З кожним днем війни в Україні проблема психологічної реабілітації військових набуває дедалі більших масштабів. Ступінь моральних травм, отриманих на війні, залежить від багатьох факторів. Зокрема, від того, в яких умовах жила людина до поїздки на фронт.
Людина, яка переживає травму тілесну (соматичну), легше переносить психологічні травмиПетро Вдовкін
Але перша психологічна допомога необхідна всім тим, хто повернувся з передової, каже координатор «Психологічної кризової служби» Петро Вдовкін: «Людина, яка переживає травму тілесну (соматичну), легше переносить психологічні травми. Ті, хто має контузію або легкі поранення, – з ними доведеться працювати. Пласт роботи дуже великий».
Загалом за допомогою до центрів реабілітації звертаються, здебільшого, родичі тих, хто повернувся з фронту. Головна причина – небажання самих військових звертатися до психолога. У більшості з них виникають асоціації із захворюваннями психіки. Через це у Вінниці створено анонімну гарячу лінію для тих, хто побував у зоні АТО, та переселенців. Діє вона на базі Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені академіка Ющенка.
Разом із цією лікарнею та Вінницьким обласним клінічним госпіталем для інвалідів Великої Вітчизняної війни співпрацює і Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова. Завідувач кафедри психіатрії медуніверситету Наталя Пшук зазначає, що Вінницький медичний університет здійснює психологічне і психотерапевтичне консультування в рамках співпраці з цими установами.
Намагаємося лікувати безсоння, депресію, тривогу та агресію у військових. Це на рівні медикаментів і на рівні психотерапевтичного втручання, за допомогою різних методів психотерапії – поведінкової, ґештальт-терапіїНаталя Пшук
«Ми надаємо і медикаментозну допомогу, намагаємося лікувати безсоння, депресію, тривогу та агресію у військових. Це на рівні медикаментів і на рівні психотерапевтичного втручання, за допомогою різних методів психотерапії – поведінкової, ґештальт-терапії», – каже Наталя Пшук. Фахівець додає, що частими є випадки, коли в зону АТО потрапляють люди, які вже перебували на лікуванні. Вони приховують цей факт заради того, щоб поїхати на Схід захищати Україну.
Керівник ініціативної групи з допомоги військовим об’єднання «Самопоміч» Олександр Слободянюк говорить, що за час його роботи психологічну реабілітацію вже пройшли близько 150 дітей та 20 військовослужбовців. «Наша діяльність орієнтується на реабілітацію сімей військових. Ми працюємо з дітьми, залучаємо їх до різних соціальних проектів. У нас є кінні прогулянки для дітей із дитбудинків та дітей військових», – зазначив Олександр.
Посольство США готове співпрацювати з українськими структурами, які лікують посттравматичний стресовий розлад в українських військових. Випускниця американської програми «Відкритий світ» Марта Пивоваренко говорить, що ця допомога полягає не лише у фінансуванні українських проектів.
«Посольство не лише зараз готове надати, воно вже постійно надає допомогу. Це й інформаційна допомога – консультанти (на рівні Міноборони, на рівні психологічних служб, прямих зв’язків з університетами). Вони допоможуть локально, по конкретних задачах, коли будуть бачити, що ці задачі потребують фінансування. Це консалтингова допомога і фінансування конкретних проектів».
21 місто України залучене до співпраці зі США. У рамках цього проходять тренінги та консультації для психологів, які працюють з військовими. Нестача державного фінансування – одна із тих причин, чому програм психологічної реабілітації військових небагато.
Сьогодні у Вінниці діє реабілітаційний центр правової та психологічної підтримки бійців АТО та членів їхніх сімей. До її роботи залучають волонтерів та тих вінничан, які можуть та хочуть допомогти постраждалим на війні. За словами Петра Вдовкіна, який є одним із кураторів роботи центру, кошти на допомогу військовим шукають самі. Серед донорів – вінницькі бізнесмени та просто небайдужі люди.
