Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив Міністерству юстиції виконати до вересня вимоги ЄC. Він наголосив на потребі, щоб ніхто в ЄС не міг засумніватися в тому, що Україна виконала всі технічні вимоги для надання їй безвізового режиму. Як повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, повний звіт щодо виконання Україною Плану дій із лібералізації візового режиму ЄС оприлюднить 15 грудня. Які саме вимоги Україна має виконати? Із цим питанням Радіо Свобода звернулося до керівника громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірини Сушко.
ЄС хоче бачити дієве антикорупційне бюро, яке було створено у рамках візової лібералізації, а також ефективні досягнення саме у боротьбі з корупцією щодо видачі ідентифікаційних документів
– У першу чергу йдеться про демонстрацію суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією. Причому ЄС хоче бачити дієве антикорупційне бюро, яке було створено у рамках візової лібералізації, а також ефективні досягнення саме у боротьбі з корупцією щодо видачі ідентифікаційних документів. Також очікується суттєвий прогрес у реформуванні прокуратури і знятті імунітету з суддів, прокурорів, тобто обмеження не повноважень, але можливостей до свавільних дій, перевищення повноважень.
Також невиконаним залишається і критерій у сфері протидій дискримінації. У рамках четвертого блоку «Фундаментальні права людини» з самого початку, ще з 2010 року, був записаний пункт, який стосувався внутрішньої мобільності. З урахуванням подій на сході України цей критерій набув особливого звучання та значення. Окрім цих питань ще залишилося питання більш належного захисту рівня внутрішнього паспорта і вирішення питання щодо захисту персональних даних, а також інші питання – перехід до операційних дій з правоохоронними органами ЄС, підписання операційного протоколу про втрачені і вкрадені документи.
– Пані Сушко, чи реально встигнути зробити це до вересня, про що говорив прем’єр?
Треба було б відійти уряду від формулювань щодо встановлення якихось рамок. Тому що у першу чергу йдеться не про технічне виконання, а про якісне
– Треба було б відійти уряду від формулювань щодо встановлення якихось рамок. Тому що у першу чергу йдеться не про технічне виконання, а про якісне. Гадаю, що, з одного боку, можна спробувати при належній політичній волі завершити цю другу імплементаційну фазу, але треба брати до уваги і незалежний моніторинг, а також моніторинг громадськості, яка має сказати, чи задоволена вона процесом. Тому краще б уряд сконцентрував свою увагу на повноті якості імплементації, ніж на встановленні якихось термінів. Тим більше, що функція уряду не прогнозувальна, а саме виконуюча.
– Як Ви можете оцінити роботу української влади щодо виконання вимог, необхідних для лібералізації візового режиму України та ЄС?
– Загалом ми погоджуємося з оцінкою Європейської комісії, наданою у своєму звіті. Там йдеться про прогрес. Однак ми, як представники громадянського суспільства, дивимося глибше. ЄС оцінює лише відповідність стандартам, які існують, а ми дивимося на цей процес, як на реформування країни у відповідних сферах державної політики. І тому попри певний прогрес, залишаються ще питання у сфері захисту персональних даних, а саме – що робити, наприклад, із єдиним державним демографічним реєстром, який був створений під появу біометричних паспортів. У цьому контексті питання від незалежних експертів до уряду ще залишилися.
– Коли, все-таки, Україна може отримати цю лібералізацію, і про яку лібералізацію може йтися, оскільки багато українців думають, наприклад, що візова лібералізація з ЄС означитиме для них те, що вони зможуть без проблем працювати країнах ЄС?
Цілком реально очікувати скасування візового режиму вже у квітні-травні наступного року
– Цілком реально очікувати скасування візового режиму вже у квітні-травні наступного року. Але це за умови виконання урядом усіх завдань, належного оцінювання Єврокомісією, а також рішень відповідних інституцій ЄС. Щодо другої частини питання, то я думаю, що це завдання комплексно інформувати, щоб не породжувати завищені очікування. Треба конкретно роз’яснювати, що безвізовий режим не дає автоматичного права на роботу, на навчання. У цьому сенсі я, на жаль, не бачу жодних дій з боку уряду, які б спромоглися хоча б зробити перший крок у такому інформуванні. Тому доводиться виконувати це силами громадськості. Але наші можливості не такі потужні, тому у цьому сенсі є пробіл. Однак, якщо взятися за це питання вже сьогодні, то хоч і буде певний міграційний стрибок, але тим не менше, ми можемо уникнути серйозних міграційних ризиків.
