Під час чергового засідання у справі Олександра Попова щодо його причетності до розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року, один із потерпілих під час допиту назвав конкретні прізвища «беркутівців», які його били. Втім, суд поки що не взяв цього факту до уваги і вирішив продовжити допит потерпілих у вересні.
Чергове засідання Шевченківського суду у справі колишнього голови КМДА Олександра Попова розпочалося з півгодинним запізненням. А все через відеоконференцію, яку суд намагався провести з Володимиром Волосюком із Хмельницького – одним із 84 потерпілих під час розгону активістів Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року. Втім, коли Володимир на зв’язок так і не вийшов, головуючий суддя Оксана Хардіна запросила до допиту одного з трьох присутніх у залі потерпілих – 24-річного Олександра Єсипчука.
Зателефонував друзям, вони сказали, що на той час Захарченко Ірині вже було розбито головуОлександр Єсипчук
«Близько 4-ї ранку мені зателефонували мої друзі Панченко Василь та Захарченко Ірина, сказали, що знаходяться на Хрещатику і їх починає оточувати «Беркут», і попросили їх забрати. На той час я знаходився на Подолі. Спіймавши таксі, я вирушив до Хрещатика. Вийшовши з таксі на Європейській площі, я знову зателефонував друзям і вони сказали, що на той час Захарченко Ірині вже було розбито голову», – почав свою розповідь хлопець.
Далі, за свідченнями Олександра, вони почали підніматися вгору вулицею Інститутською, бо там була машина швидкої допомоги, але працівники «Беркуту» збили їх трьох з ніг і запхали до автозаку, де на той момент вже було близько 20 людей.
Автозак був переповнений. В однієї людини була зламана ногаОлександр Єсипчук
«Автозак був переповнений, і нам довелось стояти. В однієї людини була зламана нога. Ми не знали, куди їхали, але, як потім виявилось, це був райвідділок на Герцена. Там у приміщенні почали складати рапорти, бігала людина, яка всіх фотографувала. В кабінеті мені лише тоді принесли рапорт, який, я не знаю, коли був складений, я прочитав і сказав, що зовсім з ним не погоджуюсь», – вів далі Олександр, називаючи вже конкретні прізвища ймовірних кривдників. За його словами, двоє «беркутівців», які написали на нього рапорт за нібито опір працівникам міліції, його й били.
«Міліціонери-альпіністи першого штурмового взводу РСП підрозділу міліції особливого призначення «Беркут» старший сержант міліції Микитесь Володимир та сержант міліції Перінський Д.О.», – конкретизував він.
І хоч названі особи вже не працюють в правоохоронних органах, у відповідь адвокати обвинувачуваного Олександра Попова озвучили усне клопотання з проханням до суду винести окрему ухвалу з направленням до ГПУ, щоб з’ясувати всі обставини затримання і побиття Олександра Єсипчука. Втім, суд таке клопотання відхилив.
«Прокуратура завжди офіційно і неофіційно говорила, що у нас немає прізвищ цих людей, бо вони були в масках і ідентифікувати їх неможливо. Міліція каже, що теж не знає. По лінії міністерства були вже дві комісії, які теж нічого не встановили. А тут на засіданні кажуть: є ці люди, ми їх бачили і вони це робили. Так чому їх не запитати, хто давав їм такі команди? А в матеріалах справи ці люди не допитані. Мій адвокат зробив запит у райвідділок, куди їх (мітингувальників – ред.) привозили, і попросив: дайте ж протоколи – хто ці люди. Відповіді немає вже місяць. А сьогодні ще й суд сказав, що це не наше діло. В мене таке враження, що розібратись, чому так сталось і хто винен, взагалі нікому не цікаво», – обурювався цим фактом Олександр Попов.
Екс-голова КМДА не переставав наголошувати на своїй невинуватості і запевняв, що він навпаки – вболівав за мирний протест.
«Ви сказали, що бачили пункт обігріву на Майдані. А ви знаєте, що він був встановлений за моїм дорученням?» – запитував він під час допиту ще одного потерпілого 18-річного Романа Ратушного.
Всіляко вигороджував клієнта й адвокат Микола Карнаух: «Олександр Павлович щоденно робив багато заходів, які унеможливлювали конфлікт влади і мітингувальників. Це і зустріч зі студентами, це й участь у громадській раді при МВС, де міністр його завірив, що не буде застосовано сили. Він навіть не міг допустити, що будуть задіяні такі сили для розгону. Тому не можна стверджувати, що він був співучасником і знав про якийсь план».
Наразі по справі розгону Євромайдану проходять 84 потерпілих, із яких на даний момент допитано 16. Окрім свідчень про фізичну шкоду, усі вони вимагають у Олександра Попова компенсації і за моральну.
«Загальна сума, за моїми підрахунками, на сьогоднішній день складає 23 мільйони гривень», – інформує ще один адвокат Попова Максим Дирдін.
Далі – після допиту усіх потерпілих – суд перейде до допиту свідків. Серед них і Руслана Лижичко, і Арсеній Яценюк, і навіть Віктор Янукович і Микола Азаров.
«На той час вони в якійсь мірі були свідками. Якщо до того часу, як ми дійдемо до тієї стадії процесу, вони з’являться, то ми будемо допитувати. Якщо їх не буде, то будемо вирішувати в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом», – пояснив можливість участі у процесі політиків-втікачів прокурор відділу Генеральної прокуратури Сергій Капишин.
Наступне ж судове засідання у цій справі відбудеться 17 вересня.
|
13 лютого 2015 року Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо Олександра Попова. За версією слідства, у ніч із 29-го на 30 листопада 2013 року колишній голова КМДА Попов, діючи за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, керівником головного управління МВС України у Києві Валерієм Коряком й іншими високопосадовцями, дав вказівку про завезення на майдан Незалежності в Києві комунальної техніки для встановлення новорічної ялинки. За даними слідства, Коряк, використовуючи цю обставину, віддав наказ «Беркуту» розігнати мирний мітинг. Працівники спецпідрозділу жорстоко побили мітингувальників. Попова обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, статті 340 (незаконне перешкоджання проведенню зборів та мітингів, вчинене за попередньою змовою групою осіб), частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 365 (пособництво у перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України. Олександр Попов – один із небагатьох із вищого керівництва держави того часу, який не виїхав за кордон, оскільки за його словами, він твердо впевнений у непричетності до цього силового розгону і готовий це доводити в суді. |
