У Міністерстві фінансів України може з’явитися радник із Японії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив посол Японії в Україні Шігекі Сумі. За його словами, наразі триває пошук такого спеціаліста. Також посол наголосив, що Японія наразі не розглядає можливості пом’якшення санкцій, запроваджених через агресію Росії проти України.
– Раніше цього тижня Японія та Україна погодили грант: 8,2 мільйона доларів отримає Україна від японського уряду. Чи могли б Ви пояснити, на що спрямують ці кошти?
– Це має на меті допомогти українцям у їхніх потребах профінансувати найнагальніші проекти. Якщо конкретніше, ці кошти підуть чотирьом міністерствам. Перше – Міністерство охорони здоров’я, тому що воно потребує коштів на відновлення шпиталів, особливо тих, які розташовані на сході України. Друга частина допомоги спрямована на Міністерство освіти: вони мають відновити школи, розташовані, знову ж таки, в тій місцевості. Третій проект стосуватиметься Міністерства внутрішніх справ. Україна потребує модернізації правоохоронних органів. Отже, ці кошти спрямують саме на таку мету. Четверта частина піде на потреби Міністерства аграрної політики, адже вони потребують модернізації виробництва продукції аграрного комплексу. Це – проекти, які ми фінансуємо.
– У березні міністр закордонних справ України Клімкін відвідав Токіо. Розкажіть, будь ласка, яких домовленостей було досягнуто між японським і українським урядом?
– Міністр Клімкін відвідував Японію 2-3 березня, поїздка тривала 2 дні. Це був його перший візит, зокрема – й перший візит під час роботи цього уряду міністра закордонних справ до Японії. У Японії він провів кілька важливих зустрічей із найвищими посадовцями. Зокрема, з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, а також із міністром закордонних справ Фуміо Кісідою. З ним пан Клімкін мав робочий обід. Також він зустрівся з міністром економіки та промисловості, паном Міядзавою. Це – важливі зустрічі. На завершення, він зустрівся з представниками японсько-української парламентської ліги. Також мав зустріч із представником японської федерації бізнесу «Кейданрен».
Японія підтримує територіальну цілісність і суверенітет України
Отже, було охоплено і політичну, й економічну сторони. Щодо дискусій, то тут японська сторона мала три головні меседжі. По-перше, Японія, як і раніше, підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Це в контексті російської інтервенції. По-друге, ми закликаємо Україну прискорити процес реформ, спектр яких досить широкий. По-третє, Японія продовжить допомагати Україні шляхом надання економічної підтримки. Отже, це – три теми, які порушило японське керівництво.
– Я знаю, що незабаром після цього візиту Ви зазначили, що Японія не виключає ймовірності запровадження безвізового режиму між Японією та Україною. Але що визначає цей крок? Від чого це залежить?
Питання віз будемо вивчати. Ми досі не мали досвіду такого типу
– Так. Питання віз теж порушувалося міністром закордонних справ Клімкіним, коли він зустрічався з прем’єр-міністром та міністром закордонних справ Японії. Що сказала японська сторона: ми будемо вивчати це питання. Адже – і це стосується не лише України, але й інших країн колишнього Радянського Союзу – ми досі не мали досвіду такого типу щодо скасування віз. Тому ми маємо розглянути це питання, враховуючи кілька аспектів. Безперечно, ми радо вітаємо українців, які прибувають у Японію у справах чи за приємними враженнями. Але водночас, ми не хотіли б приймати сумнівних осіб. Питання в тому, як коректно зробити це розмежування для «правильних» людей, які хочуть завітати, і людей із сумнівним минулим, що прибувають до Японії. Я говорю не тільки про Україну, але про всі країни колишнього радянського блоку.
– Чи залежить таке рішення, наприклад, від запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським союзом? Як Ви знаєте, цей процес триває. Чи могло б це стати добрим сигналом для Японії?
– Так, безперечно. Ми спостерігаємо за дискусіями між Україною та Європейським союзом із приводу домовленості щодо безвізового режиму. І ми обмінюємося інформацією між Японією та Європейським союзом.
– Міністерство закордонних справ України повідомило, що під час візиту міністра Клімкіна до Токіо сторони обговорили співпрацю у сфері боротьби з тероризмом. У чому конкретно може полягати підтримка, яку Японія може надати Україні у цій сфері?
– Так, ми будемо обмінюватися інформацією між Японією та Україною. На цьому етапі обмін інформацією – найважливіша сфера. Але, звичайно, якщо Україна хотіла б більшого, Японія готова співпрацювати з Україною в цьому питанні.
– Японія дуже підтримує Україну у контексті ситуації, що склалася після анексії Криму Росією й подій у східних регіонах України. Чи на даний момент ця кооперація полягає тільки в сфері гуманітарної допомоги для України? Чи є також інші сфери співпраці? Економічної, наприклад.
За останній рік допомога Японії Україні склала 1 мільярд 840 мільйонів доларів
– Станом на зараз це не лише гуманітарна допомога. За останній рік, із часів Майдану, допомога Японії Україні склала 1 мільярд 840 мільйонів доларів. Це стосується минулого року.
Наприклад, ми надали допомогу з системами очищення води. Це не стільки гуманітарна допомога, скільки велика проектна допомога. Тож співпраця України й Японії – це повний пакет, не обмежений тільки гуманітарною допомогою.
