання міністра, але решта, побачивши бюрократичний підхід, шукають якісь інші шляхи отримання громадянства.
Марія Гайдар нічого не зробила для країни, але отримала громадянство за два дні – доброволець із Польщі
Ще один із іноземців батальйону «Донбас» – польський боєць Вадим із зрозумілим позивним «Поляк». Недавно, на річницю звільнення Маріуполя, він отримав нагороду, а взимку воював у Широкині. Проте, громадянства досі чекає.
Дев’ять місяців тому я надав документи, і підлеглий Авакова сказав, що міністр підписав усі документи, але сьогодні я дізнався, що це обман, і ті документи нікуди не пішлиВадим «Поляк»
«Мені це громадянство обіцяли дев’ять місяців. Дев’ять місяців тому я надав документи, і підлеглий Авакова сказав, що міністр підписав усі документи, але сьогодні я дізнався, що це обман, і ті документи нікуди не пішли», – наголосив поляк. За його словами, тепер йому треба знову їхати з фронту до Києва лише заради того, щоб підписати другий екземпляр заяви.
«Якщо немає бажання надати це громадянство, допомогти людям, які приїхали допомогти Україні, вигадають будь-що, аби не дати. А якщо хочуть надати, як, наприклад, пані Гайдар, яка нічого для України не зробила, можна надати його за два дні», – обурюється Вадим.
Державна міграційна служба працює строго за законом, може допомогти лише клопотання міністра
Радіо Свобода звернулося до Державної міграційної служби. За словами голови прес-служби агенції Сергія Гунька, загалом за клопотаннями міністрів внутрішніх справ та оборони на розгляді перебуває близько 25 осіб-іноземців – вони або вже отримали громадянство, або отримають його найближчим часом. За словами Гунька, отримати необхідні документи білоруси можуть у Києві, у білоруському посольстві.
Мені невідомі випадки, коли не можна було вирішити у посольстві чи консульстві питання набуття українського громадянстваСергій Гунько
«Якщо передбачено подання якихось документів законодавством України, то у Міграційної служби як в органу виконавчої влади немає інших варіантів, крім як виконувати законодавство. Мені невідомі випадки, коли не можна було вирішити у посольстві чи консульстві питання набуття українського громадянства», – заявив Гунько.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, прес-секретар наголосив, що усі іноземці, які працюють в органах державної влади, зокрема, голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі, проходили через прискорену процедуру отримання громадянства, але у будь-якому разі проходили через Міграційну службу.
«Я не маю права розголошувати персональні дані, персональну інформацію, але отримання громадянства за державним інтересом є дійсно прискореною процедурою. Вона триває значно менший час і документів треба менше», – розповів Гунько. За його словами, кожен випадок треба розглядати індивідуально, але у будь-якому разі отримання українського громадянства буде пов’язане з перевірками добровольців у державах, чиє громадянство вони мають досі.
«Міграційна служба не уповноважена самостійно визначати, кому надавати громадянство, кому не надавати. Має бути звернення від міністра, він має розуміти, що ця людина достойна бути громадянином України», – наголосив Гунько.
Статус біженця може врятувати бійця-добровольця від депортації
За словами координатора громадської ініціативи «Євромайдан-SOS» Олександри Матвійчук, до них звертається багато білорусів, які намагаються отримати статус біженця.
Переважна більшість людей, які намагаються отримати статус біженця в Україні через реальні страх і загрозу переслідувань на батьківщині, отримують відмовиОлександра Матвійчук
«До нас звертаються люди, громадяни інших країн, серед них багато громадян Білорусі. Коли вони в Україні звертаються за захистом, то отримують цинічні необґрунтовані відмови в статусі біженця. Переважна більшість людей, які намагаються отримати статус біженця в Україні через реальні страх і загрозу переслідувань на батьківщині, отримують відмови», – розповіла координатор.
Добровольцям, які брали участь у бойових діях, Матвійчук радить звертатися до таких спеціалізованих громадських організацій як центр соціальної дії «Право на захист» та «Без кордонів»
Співкоординатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич розповів Радіо Свобода, що статус біженця є одним з варіантів для добровольців із Білорусі чи Росії.
«Про багатьох із них відомо, що вони брали участь у бойових діях на сході України на боці України, та нічого доброго їх вдома не чекає. Що важливіше у статусі біженця – що він захищає від примусового повернення або видачі до країни походження, навіть якщо правоохоронні органи тієї країни будуть вимагати цього громадянина», – розповів Буткевич.
Він також наголосив, що законодавство не було адаптоване до реалій сучасної України в її «постмайданний» період.
Добровольцям можуть допомогти два нові закони, але їх досі розглядають
23 квітня Верховна Рада ухвалила за основу проект закону про добровольців від народного депутата Олега Ляшка. Згідно з ним, отримати громадянство мають усі добровольці, які воювали на сході. На початку червня автори отримали таблицю поправок, але поки що, за офіційним сайтом парламенту, закон запланований у порядок денний.
Трохи інший шлях пропонують автори законопроекту про надання громадянства контрактникам Збройних сил України. Як розповів Радіо Свобода співавтор законопроекту Дмитро Тимчук, цей шлях підійде для громадян інших держав, які готові підписати офіційний контракт із армією, зокрема, для вчорашніх добровольців.
«Деякі згодні на те, щоб стати громадянами України, а деякі, наприклад, чеченці, приїхали виконувати те, що вони вважають своїм обов’язком – боротися з військами Путіна, проти російської агресії. Вони не хочуть втрачати своє громадянство. Мій законопроект мав вирішити цю проблему, як в усіх цивілізованих країнах», – наголосив Тимчук.
Аналогічний закон, за словами Тимчука, був ухвалений в Росії ще у 1998 році, крім того, за таким же принципом комплектується відомий Іноземний легіон у Франції.
Точна кількість іноземних добровольців, які хочуть отримати українське громадянство, невідома. Вони воювали та продовжують воювати в складі підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії та в добровольчих батальйонах, зокрема, у «Правому секторі». Відомо лише про кілька випадків отримання добровольцями громадянства – це, зокрема, боєць батальйону «Київська Русь» Крістіан Жерегі, «правосек» та екс-офіцер ФСБ Росії Ілля Богданов, а також білоруський боєць полку «Азов» Сергій Коротких.
