Рік тому українська влада оголосила про початок на сході країни антитерористичної операції (АТО). Згодом АТО переросла у військову операцію проти донбаських сепаратистів і регулярних російських військ, які, як вважають у Києві, підтримують їх, хоча Москва як і раніше заперечує участь своїх військових у конфлікті на Донбасі. До вашої уваги хронологія головних подій в зоні конфлікту, їхня оцінка і прогнози розвитку ситуації на сході України.
Сьомого квітня 2014 року, коли сепаратисти захопили адміністративні будівлі в Харкові, Донецьку та Луганську, Олександр Турчинов, який у той час виконував обов’язки президента України, оголосив у Верховній Раді про створення антикризового штабу, а також про те, що «проти тих, хто взяв до рук зброю, проводитимуться антитерористичні заходи». Через тиждень був оприлюднений президентський указ про проведення на сході України антитерористичної операції. Основні дії розгорнулися в Луганській та Донецькій областях. Там українським силовикам спочатку протистояли невеликі загони російських найманців та колишні бійці міліцейського спецназу, які брали участь у Києві у розстрілах активістів Майдану.
«Юридично бойові дії з українського боку ведуться на основі законодавства про антитерористичну операцію, – розповідає голова Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук. – На початковому етапі спецоперації основну роль відігравали правоохоронні органи, зокрема СБУ, а Збройні сили перебували у другому ешелоні. Проте слід розуміти, що початок подій на Донбасі, які ми спостерігали рік тому, і те, що відбувається зараз, – це два абсолютно різних формати. Якщо спочатку на українську територію відправлялися з Росії групи найманців, диверсійно-розвідувальні групи, які підтримували сепаратистів, і протистояння було з використанням легких стрілецьких озброєнь, то через деякий час ми спостерігали, що з Росії до України постачалось вже важке озброєння, артилерія, системи залпового вогню, бронетехніка. І дуже швидко формат АТО переріс у воєнну операцію» .
Масштабні бойові дії на Донбасі з залученням ракетних систем залпового вогню «Град», «Смерч» та «Ураган» розгорнулися минулого літа. На використання українською стороною авіації сепаратисти і російські військові відповідали вогнем із зенітно-ракетних комплексів, збиваючи літаки і вертольоти. З російської установки «Бук-М1», як стверджують у Службі безпеки України, у липні минуло року над Донецькою областю, ймовірно помилково, був збитий малайзійський «Боїнг». Зараз ця версія вважається основною і в розслідуванні, яке проводить Міжнародна слідча група. Всі 298 пасажирів і членів екіпажу, які знаходилися на його борту, загинули.
Уламки «Боїнга-777» і заяви бойовиків
Уламки «Боїнга-777» і заяви бойовиків (фотогалерея)
Незадовго до цього соціальні мережі підірвало повідомлення «міністра оборони» так званої «ДНР» Ігоря Стрєлкова про те, що був збитий літак. Потім так званий прем’єр-міністр угруповання «ДНР» Олександр Бородай заявив, що «якийсь» літак збили українські військові.
До початку серпня українські силовики відвоювали значну частину територій і майже оточили Донецьк і Луганськ. Однак у середині серпня сепаратисти отримали підкріплення з Росії, і під час контрнаступу кілька тисяч українських військових опинилася в оточенні під Іловайськом.
Пряме втручання Росії, яка таємно перекидала підрозділи своїх регулярних військ в Донбас, не дозволило логічно завершити антитерористичну операціюДмитро Тимчук
Дмитро Тимчук зазначає: «Десь до середини літа 2014 року ми спостерігали цілком адекватні дії з боку українських військових, цілком професійні. Проте пряме втручання Росії, яка таємно перекидала підрозділи своїх регулярних військ в Донбас, саме це втручання і не дозволило логічно завершити антитерористичну операцію. Апофеозом цього втручання були події під Іловайськом в серпні минулого року, коли батальйони і тактичні групи російських військ вторглися на територію України і вступили в бій із українськими військами. Досить подивитися карту АТО, щоб побачити, як розгорталися події протягом літа. З червня до середини серпня була помітна тенденція звільнення українською армією районів Донбасу, було помітно, наскільки істотно скоротилася територія, підконтрольна терористам. І ні в кого не виникало сумнівів, що через 2-3 тижні питання терористичних організацій на Донбасі було б закрито. Якби не втручання російських зройних сил».
