Головною дипломатичною новиною 10 серпня у Росії стало призначення головою департаменту інформації і друку МЗС Росії Марії Захарової. Іноді ця посада називається просто «офіційний представник МЗС». Словом, це та людина, яка озвучує позицію російської дипломатії – у разі, якщо з приводу цього питання не бажає висловитися особисто міністр чи інша, вища за посадою, особа. Навряд чи призначення Захарової (вона, до речі, перша жінка на цій посаді) стало б помітною подією, якби вона не була вже широко відомою за межами свого відомства. Марія Захарова не тільки дипломат, але і патріотичний блогер, який часто дає відсіч ворогам курсу Кремля, не дуже соромлячись при цьому у висловлюваннях.
Ось деякі витяги з блогу Марії Захарової, який вона веде на сайті «Ехо Москви».
Про українське керівництво (у зв’язку зі справді незграбним виступом прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, в якому він згадав про «вторгнення СРСР до Німеччини», не пояснивши як слід, що саме має на увазі, хоча пізніше роз’яснення були): «Заява Яценюка – найкращий доказ того, що в Україні все масштабніше розквітає філософія младобандерівців, які вилізли з історичного підпілля і вимагають реваншу за роки забуття своїх зневажених предків-злочинців».
Про колишнє українське керівництво: «Щоразу під час переговорів з американськими колегами стримую сміх, коли вони починають розповідати, що лютневе захоплення влади в Києві і його підтримка Заходом були вимушеним кроком, викликаним утечею В. Януковича. Погодьтеся, це дуже смішно, враховуючи історичний потяг Вашингтона підтримувати уряд у вигнанні».
Про європейські цінності: «У міру становлення нашого європейського «я» ми перетворювалися на більших прихильників споконвічних європейських цінностей, ніж сама Європа, яка зробила за останнє десятиліття кілька запаморочливих кидків себе через своє ж стегно».
Про Барака Обаму (пост має яскравий заголовок «Рвун в клочья»): «Читаю нові заяви Обами про успіхи курсу на «ізоляцію Росії». Не коментую суть, бо її там немає. Вперше бачу президента великої країни, який вважає себе цивілізованим, який щиро пишається тим, що зробив щось погане іншому народові, не перебуваючи з ним у стані війни».
Про Гілларі Клінтон (Марія Захарова, що дивно для кар’єрного дипломата, чомусь пише ім’я цього дуже відомого політика з одним «л»): «Увійшовши до нових передвиборчих перегонів, Хіларі Клінтон, говорячи про США, заявила, що зараз «жодна країна в світі не підготовлена краще для того, щоб протистояти традиційним загрозам, які виходять від таких країн, як Росія, Північна Корея та Іран, а також мати справу з підняттям нових держав, таких як Китай». Зустрічайте! Нові «вороги американського народу» – «традиційно загрозлива» Росія і Китай, що «піднімається». І це в 2015 році! З іншого боку, навіщо викидати потерті зошити з конспектами лекцій про передвиборчий популізм, якщо піар-технології п’ятдесятирічної давнини досі працюють».
І так далі і тому подібне. Часом записи у блозі Марії Захарової стилістично нагадують передовиці радянських газет на міжнародні теми – що трохи дивно, враховуючи, що кар’єра Захарової починалася в куди більш пізні часи. Закінчивши Московський державний інститут міжнародних відносин у 1998 році, вона працювала редактором видання «Дипломатичний вісник», потім служила в представництві Росії при ООН, а з 2011 року була заступником директора департаменту інформації і друку МЗС. Тепер вона його і очолила (колишній керівник цього підрозділу Олександр Лукашевич призначений головою російського представництва при ОБСЄ).
За нестандартний для дипломата агресивний публіцистичний стиль Марію Захарову люблять на російських державних телеканалах. У ток-шоу цих ЗМІ її часто запрошували як опонента українських гостей. Ось один приклад: виступ Захарової у програмі «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим» 7 червня цього року. Роздратована уточнюючими запитаннями опонента, Марія Захарова кидає йому: «Дайте мені сказати. Інакше ви зараз справді почуєте, що таке російські «Гради»!»
Не дивно, що новина про призначення Захарової «обличчям» МЗС Росії викликала захоплення у прокремлівськи налаштованих користувачів соціальних мереж:
Сама Захарова заявляє, що продовжить свою діяльність у соцмережах, пояснюючи це таким чином: «Там своя мова, своя манера спілкування, тому виходити до користувачів соціальних мереж із нескінченною міністерською стурбованістю і висловлювати емоції, які дипломати висловлюють досить стримано... Ми просто зрозуміли, що аудиторія чекає від нас чогось іншого. Думаю, що цей жанр теж залишиться, тому що він затребуваний, дуже добре пішов».
Чи означає це, що тролінг відтепер остаточно стане офіційним стилем російського зовнішньополітичного відомства, Марія Захарова не уточнила. Однак, це скоро з’ясується – досить дочекатися перших МЗСівських брифінгів з її участю в новій ролі. Можна припустити, що відповідь на це запитання буде позитивною: стилістично до «кращих» зразків троллінгу вже наближаються багато офіційних виступів російських політиків, наприклад, нещодавня стаття голови Держдуми Сергія Наришкіна знову-таки на зовнішньополітичні теми.
Американські колеги Захарової, однак, відреагували на її призначення, як і личить дипломатам, ввічливо: посольство США в Москві вустами свого прес-аташе Вілла Стівенса побажало їй успіхів.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода
