Брюссель – Рідко який саміт Євросоюзу був настільки очікуваним та невизначеним, як той, що у четвер і п’ятницю проходить у Брюсселі. На столі перед головами держав і урядів ЄС – проблеми міграції, референдум щодо перебування Британії у співдружності, обіцяний Девідом Камероном, та проблеми безпеки, викликані російською агресивною поведінкою. Але «найвибухонебезпечніше» питання – майбутнє єврозони та подальше перебування Греції в її складі, через борги і тривалу відсутність угоди між урядом Ціпраса і грецьких кредиторів.
Робота щодо пошуку домовленостей між Грецією та міжнародними кредиторами для уникнення дефолту наступного вівторка ведеться, і, на думку голови Європейської ради Дональда Туска, ще може тривати багато годин. Саме на початку наступного тижня, водночас із виплатою пенсій і зарплат, Афіни повинні погасити півтора мільярда євро Міжнародному валютному фонду. А таких грошей у державній скарбниці немає.
Не зважаючи на очевидні протиріччя щодо умов допомоги грецькій економіці й справжній марафон переговорів у Брюсселі, Туск все ще залишається оптимістом.
«Останні години є справді вирішальними, але у мене є передчуття, що на відміну від трагедій Софокла, ця грецька історія матиме щасливий кінець», – сказав голова Європейської ради Дональд Туск.
Інша тема, що безпосередньо зачіпає кожну з країн ЄС, – масова міграція та загибель людей у Середземномор’ї. Пропонується водночас зі створенням перешкод нелегальним мігрантам, розподіляти прибулих, насамперед, із африканського континенту, за квотами між державами співдружності. Але, попри слова щодо солідарності, згоду на це дають далеко не всі європейські столиці.
Чи зуміє Люксембург зводити мости між членами ЄС?
Якщо вже не за квотами, то треба з’ясувати, скільки мігрантів кожна держава може до себе взятиКзав’є Беттель
Кзав’є Беттель, прем’єр-міністр Люксембургу, який через тиждень головуватиме в ЄС, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, зауважив: «Коли катастрофи трапляються в Середземному морі, всі говорять про солідарність, але через кілька днів про це забувають. Якщо вже не за квотами, то треба з’ясувати, скільки мігрантів кожна держава може до себе взяти. Треба йти на компроміс. Я прем’єр Люксембургу, а через тиждень ще й керуватиму Радою ЄС, тож хочу компромісів і, як це було завжди, зводити мости між нашими 28 державами».
Також очікується, що на саміті ЄС більшими повноваженнями наділять поліцію та міграційні служби ЄС, створять додаткові центри утримування мігрантів, а також дадуть «зелене світло» створенню нової системи підрахунку у двох державах, що найбільше потерпають від прибульців, тобто, Італії та Греції.
У п’ятницю, у другий день саміту, лідери ЄС обговорять нову стратегію безпеки, з огляду на російську агресію та дезінформаційну кампанію Кремля. До участі в консультаціях щодо спільних дій ЄС і НАТО задля посилення європейської оборони та гарантій безпеки, долучиться також голова Північноатлантичного союзу Єнс Столтенберґ. Зокрема, очікується, що Єврокомісію лідери ЄС зобов’яжуть знайти додаткові кошти на активізацію досліджень у системі безпеки.
Потрібна нова стратегія безпеки, адаптована до гібридних війн – Шульц
Голова Європарламенту Мартін Шульц на саміті наголосив, що для об’єднаної Європи «настав час розробити нову стратегію безпеки й оборони, яка має бути адаптована до нових викликів, таких як гібридні війни та враховувати загрози кібернетичної безпеки».
Засадничі принципи міжнародного права були порушені країною-членом Ради безпеки ООН, конфлікт в Україні досі триваєМартін Шульц
«Світ навколо нас став набагато складнішим і сповненим конфліктів, а дехто навіть каже, більш небезпечним. У нашому безпосередньому сусідстві тривають кризи, що коштують величезних людських втрат. На схід від нас кордони були змінені із застосуванням сили. Засадничі принципи міжнародного права були порушені країною-членом Ради безпеки ООН, конфлікт в Україні досі триває», – наголосив Шульц.
Згадавши слова голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про необхідність створення європейської армії, Мартін Шульц сказав: «Звичайно, він був амбіційним. Однак, що радить Європейський парламент, так це – нарешті розпочати для цього повне використання інструментів, передбачених Лісабонською угодою».
