Тифлопедагоги (фахівці, що працюють з незрячими дітьми – ред.) та вихователі єдиного в Східній Україні дитсадка для сліпих дітей отримали лист з департаменту науки та освіти про «можливу зміну в організації роботи навчально-виховних комплексів». З листа стає зрозуміло, що дошкільні групи, де навчають малечу, що не бачить, можуть закрити. Батьки вихованців та випускники закладу закликають харківських чиновників та Міносвіти не позбавляти сліпих дітей спеціалізованого дитсадка. У дошкільному підрозділі навчально-виховного комплексу імені Короленка спеціально навчені педагоги вчать незрячих малюків начебто найелементарнішим навичкам: вмиватися, чистити зуби, вдягатися, їсти.
«Познімай! А де ж камери?» – Сьогодні відео-операторами та радіожурналістами керує шестирічний незрячий Кирилко. Він цікавиться, чи працюють камери, та від душі б'є по клавішах фортепіано. Допитливість журналістів йому швидко набридає, тому на допомогу кличемо його улюбленого вихователя і музичного керівника Олену Перегудову.
– Любиш бавитися?
– Я вже не пустую!
У Кирюші є добре відчуття світла, тому для нього варто завжди яскраво вдягатися. Він приходить і каже: «Ти червоненька, ти блакитненька!»Олена Перегудова
Педагоги сміються. «У Кирюші є добре відчуття світла, тому для нього варто завжди яскраво вдягатися. Він приходить і каже: «Ти червоненька, ти блакитненька!» Він мені замовляє гардероб на тиждень, в чому я маю ходити», – переповідає веселі історії з життя дошкільного підрозділу Олена Перегудова.
Перша літера алфавіту
А в класній кімнаті тифлопедагога Тетяни Гирявої серйозне заняття – підготовка до письма. Незрячим дітям тут вперше показують, як виглядає спеціальне письмове приладдя: так звана дошка і грифель. Хлопчики і дівчатка ще до першого класу мають зрозуміти, як виглядають на дотик рельєфні крапки шрифту Брайля, і як грифелем витискаються ці самі крапки.
– Тримай свій рожевий грифель. Давай згадаємо з тобою першу літеру алфавіту.
– «А».
– Як вона пишеться?
– Перша крапка.
Шестирічна Віка Фурсова до навчання підходить ґрунтовно. У вчителя на літні канікули випросила зошит зі спеціального цупкого паперу та точилку для грифеля, а раптом – коли вона писатиме – цвяшок грифеля притупиться!
Мама Віки Тетяна Макеєва сьогодні не натішиться своєю розумничкою, але три роки тому, коли вперше прийшла в дошкільну групу на базі спеціального навчального закладу, вона була розгубленою – не знала, як правильно пояснити доні, що ложку потрібно тримати в руці.
Я не знала, як їй дати ложку в руки. Пам'ятаю перший обід з Тетяною Олександрівною, коли вона сиділа в обнімку з нею, давала ложку. А потім доня прийшла додому і сказала: «Давай ложку – я самостійно буду їсти»Тетяна Макеєва
«Вона спочатку прийшла сюди з нерозумінням: куди, хто, що тут... Потім були спроби залишитися тут поїсти, для цих діток це надто важливо, бо я не знала, як їй дати ложку в руки. Пам'ятаю перший обід з Тетяною Олександрівною, коли вона сиділа в обнімку з нею, давала ложку. А потім доня прийшла додому і сказала: «Давай ложку – я самостійно буду їсти», – згадує Тетяна Макеєва.
Скорочення посад – лист облдепартаменту освіти
Зранку в дошкільному підрозділі навчально-виховного комплексу людно, батьки радяться з педагогами, що можна зробити, аби спеціалізований заклад для сліпої малечі не закрився назавжди.
Тиждень тому тифлопедагоги та вихователі отримали лист із департаменту науки та освіти обласної державної адміністрації. У ньому йдеться, що вимоги Бюджетного кодексу України більше не дозволяють передавати освітню субвенцію для дошкільних підрозділів спеціальних навчальних закладів з державного бюджету до місцевих. Колектив змусили підписати документ, що вони «попереджені про можливе звільнення через скорочення посад».
Директор департаменту освіти та науки Анатолій Бабічев після здійнятого батьками галасу, звернень до голови ОДА, заспокоює: «До початку навчального року влада спробує вирішити юридичні колізії, пов'язані з нововведеннями до Бюджетного кодексу».
Якщо ми залишимо фінансування з цієї субвенції, то це буде нецільове використання коштівАнатолій Бабічев
«Згідно з цією постановою, субвенція може витрачатися тільки на шкільні підрозділи, тобто дитячі садки не можуть фінансуватися. Відповідно, якщо ми залишимо фінансування з цієї субвенції, то це буде нецільове використання коштів. Є два варіанти вирішення цієї проблеми: перший – зміни до постанови рішення Кабінету міністрів щодо використання освітньої субвенції, а другий – виділення додаткових коштів з обласного бюджету. Я певен, що питання буде вирішено позитивно», – каже Анатолій Бабічев.
Лист із попередженням співробітників від обласного департаменту освіти отримали 8 дошкільних підрозділів харківських обласних спеціальних навчально-виховних комплексів, серед них: для дітей з вадами слуху, глухих, вадами зору (слабозорих і з тяжкими порушеннями зору), з проблемами розумового розвитку і мовлення.
Батьки кажуть, що чиновники з департаменту освіти, розсилаючи листи, не змогли відповісти на запитання: де навчатиметься малеча з особливими потребами.
Навіть якщо й була ідея із впровадженням інклюзивних навчальних груп, себто, коли в групі звичайного дитячого садка пліч-о-пліч навчаються здорові діти та ті, які з вадами здоров'я, то ці загальні дошкільні заклади не пристосовані до потреб дітей з вадами здоров'я.
До того ж, в Україні ще не налагоджений спеціальний тифлопедагогічний та соціальний супровід дошкільнят у звичайних дитсадках. Батьки, які намагалися віддавати незрячих дітей до загальних дитсадків, кажуть: «Сліпих дітей можуть навмисно або ненавмисно образити, вдарити, штовхнути, що завдасть серйозної фізичної або моральної шкоди дітям і їхнім батькам».
Тифлопедагогу Тетяні Гирявій доводилося буквально рятувати родини, які приходили до них у спеціалізований дитсадок із звичайного.
Коли дітки приходять зі звичайних дошкільних закладів в 6-7 років, то вони там не набули звичайних навичок: не можуть тримати ложку, не можуть себе самі обслуговуватиТетяна Гирява
«Коли дітки приходять до нас зі звичайних дошкільних закладів в 6-7 років, то вони там не набули звичайних навичок: не можуть тримати ложку, не можуть себе самі обслуговувати, тому їм потрібна особлива допомога», – переконує Тетяна Гирява.
Батьки, попри обіцянки чиновників, продовжать оббивати урядові кабінети, омбудсмена з прав інвалідів та адміністрації президента України з проханням не допустити закриття єдиного на Сході України дошкільного підрозділу з цілодобовим перебуванням сліпих дітей.
