Київ – Україна – найбільший експортер до Євросоюзу з країн «Східного партнерства», за минулий рік частка українського експорту в ЄС становила більше половини від загальних поставок. При цьому, як зазначають експерти, це здебільшого сировина і первинна сільськогосподарська продукція. Тобто, українці пропонують європейським партнерам метал замість металевих виробів, овочі і фрукти – замість консервів і джемів, молоко замість йогуртів і сирів, які коштують дорожче. Чому агропромисловий сектор України наразі вивозить до ЄС сировину?
Аграрний сектор України забезпечує понад 40 відсотків надходжень держави від експорту. Серед іншого, українці збільшують обсяги продажу сільськогосподарської продукції в ЄС, стверджують у міністерстві аграрної політики.
Цього року частка зернових у структурі українського експорту до ЄС вперше перевищила 60 відсотків, також Україна збільшує експорт меду. У планах українських аграріїв – збільшити експорт продукції тваринництва, борошна і виробів з борошна, олії, повідомив журналістам міністр агрополітики Олексій Павленко.
«Загальний обсяг інвестицій в обігові кошти і в техніку у сезоні 2015 року становить 66 мільярдів гривень. Це суттєво, майже на 14 мільярдів гривень, більше, ніж було проінвестовано у минулому році», – повідомив Павленко на відкритті міжнародної агропромислової виставки у червні 2015 року.
Але наразі частка готових виробів продукції АПК не збільшується, експерти зазначають, що українські виробники постачають саме так звану «продовольчу сировину», і пов’язують це насамперед з правилами і стандартами, завдяки яким ЄС вживає якісну сільськогосподарську продукцію. Тобто, багато що залежить від самих українських виробників, їхніх можливостей виробляти продукцію високої якості.
Експерти: держава має підтримати виробників продукції АПК
Як пояснили журналістам експерти ініціативи «Сильніші разом», фермер, власник сільськогосподарського виробництва або пересічний селянин, які вирощують, збирають і продають продукцію АПК, повинні користуватись європейськими стандартами якості і вимогами до продуктів. Серед них – стандарти для первинного виробництва (тобто, умови вирощування продукту, робота в полі), стандарти для транспортування і зберігання продукції, стандарти для роздрібної торгівлі.
Стандартам і санітарним вимогам Євросоюзу мають відповідати насіннєвий матеріал, методи й умови вирощування фруктів та овочів (сюди входять і матеріали, які використано для їхньої обробки).
На думку координатора ініціативи «Сильніші разом» Любові Акуленко, рішення виробника продукції АПК, торгувати чи ні з Євросоюзом – це насправді вибір самого виробника, який не залежить від державних рішень.
Водночас, за її словами, держава повинна допомогти виробникам-імпортерам на законодавчому і правовому рівні.
Чи не всі бояться, що наші виробники не витримають конкуренції з європейськими виробниками. Так щоб вони її витримали, панове, привнесіть нормальні правила конкуренції!Любов Акуленко
«З промислової продукції ми ухвалили майже все законодавство, з харчових продуктів – не все ухвалили. Наприклад, наша продукція АПК проходить через митницю. Але ж ми всі знаємо, як наша митниця працює, а нам потрібно, щоб митниця працювала ефективно й швидко, щоб ми торгівлю не припиняли, а створювали всі умови, щоб торгівля йшла ефективно. Так само чи не всі бояться, що наші виробники не витримають конкуренції з європейськими виробниками. Так щоб вони її витримали, панове, привнесіть нормальні правила конкуренції!» – заявила Акуленко журналістам.
А керівник аналітичного департаменту Консалтингової групи «ААА» Марія Колесник у розмові з Радіо Свобода зазначила, що високий рівень корупції в урядових інституціях, які керують, серед іншого, сільським господарством, відлякує потенційних інвесторів і гальмує модернізацію управління галуззю. Інвестор не прийде в український агросектор і не вкладе кошти у модернізацію виробництва, допоки не переконається у його прозорості і наявності чесних правил для ведення бізнесу.
«Маємо невизначеність із тим, чи буде змінюватись, чи ні у подальшому законодавство, і, відповідно, які будуть правила гри? Особливо це цікаво для інвесторів, які будують переробні потужності або портові елеватори», – наголошує експерт у розмові з Радіо Свобода.
Донбас: малий і середній бізнес намагається відродити сільське господарство
На заваді аграріям – і ситуація на сході України. Так, міністерство аграрної політики визнало, що сільське господарство на окупованих територіях Донбасу і в окупованому Росією Криму фактично втрачене.
А на звільнених територіях Донеччини і Луганщини місцеві селяни намагаються забезпечити себе бодай овочами і фруктами. Невеликі сільськогосподарські кооперативи і фермерські господарства теж намагаються відновити виробництво продукції АПК у цьому регіоні бодай для того, щоб забезпечити місцеве населення продуктами харчування. Але цьому перешкоджають наслідки воєнного протистояння: заміновані поля та імовірність проникнення диверсійних груп через закинуті сільськогосподарські угіддя.
Тим не менше, громадські ініціативи Центр.UA і Донбас SOS за підтримки західних донорських організацій готові підтримати малий і середній бізнес Донбасу, який раніше, здебільшого, і був задіяний в агросекторі і супутніх галузях.
Ми хочемо запропонувати владі затвердити окрему державну програму з підтримки приватної ділової ініціативиБогдана Александрова
«У нас буде створено так звану «Зелену книгу», яка буде містити всю проблематику, і буде створено «Білу книгу», яка включатиме пропозиції щодо того, як можна вирішувати проблеми відновлення малого і середнього бізнесу. Ми хочемо запропонувати владі затвердити окрему державну програму з підтримки приватної ділової ініціативи», – розповіла експерт представництва Центру міжнародного приватного підприємництва СІРЕ-Україна Богдана Александрова, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо можливості повернути сільське господарство «в орбіту» приватної ділової ініціативи.
