Київ – Україна подала четвертий позов проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У ньому йдеться про масові порушення російською владою прав українців на окупованій території. Окремий великий блок у цій міждержавній заяві проти Російської Федерації стосується політв’язнів, зокрема Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Надії Савченко. Та от чекати результатів справи Україні та жертвам російської агресії доведеться щонайменше 5 років.
У 2014 році українці направили до Європейського суду з прав людини 13,6 тисяч скарг, вивівши таким чином Україну на перше місце за кількістю позовних заяв до цієї міждержавної судової інстанції. Та цього року ця статистика доповнилась ще одним великим позовом – «Україна проти Росії», який у середу до ЄСПЛ направило Міністерство юстиції.
Можна стверджувати, що окупаційні органи як у Криму, так і на Донбасі порушують практично усі права людини, передбачені Європейською конвенцією та протоколами до неїБорис Бабич
«Можна стверджувати, що окупаційні органи як у Криму, так і на Донбасі порушують практично усі права людини, передбачені Європейською конвенцією та протоколами до неї. Сподіваємося, що оцінка Європейського суду з прав людини, яку він надасть, буде відповідно сприйнята світовим співтовариством, що держава-агресор рано чи пізно буде змушена виконати відповідні справедливі вимоги щодо припинення порушення прав людини та надання справедливих компенсацій», – сказав урядовий уповноважений у Європейському суді з прав людини Борис Бабич.
Схожий позов Україна вже подавала минулого року. Він теж стосувався порушення прав людини під час анексії Криму, зокрема, йдеться про викрадення військових і цивільних громадян України, незаконні дії проти кримських татар. Друга ж велика справа, яку Україна теж подала минулого року, стосується викрадення українських дітей-сиріт, а третя – Мустафи Джемілєва, якого не впускають у Крим, а членів його родини переслідують.
Але окрім країни, подати позов до Європейського суду з прав людини можуть і пересічні громадяни. Для цього в Україні діють 100 центрів безкоштовної правової допомоги Міністерства юстиції України, які допомагають кримчанам і жителям окупованих територій Донбасу готувати такі позови. Консультації з підготовки позовів до ЄСПЛ адвокатам Мін’юсту надають і експерти Української Гельсінської спілки з прав людини. За повідомленням міністерства, кілька десятків таких справ за фактом окупації Росією Криму від фізичних осіб уже подані, і їх навіть взяли до розгляду. У своїх позовах українці можуть вимагати і відшкодування матеріальних збитків – як за втрачене житло, так і за втрачену роботу.
«Необхідно зробити фото, а взагалі намагатись зробити фото-таблицю зруйнованого будинку, тілесних ушкоджень, звернутись до ЖЕКу, щоб скласти акт обстеження будинку чи квартири. Все це ми збираємо на підтвердження того, що обстріл вівся зі сторони «ЛНР» чи «ДНР», – перераховує адвокат Юлія Науменко.
Залежно від величини збитків можна отримати від 25 до 60 тисяч євро. От тільки результатів доведеться чекати щонайменше 5–6 років.
«Це – перші ластівки, але ці перші ластівки перетворяться на океан позовів проти Росії та її керівництва», – наголошував міністр юстиції Павло Петренко.
Усі подані справи проти Росії не дадуть швидкого ефекту, підтверджує український дипломат і громадський діяч, колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко, але разом з тим він запевняє, що рано чи пізно винний таки понесе покарання.
Режим Путіна – це не назавжди. Настане час, і ті, хто ці злочини вчиняє, справді будуть на лаві підсуднихВолодимир Огризко
«Зрештою, режим Путіна – це не назавжди. Настане час, і ті, хто ці злочини вчиняє, справді будуть на лаві підсудних, і ми повинні зробити все, щоб це сталося», – закликає дипломат.
Тим часом 14 липня Конституційний суд Росії визнав необов'язковим виконання рішень Європейського суду з прав людини, якщо вони можуть спричинити порушення російської конституції. При цьому Конституційний суд наголосив, що Росія не має наміру ухилятися від виконання рішень Європейського суду з прав людини, якщо вони не суперечать національному законодавству.
Коментуючи таке рішення Конституційного суду Росії, українське Міністерство закордонних справ зазначило: «Російська держава запроваджує вибіркове правосуддя і позбавляє об’єктивного, неупередженого і відповідального судового захисту мільйони осіб, що звертаються до суду за захистом своїх прав».