У боях під Іловайськом загинули понад 360 українських військових, ще до 180 вважаються зниклими безвісти. Вже цього року після багатомісячних запеклих боїв українські підрозділи змушені були залишити тДонецький аеропорт та Дебальцеве.
Донецький аеропорт до і після бойових дій. Січень 2015 року
Донецький аеропорт до війни і зараз
Бандформування «ДНР» та «ЛНР» як серйозну військову силу навряд чи варто розглядати. Без військової, технічної та продовольчої підтримки Росії, без участі російських військових фахівців у терористів шансів не було бДмитро Тимчук
«На початку року, коли широкомасштабний наступ противника в лютому закінчився втратою українськими військовими Дебальцевського плацдарму, знову масово впроваджувалися батальйонні і ротні групи російських військ, які брали участь у бойових діях. Через їхню участь ми і втратили Дебальцеве. Після закінчення Дебальцевської спецоперації російські РТГ і БТГ були виведені з України, зараз в основному залишаються їхні розвідувальні групи, але ось ці бандформування «ДНР» та «ЛНР» як серйозну військову силу навряд чи варто розглядати. Без військової, технічної та продовольчої підтримки Росії, без участі російських військових фахівців у терористів шансів не було б», – переконаний Дмитро Тимчук.
Коли ще в серпні минулого року ми вже заходили за Луганськ і могли звільнити місто, на жаль, тоді нам дали команду відступатиАртем Вітко
А ось як оцінює події на Донбасі за рік з часу початку там антитерористичної операції депутат Верховної Ради від Радикальної партії, в минулому командир міліцейського добровольчого батальйону «Луганськ-1» Артем Вітко: «За цей час, на жаль, сталася здача національних інтересів, здача нашого рідного Донбасу. Залишені там люди. Чому так відбувається? Коли ще в серпні минулого року ми вже заходили за Луганськ і могли звільнити місто, на жаль, тоді нам дали команду відступати. І постійно дають команди: не стріляти, агресивно себе не вести. Ми змушені постійно, як кажуть у нас на фронті, грати в пінг-понг і чекати незрозумілих команд, хоча будь-якому військовому і будь-якому офіцерові зрозуміло, що в цій ситуації необхідно вести більш активні бойові дії. Не потрібні ніякі мінські домовленості, не потрібен нам ні «Мінськ-1», ні «Мінськ-2», ні «Мінськ-3», про який вже говорять. Жодна країна в світі не веде переговори з терористами, а наша країна, на жаль, веде такі переговори».
У вересні 2014 року в Мінську підписали першу угоду про перемир’я на Донбасі, однак воно не призвело до припинення вогню. На переговорах у столиці Білорусі в лютому нинішнього року лідери України, Німеччини, Франції та Росії погодили новий комплекс заходів з виконання вересневого угоди про перемир’я. Але і ці домовленості повністю не виконуються. Аналітики не виключають поновлення в травні масштабних бойових дій на Донбасі. Проте колишній глава Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж в цьому сумнівається.
Тактика Росії зараз полягає в заморожуванні конфлікту, у створенні провокацій і внутрішньополітичної дестабілізації в Україні, а не в продовженні формату військового протистоянняМикола Маломуж
«Різні аналітики, військові начальники стверджують, що 5-го, 10-го або 15 травня буде широкомасштабний наступ. Можу чітко сказати, що тактика Росії зараз полягає в заморожуванні конфлікту, у створенні провокацій і внутрішньополітичної дестабілізації в Україні, а не в продовженні формату військового протистояння. Зараз будуть звинувачення на нашу адресу в невиконанні мінських угод. Тому Росія і бойовики будуть поки утримуватися від проведення масштабних наступальних бойових операцій», – вважає Микола Маломуж.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода