Брюссель – Агресивна й войовнича риторика Росії… Чи криються за нею справжні наміри Кремля, а чи може вона лунає тільки для залякування Заходу та психологічного тиску на ЄС і НАТО? Думки європейських експертів доволі різні: одні, ті, що на Заході, кажуть, що насправді Москви нічого боятися. Інші – здебільшого з колишнього радянського табору – навпаки, закликають до готовності реагувати на можливі найгірші сценарії.
Росію з усіх боків оточують. Їй загрожує Захід і НАТО… Саме так – жертвою, на яку недруги чинять тиск – і представляє президент Путін громадськості свою державу. Цим Кремль пояснює необхідність «затягати паски», зміцнювати армію на згуртовуватися навколо національної ідеї. Це, зрештою, і є причиною агресивної та погрожувальної риторики.
Але наскільки серйозно в країнах НАТО сприймається грізна риторика, що лунає з Росії? Чи справді вона несе велику загрозу і може вдатися до використання свого ядерного потенціалу?
Треба бути готовими до будь-яких кроків, бо Росія стає все небезпечнішою, насамперед, через те, що слабшає її економіка.
Чим економічно слабшою стає Росія, тим агресивніше вона реагує. Ні вони, ні ми не знаємо, що Кремль чинитиме далі в Україні чи деіндеШтефан Майстер
«Її правляча еліта на все дивиться через призму небезпеки – зовнішньої і внутрішньої, – каже він. – І чим економічно слабшою стає Росія, тим агресивніше вона реагує. Ні вони, ні ми не знаємо, що Кремль чинитиме далі в Україні чи деінде. Це означає, що нам слід готуватися до будь-якого сценарію, навіть якщо виглядає неймовірною її атака на якусь з країн-членів НАТО чи ЄС», – каже Радіо Свобода експерт з німецької Ради міжнародних відносин Штефан Майстер.
Саме через свою слабкість цей режим може реагувати неадекватно і непомірковано, додає німецький експерт.
Чи прийде Путін «рятувати» російськомовних естонців?
Ще більшу небезпеку з боку Росії вбачають у Польщі та країнах Балтії. Керівник програм Естонської школи дипломатії Марі-Ліз Мавере наголошує на тому, що її державі доводиться жити в постійному очікуванні провокацій чи агресії з боку сусідки-Росії: надто багато серед естонців російськомовного населення, особливо в місті Нарва, яке межує з Росією. Тому, хоч Естонія і є членом ЄС і НАТО, ніхто не знає: чи не захоче її російськомовна громада одного дня приєднатися до Росії, або чи Москва одного дня так би мовити, не прийде їх «рятувати».
У сфері міжнародних відносин з’явилася тенденція: немає нічого неможливого і нічого безсумнівногоМарі-Ліз Мавере
«Це питання витає в повітрі… У сфері міжнародних відносин з’явилася тенденція: немає нічого неможливого і нічого безсумнівного», – каже Марі-Ліз Мавере.
Водночас, в таких державах, як Франція, росіяни не вважаються ні жертвою, ні потенційною загрозою.
Давід Домінік, політолог з французького Інституту міжнародних відносин каже, що справді, Росія має засоби для впливу на міжнародній арені. Це, насамперед, її енергетичні ресурси і результати військової реформи. Але, каже він, ці засоби обмежені, якщо йдеться про середньострокову перспективу. Адже її економіка ослаблена і навіть не санкціями, а давнім небажанням влади її реорганізовувати. Хоча є й причина ставитися до росіян серйозно: це путінський режим.
Росія не є ні великим страшним ведмедем, ні вкрай загнаною до кута, зусібіч оточеною жертвою, якою вона себе любить представлятиДавід Домінік
«Цей політичний режим все більше зосереджується навколо націоналістичних тем і мобілізації громадської думки, – аналізує французький політолог. – Але це йому не дає тривалих гарантій. Росія – складна річ, але безумовно, вона не є ні великим страшним ведмедем, ні вкрай загнаною до кута, зусібіч оточеною жертвою, якою вона себе любить представляти», – вважає французький експерт.
Для реальної загрози Москва немає ресурсів
Більше нюансів у аналізі небезпеки з боку Росії висловлює інший експерт, дослідник із паризького Інституту проблем безпеки Ніку Попеску.
Я не думаю, що Росія є реальною загрозою для самого існування Євросоюзу чи існування НАТОНіку Попеску
«Росія, швидше за все, є загрозою для деяких аспектів функціонування частини держав. Насамперед, пострадянських, і, через корупцію, можливо ще й для держав центральноєвропейських. Але я не думаю, що Росія є реальною загрозою для самого існування Євросоюзу чи існування НАТО», – наголошує він.
Експерт додає, що звичайно, Росія б хотіла розвалу ЄС і ослаблення НАТО, і через свою дипломатію та ЗМІ намагається сіяти на Заході розбрат та перешкоджати європейській співдружності говорити одним голосом. Але, вважає Ніку Попеску, реальної загрози вона не несе, бо не має для здійснення цих планів ні достатніх економічних, ні дипломатичних, ні політичних, ні навіть воєнних ресурсів.
«Якщо Кремль, для здійснення своїх задумів щодо відновлення чогось на кшталт колишнього СРСР вдається до наступальної політики щодо таких держав, як Україна, Молдова чи Грузія, то відносно Євросоюзу чи НАТО Росія може собі дозволити тільки оборонну політику», – додає паризький експерт.
