Київ – В Україні пам’ятники солдатам Червоної, а пізніше Радянської армії зберігають і пам’ять про комуністичний режим, який українці нині з повним правом і, спираючись не лише на історію, але і на закон, можуть називати злочинним. Деякі пам’ятники будуть демонтовані за законами про декомунізацію, деякі, вочевидь, стоятимуть на місцях надалі. За останні десятиліття з’явилися в Україні і пам’ятники тим, хто боровся з обома тоталітарними режимами в Україні – солдатам УПА, які вірили, що лише в незалежній українській державі може реалізуватися їхнє гасло «Воля народам! Воля людині!»
Пам’ятники різних історичних періодів, які встановлені на території України, визначають, що саме в історії держави українці хотіли би зберегти і подовжити у майбутньому. Якщо Україна і надалі вшановуватиме пам’ять людей, які вбивали «інакомислячих», розпалювали міжетнічну або релігійну ворожнечу, то збудувати нормальну державу навряд чи вдасться. Таку думку в розмові з Радіо Свобода висловив директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Нам зараз надзвичайно важливо, щоб навіть тих українців, які загинули у Радянській армії, у Червоній армії, щоб ми їх вшановували по-українськи. Адже вони були українцями!Володимир В'ятрович
«Нам зараз надзвичайно важливо, щоб навіть тих українців, які загинули у Радянській армії, у Червоній армії, щоб ми їх вшановували по-українськи. Адже вони були українцями! Активність українців, які воювали проти нацизму у різних арміях (у Червоній армії, в УПА, в арміях антигітлерівської коаліції), та кількість жертв, які понесли українці у Другій світовій війні, зобов’язують нас вшановувати їх саме по-українськи, а не по-радянськи. На жаль, 23 роки ми робили це у радянському стилі. Цього року (а насправді, ще минулого року), врешті-решт, ми запроваджуємо українську традицію вшанування героїв і жертв, у відповідності до ухвалених Верховною Радою законів», – зазначив експерт.
В’ятрович також наголосив, що ухвалені нещодавно закони про декомунізацію не передбачають знищення (руйнування) пам’ятників, які вшановують учасників і жертв Другої світової війни.
Те саме повідомив журналістам і віце-прем'єр, міністр культури В'ячеслав Кириленко: за його словами, закони про декомунізацію України не будуть стосуватися пам'ятників, пов'язаних із Другою світовою війною. Ба більше, уряд пропонує створити єдиний реєстр охорони пам’ятників, що стосуються періоду Другої світової війни.
Кожен пам’ятник бійцю, який воював за незалежність у роки Другої світової війни, буде взятий під охорону держави тепер насправдіВ'ячеслав Кириленко
«Визначені цими законами пам’ятники Другої світової війни перебувають під охороною закону. Кожен пам’ятник, який розташований на території будь-якого міста, села, селища, охороняється державою. Буде створений єдиний реєстр, який проведе додаткову інвентаризацію. Кожен пам’ятник бійцю, який воював за незалежність у роки Другої світової війни, буде взятий під охорону держави тепер насправді», – пообіцяв Кириленко.
Щодо пам’ятників діячам комуністичного тоталітарного режиму, вони будуть демонтовані на підставі нового закону, додав міністр культури.
«У нас прийнято закон про вшанування пам'яті учасників Другої світової війни. Тому те, що стосується Другої світової війни, буде залишатися на своїх місцях, а те, що стосується злочинів комуністичного тоталітарного режиму і пам'ятників його діячам, звичайно, буде на підставі закону демонтуватися», – сказав Кириленко.
Різні пам’ятники… різні написи…
Київський публіцист, дослідник історії України Сергій Грабовський пропонує політикам, урядовцям і науковцям розділити пам’ятники воїнам Другої світової війни на дві категорії: пам’ятники, збудовані над могилами загиблих, і такі, які прославляють тоталітаризм.
Треба обдумати написи! Адже написи, сказати б, дуже часто не зовсім правдивіСергій Грабовський
«Це – пам’ятники на цвинтарях і пам’ятники, сказати б, у центрах міст, з танками, якоюсь грандіозною тоталітарною символікою і так далі. Друга категорія – суто тоталітарні, не надмогильні пам’ятники. Саме такі треба ліквідувати, оскільки вони вшановують не полеглих бійців, а тоталітаризм. Що стосується пам’ятників, які стоять на могилах, або на меморіальних комплексах чи братських могилах, то їх безумовно слід берегти. Але при цьому треба обдумати написи! Адже написи, сказати б, дуже часто не зовсім правдиві», – пояснив фахівець у розмові з Радіо Свобода.
Серед експертів виникають побоювання, що новий закон про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів може призвести до демонтажу усіх пам’ятників, які стосуються Другої світової війни. Так, експерт Інституту україністики Олександр Хоменко пропонує питання пам’ятників винести поза норми цього закону. Адже в Україні мільйони людей пам’ятають Другу світову війну, тому що чи не у кожній родині воювали батьки, діди, інші родичі або їхні друзі, тож це ще «жива пам’ять», каже Хоменко розмові з Радіо Свобода.
«Я можу розповісти про своє рідне село: у старих хатах у Мостищі фактично у кожній хаті є тотемний предок. Тобто, той, хто пішов на війну і загинув. Це треба зрозуміти. Тому мені здається, що пам’ятники тим, хто загинув на війні, мають бути виведені поза норми цього закону, ці пам’ятники жодною мірою не можна руйнувати. І взагалі, дискусія про війну має перейти в академічну царину», – зазначив експерт.
На воєнні пам’ятники радянської доби в Україні, ймовірно, чекає доля їхніх «братів» у державах Євросоюзу: їх можуть перенести з центрів міст на військові цвинтарі, де поховані загиблі бійці Другої світової війни – бійці різних армій і держав, вважає історик, головний редактор часопису «Пам’ятки України» Ігор Гирич.
«Ми повинні вже жити категоріями країни, котра є учасницею Другої світової, а не Великої вітчизняної війни, і під цим кутом, уже у новому ключі показати всі події і героїв тієї війни», – додає Гирич.
Той факт, що у різних областях країни громади відкривають пам’ятники і знаки, присвячені героям національно-визвольних змагань українців 1939 – 1945 років, а також опікуються могилами загиблих бійців гітлерівської армії, свідчать, що Україна долучається до європейських традицій вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні, упевнений Гирич.
«Війна досі не закінчилась» – Лосєв
Тим часом, зовсім інша ситуація спостерігається в анексованому Росією Криму. Так, на околиці Севастополя зачинений вхід до маленького німецького цвинтаря, а у Сімферополі так і не збудовано пам’ятник депортованим народам АРК. Про це Радіо Свобода розповів історик і публіцист Ігор Лосєв. На його думку, за такої ситуації Друга світова війна на окремих територіях України не закінчиться.
За винятком Росії ніде не використовується така мілітаристська пропагандаІгор Лосєв
«Треба вже підвести риску під Другою світовою війною і припинити цю мілітаристську пропаганду, пов’язану з цією війною з російського боку. Тому що, у принципі, за винятком Росії ніде не використовується така мілітаристська пропаганда. Скільки вже можна?! Сімдесят років пройшло, а війна досі не закінчена – принаймні, в ідеологічній сфері», – зауважив науковець.