(Рубрика «Точка зору»)
Аморально знищувати продукти харчування в країні, де 5 мільйонів безпритульних дітей, де, тільки за офіційними даними, 16 мільйонів громадян живуть за межею бідності.
Але давайте визнаємо чесно, знищення санкційних і контрабандних продуктів – єдина рятівна соломинка для путінської Росії. Патріотизм росіян починається біля дверей холодильника, але там він може і закінчитися. Росія давно і серйозно залежить від чужих продуктів. За даними російського Інституту комплексних стратегічних досліджень, за час правління Путіна Росія, встаючи з колін, збільшила імпорт продовольства в 6 разів – із 7 до 43 мільярдів доларів. У 2013 році майже половину своїх доходів звичайні росіяни витрачали на імпортні продукти харчування. Але це статистика благополучного для Росії часу: стабільного рубля і високої ціни на нафту і газ.
Економіка Росії, як підводний човен, здійснює вимушене занурення на глибину. Коли всі люки задраєно, про тих, хто випадково забарився в затоплюваній ходовій рубці, не згадують. Саме так трапилося зі старшим мічманом Віталієм Шиманським, коли під час навчань підводний човен «Брянськ» йшов під воду. У ходовій рубці російської держави мільйони громадян. В умовах падіння ціни на нафту і газ економіка не витримає продуктового імпортного валу. Росія закриває люки, щоб голландський пармезан і норвезький лосось не виламали перебирання, конопатить щілини, щоб «смертельний» долар не витравив останній рублевий кисень...
У Франції непродані, але придатні до вживання продукти, знищувати заборонено, вони йдуть через громадські організації малозабезпеченим, а зіпсовані продукти переробляють на корм тваринам. Ось протоієрей Олексій Уминський з Російської православної церкви солідарний із західними католиками і протестантами і засуджує нову практику продуктового вандалізму: «Ідея божевільна, дурна і підла. Ці продукти можна розподіляти через благодійні організації, які допомагають бідним, бездомним, біженцям, людям похилого віку. Можна просто звернутися до Відділу соціального служіння Російської православної церкви, і вони з радістю приймуть продукти і розподілять між незаможними».
Народжений у повоєнному блокадному Ленінграді Володимир Путін робить блокадною всю Росію. Але іншого виходу, ніж піти проти здорового глузду, у нього немає. Потрібно рятувати підводний човен, що тоне. Закуповувати продукти нема за що, навіть маленьке «протікання» може виявитися згубним. Роздавати санкційні продукти бідним – значить морально виправдовувати порушників заборони, показувати державну слабкість, а тут потрібно рішуче, «з усією строгістю соціалістичної законності», як в сталінські часи. Ми сильні як ніколи! Шлунковий сік, який виділяється від згадки про пармезан, гасять із пропагандистського вогнегасника: це Захід повів торгову війну, Росія чесно обороняється, громадяни повинні згуртуватися на захист своєї Батьківщини. Поки що патріотизм перемагає.
Рішення про знищення західних продуктів, може, сьогодні і єдине для путінської економіки, але не обов'язково рятівне рішення. Хто старший, той пам'ятає, що урядовий стілець під лідером Радянського Союзу Михайлом Горбачовим захитався після боротьби з пияцтвом. Горбачов не тільки зменшив надходження до скарбниці, він підняв першу хвилю прихованого невдоволення.
Сьогодні Росією прокотився легкий гомін обурення. З ініціативи активістки Ольги Савельєвої вже більше ніж 300 тисяч росіян підписали петицію проти знищення імпортних продуктів. Раніше завбачливо Путін знизив ціни на горілку. Можливо, для багатьох росіян горілка головніша за м'ясо. Але довго жити, не закушуючи, теж не можна. Голодне похмілля буває не тільки важким, але й страшно голодним ...
Володимир Земляний – письменник, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті «Крим. Реалії»
