Київ – Окрім змін до Конституції в частині децентралізації, створена Петром Порошенком Конституційна комісія працює над змінами до Основного закону і в розділі «Правосуддя». Нещодавно стосовно напрацьованих змін свій попередній висновок оприлюднила Венеційська комісія, схвально оцінивши новації. Разом з тим, з критикою пропозицій комісії вже виступила низка політиків та експертів, зазначаючи, що без перепризначення всіх суддів зміни лише зацементують існуючу систему. Відтак Радіо Свобода розпитало голову Вищої ради юстиції (органу, який фактично відповідає за те, які судді працюють в Україні) Ігоря Бенедисюка про те, які зміни до Конституції він очікує, та як оцінює новий склад ВРЮ, що обирався з бійками і скандалами.
– Питання, яке зараз активно дискутується, – це хто ж усе-таки повинен призначати суддів, щоб нарешті подолати політичний вплив на судову гілку влади? Верховна Рада, Вища рада юстиції чи президент?
– Звісно, що Вища рада юстиції. Якщо ж говорити стосовно тих пропозицій, які є в проекті Конституції щодо призначення суддів президентом України, то, якщо виходити з того, що це церемоніальна функція, то я не вбачаю в цьому якихось ризиків. Але повторюсь, якщо це лише церемоніальна функція. Лише якщо перед цим кваліфікаційна комісія, школа суддів провела навчання, а після цього були проведені певні конкурси і Вища рада юстиції, перевіривши всі технічні моменти, подала подання, і в президента немає механізму не ухвалити рішення, лише тоді це виключає будь-які ризики політичного впливу.
– А як щодо переведення і звільнення суддів?
– Щодо переведення, то це питання ще дискутується. Наразі однозначної своєї відповіді на це питання я вам дати не можу. Але якщо буде форма, що суддя призначається суддею взагалі, а не суддею конкретного суду, тоді, мабуть, питання переведення буде в межах компетенції Вищої ради юстиції. Я тут не вбачаю якихось ризиків у тому, що це буде робити президент чи ВРЮ. Якщо буде лише формальне підписання указу, я не бачу в цьому нічого страшного.Все залежить від механізму, закладеного в сам порядок обрання, і від правової культури суспільства в тому числі.
– Тож, якщо перераховувати стисло, то які зміни до Конституції, на Вашу думку, потрібно внести щодо повноважень Вищої ради юстиції?
– Для зменшення політичного впливу виконавчої і законодавчої влади доцільно передати повноваження стосовно притягнення до відповідальності суддів, мається на увазі зняття недоторканності і арешт, Вищій раді юстиції, а не Верховній Раді, яка зараз має на це право. Також щоб усі неформальні процедури: конкурси, рекомендації – закінчувалися на рівні ВРЮ.
Окрім цього, якимось чином намагатимемось вплинути на цей конституційний процес і з точки зору визначення ролі і місця ВРЮ у судовій системі як представницького органу, який би об’єднував усі судові ланки. Адже ми знаємо, що у нас є виконавча влада, яка має свій представницький орган, законодавча влада, а в судової влади все якось розрізнено. Тобто, якщо говорити про цей класичний розподіл влад, то у судової влади також має бути цей орган, і, на мою думку, ним має бути саме Вища рада юстиції.
– На сьогоднішньому засіданні дисциплінарної секції ВРЮ її члени відмовили у відкритті дисциплінарних справ проти більшості суддів, скарги на дії яких були в порядку денному. Невже всі вони справді діяли за законом? Адже серед справ були і скарги на, можна сказати, одіозних представників Феміди.
– Якщо ви уважно слідкували за оголошенням, то щодо трьох суддів Київського апеляційного суду (Наталії Антоненко, Анатолія Стрижеуса та Наталії Поліщук – ред.) ми ухвалили рішення направити матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії, тому що судді першої і другої інстанції мають притягатися до дисциплінарної відповідальності Вищою кваліфікаційною комісією.
Що ж до інших скарг, то тут у нас досить складна ситуація. Ці матеріали накопичилися з різних періодів. Є матеріали і 2013 року , і 2010-го, і є навіть скарги на порушення щодо виїзду за кордон взагалі від 2005 року. Тому ми позбавлені можливості ухвалити якесь рішення стосовно цих застарілих справ. Адже з урахуванням того, що строк цих справ сплинув, ми не можемо навіть провести повноцінну перевірку. Тому ми відмовляємо, розуміючи, що крапку в цій ситуації ми не ставимо. Ми пишемо про ознаки, наприклад, що касаційна скарга розглядалась більше трьох років, проте дослідити, яким чином і чому так відбулось, ми наразі не можемо.
– Склад Вищої ради юстиції обирався більше року, і, коли нарешті дійшло до обрання, то відбувалось це з численними дискусіями і навіть скандалами. Попри це, орган нещодавно таки розпочав свою роботу. Ви як новообраний голова як оцінюєте роботу цього складу ВРЮ?
– Я оцінюю роботу дуже добре з огляду на ту кількість матеріалів, яку ми підготували за цей невеликий час роботи. Думаю, якби ми працювали в нормальному режимі, без залишків, а почали розглядати свіжі справи, то рішення були б трошки інші, адже ми б мали інші можливості.
Що ж стосується складу і кваліфікації членів ВРЮ, я думаю що він досить гармонійно склався. Є в нас судді і апеляційної інстанції, і місцевих судів, і вищих судів, і науковці, і суддя Верховного суду, як ви знаєте. Мені здається, що, якщо ми будемо брати участь у змінах до законодавства стосовно формування Вищої ради юстиції, то, мабуть, було б доцільно суддям, які обиратимуть суддів, саме таким чином здійснювати представництво. Дуже доречно, коли у Вищій раді юстиції представлені всі ланки судової системи.
Ігор Бенедисюк народився 12 грудня 1965 року у селі Великий Луг Червоноармійського району Житомирської областi, закінчив Військовий інститут Міністерства оборони СРСР (1991), спеціальність «правознавство». Працював суддею 37-го військового суду, Далекосхідний військовий округ, м. Южно-Сахалінськ, суддею військового суду Київського гарнізону, суддею арбітражного суду м. Києва, суддею Київського апеляційного господарського суду і Вищого господарського суду України. З 30 квітня 2015 року призначений президентом України членом Вищої ради юстиції, а вже 9 червня обраний її головою.
Основні пропозиції робочої групи Конституційної комісії з питань правосуддя:
– підвищити мінімальний віковий ценз судді з 25 до 30 років;
– скасування випробувального терміну на посаді судді (суддя призначається одразу безстроково);
– скасування поняття «порушення присяги» як підстави для звільнення судді;
– окреме фінансування кожного суду з бюджету України, розробкою якого будуть займатися не чиновники Міністерства юстиції, а представники судової влади;
– визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду;
– визначені функції захисту та обвинувачення;
– перехід до 3-ланкової системи загальних адміністративних судів (місцеві суди – апеляційні – Верховний суд);
– призначати суддів буде президент за зверненням Вищої ради юстиції;
– більша половина членів ВРЮ призначається суддями, а кількість членів зменшиться до 19. Крім того, назву Вища рада юстиції пропонується змінити на Вища рада правосуддя;
– ні генеральний прокурор, ні міністр юстиції не входитимуть до склади ВРЮ, як це є сьогодні;
– в розділ «Правосуддя» також пропонується внести вказівку на гарантії професійної діяльності адвокатів.
