Грузія змирилася, що у Ризі безвізового режиму не отримає

Чого від саміту країн «Східно партнерства» очікують Грузія та Молдова, які разом з Україною підписали минулого року угоди про асоціацію з Євросоюзом? За словами деяких тбіліських аналітиків, наразі грузинське суспільство вже змирилося з реальністю і ніяких конкретних кроків ні щодо лібералізації візового режиму, ні щодо інших євроінтеграційних перспектив під час Ризького саміту не очікує. Що ж до Молдови, яка вже отримала лібералізацію візового режиму з ЄС, то наразі Кишинів сконцентрований лише на імплементації угоди про асоціацію, наголошують молдовські експерти. Тим часом підтримка європейського курсу серед молдаван знизилася. Аналітики пояснюють це головним чином російською пропагандою.

Ще кілька місяців тому Україна, Молдова та Грузія, які минулого року підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, покладали великі сподівання на саміт «Східного партнерства», який проходитиме у Ризі 21-22 травня. Проте тепер, схоже, що ці країни не отримають нічого конкретного на шляху євроінтеграції під час цього заходу, і, не виключено, що Київ, Кишинів і Тбілісі можуть навіть не отримати чітких сигналів від Євросоюзу.

​Торніке Шарашенідзе, грузинський політичний аналітик, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що у Грузії наразі вже змирилися, що саміт у Ризі не нічого принесе.

«У Грузії упродовж останнього часу змирилися з реальністю, що ніякого безвізового режиму не буде, – говорить Шарашенідзе. – І у цьому більшість грузинів звинувачують все-таки свій уряд, а не Євросоюз, оскільки добре розуміють, що десь наша влада не допрацювала, не достатньо доборе попрацювала у європейських столицях. По-друге, наразі у Грузії дуже складна економічна криза. Тож всі розуміють, що у випадку відкриття кордонів, дуже багато грузинів покинуть країну і поїдуть у Євросоюз шукати роботу».

Упродовж року після підписання угоди про асоціацію з ЄС, у Тбілісі провели деякі реформи на шляху євроінтеграції, зазначає Торніке Шарашенідзе. Йдеться зокрема про ухвалення антидискримінаційного закону, який захищає права національних меншин та посилення контролю кордонів. Але, наголошує грузинський експерт, багато що ще залишається незробленим.

Без ентузіазму ЄС та під російським тиском

Головну причину неотримання Грузією безвізового режиму під час саміту у Ризі Торніке Шарашенідзе вбачає саме у невиконанні Тбілісі всіх взятих на себе вимог. Разом з тим, вважає він, ЄС також міг би більше йти на зустріч країнам, які прагнуть наблизитися до європейської співдружності.

«Потрібно визнати, що Євросоюз все ще не з великим ентузіазмом йде назустріч Києву та Тбілісі. У першу чергу це відбувається, звісно, через складні відносини з Росією. Ні для кого не є секретом, що упродовж тривалого часу Росія дуже успішно працювала в європейських столицях, лобіювала свої інтереси, швидше за все, роздавала хабарі. І за інерцією це все працює досі. Попри те, що наразі Німеччина має досить жорстку позицію щодо Росії, російські лобісти залишилися і у Берліні, і у Парижі і працюють вони потужніше, ніж українські і грузинські дипломати», – каже Шарашенідзе.

Молдова чекає імплементації угоди про асоціацію

Молдова, на відміну від України і Грузії, вже отримала лібералізацію візового режиму. І, як зазначив Радіо Свобода експерт Інституту досліджень безпекової ситуації ЄС Ніку Попеску, Кишинів на відміну від Києва та Тбілісі отримав майже всі можливості, які передбачає «Східне партнерство». Наразі, продовжує він, Молдова сконцентрувалася лише на імплементації угоди про асоціацію з Євросоюзом.

«Імплементація угоди про асоціаціє є наразі єдиною реальною річчю у відносинах між Молдовою та Євросоюзом, – каже Попеску. – І зараз Молдова очікує імплементації цієї угоди. Звісно, як і Україна та Грузія, Молдова хоче почути певні позитивні месиджі, певні заохочення під час саміту у Ризі щодо європейських устремлінь. Але якщо бути відвертим, то в угодах про асоціацією вже зазначено, що Молдова, Грузія і Україна є європейськими країнами. Це є прямим натяком, що європейським країнам дозволяється подаватися на членство у Євросоюзі».

Підтримка євроінтеграції серед молдован знижується

При цьому, продовжує Попеску, упродовж року після підписання угоди про асоціацію Молдова багато чого не встигла зробити у плані реформ. Головною причиною цьому стала внутрішньополітична ситуація у цій країні – парламентські вибори та тривалий процес формування коаліції.

Аналітик Expert-Grоup Діоніс Ченуша повідомив Радіо Свобода, що останні соціологічні дослідження засвідчують падіння рівня підтримки євроінтеграції серед молдован. За його словами, наразі лише 40% громадян цієї країни є прихильниками євроінтеграції, а ідею вступу Молдови в Євразійський економічний союз, підтримують понад 50% населення.

Про зменшення кількості симпатиків зближення Молдови з ЄС говорить й інший аналітик Expert-Grоup Адріан Лупушор.

«Наразі молдовське суспільство розділилося між двома геополітичними векторами. Перший – це зближення з країнами Митного союзу, йдеться про Росію, Білорусь Казахстан, інший – пов’язаний з євроінтеграцією країни. Наразі підтримка курсу до Європи серед мешканців Молдови дуже низька. Рівень цієї підтримки ще ніколи не був таким низьким, як зараз», – наголошує молдовський експерт.

Головним чином падіння кількості симпатиків європейської інтеграції Молдови аналітики пояснюють російською пропагандою та інформаційною війною, яку Москва веде проти Євросоюзу.

Україна, Молдова та Грузія минулого року підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом попри сильний тиск Росії. Всі ці три країни мають заморожені конфлікти на своїй території і до всіх цих конфліктів причетна Росія, яка наразі продовжує перешкоджати європейській інтеграції цих країн.

На цю ж тему:

20.05.2015 Спершу – реформи, потім – безвізовий режим «В Єврокомісії немає ніяких сумнівів, що ми виконаємо весь блок реформ» – Клімкін далі