Щодо економічної співпраці, місяць чи два місяці тому Японія й Україна підписали угоду про захист інвестицій. Це – домовленість після 4-5 років спільної роботи України й Японії. Я сподіваюся, це сприятиме збільшенню інвестицій із Японії. Тож ми не обмежені суто допомогою. Наша співпраця стосується широкого спектру.
Японія серйозно розмірковує над тим, щоб відправити експерта який би працював усередині Міністерства фінансів
Що стосується сфери технічної підтримки. Японія започаткувала семінар, що проводиться Японським агентством із міжнародної співпраці (JICA). Ці семінари присвячені питанням боротьби з корупцією, проведення чесних і вільних виборів, а також ефективному способу адміністрування. Ми розпочали ці семінари 3 тижні тому, вони відбуваються у Києві у Дипломатичній академії. Але вони триватимуть до вересня. Протягом цього часу Японське агентство з міжнародної співпраці проведе шість-сім семінарів як в Україні, так і в Токіо.
На додаток до всього, наразі Японія серйозно розмірковує над тим, щоб відправити експерта з питань фінансів, який би працював усередині Міністерства фінансів. Це – теж крок у рамках технічної співпраці.
– Отже, у складі Міністерства фінансів України може бути японський радник? Чи це рішення з японського боку вже було ухвалене?
– Так, ми зараз якраз обираємо людину.
– У березні була четверта річниця аварії на АЕС «Фукусіма». Україна, яка пережила Чорнобильську катастрофу, і Японія співпрацюють у межах спільного комітету з цього питання. Як зараз триває ця робота? Чи корисний досвід України у цьому питанні?
– Так, дуже корисний. Зараз ми намагаємося організувати четверту спільну зустріч із цього приводу. На жаль, ми хотіли, щоб вона відбулася ще наприкінці минулого року, але з огляду на зайнятість української сторони ми ще не провели це засідання. Ми дуже хочемо провести цей четвертий раунд.
Японські фахівці приїжджають в Україну, щоб проаналізувати, який вплив мала катастрофа на сусідні до Чорнобиля селища, на сусідні міст
Звісно, від цих зустрічей є користь. Зокрема, для Японії корисний досвід України у питанні, наприклад, вимірювання рівня радіоактивності вже після того, як минув якийсь час, в Україні це – вже понад 28 років після аварії. Японські фахівці приїжджають в Україну, щоб проаналізувати, який вплив мала катастрофа на сусідні до Чорнобиля селища, на сусідні міста. Це дуже стає в нагоді. Зараз Японія намагається максимально відновити від наслідків катастрофи території довкола АЕС. Досвід, який має Україна після понад 20 років з моменту аварії, є дуже корисним. Зокрема, ті дані, які Україна має на основі цього. Це дуже корисно для нас.
– Ця спільна робота розпочалася 4 роки тому, незабаром після катастрофи?
– Так. Тож зараз у нас на часі – четвертий раунд обговорення.
– Японія – одна з країн, які запровадили санкції проти Росії з огляду на кримську кризу. Чи могли б Ви конкретизувати, у яких сферах Японія припинила чи призупинила співпрацю з Росією?
– Санкції стосуються кількох напрямків. Ми, зокрема, запровадили економічні санкції, тобто ми не дозволяємо імпортувати продукцію звідти. Це стосується території Криму. Також є санкції проти конкретних осіб, які причетні до анексії Криму, й тих осіб з Донецька й Луганська, які входять до складу угруповань терористів, так званих «повстанців». Їм заборонено відвідувати Японію. Це – основна частина санкцій проти Росії, а також бойовиків зі сходу України і представників окупаційної влади Криму.
– Якщо говорити про цей аспект санкцій, що стосується заборони на імпорт російських продуктів, чи він мав суттєвий негативний вплив на японську економіку?
Люди в Японії розуміють, чому санкції були запроваджені
– Не російських продуктів, а продуктів із Криму. Не думаю, що мав. Люди в Японії розуміють, чому санкції були запроваджені. І засоби інформації, і жителі Японії підтримують запроваджені санкції.
Звісно, певний вплив був. До анексії деякі японські компанії реалізовували у Криму певні проекти. Зокрема, спорудження у Криму вітряків. Компанія була змушена скасувати їх, хоч на це витратили вже багато грошей. Тож, звісно, для Японії ці санкції не були безкоштовними. Певною мірою, це мало вплив на японську економіку і на японський бізнес. Але, попри це, японці підтримують запроваджені санкції.
– Тож коли ми говоримо про санкції у контексті кримської кризи, ми говоримо про обмеження, які стосуються економіки Криму, так? Не російської?
– Так.
– Ви знаєте, що Європейський союз переглядає запроваджені санкції щороку. Від чого залежить скасування санкцій Японією? І чи це планується на найближче майбутнє?
Коли ми обговорюємо питання санкцій, ми завжди говоримо про це у контексті дій «Групи семи»
Зараз немає мови про пом’якшення дії санкцій, запроваджених проти Росії
– Для Японії має значення солідарність, одноголосність у межах «Великої сімки» – на рівні зі США, Великобританією, Канадою, Німеччиною, Францією й Італією. Це дуже важливо. Коли ми обговорюємо питання санкцій, ми завжди говоримо про це у контексті дій «Групи семи». Ми звертаємо велику увагу на те, чи виконується мінська угода. Не лише Японія, але й інші члени «Великої сімки» радіють із певного прогресу, який спостерігається після мінської угоди. З огляду на це, ми будемо міркувати над тим, як бути далі з запровадженим режимом санкцій. Зараз немає мови про пом’якшення дії санкцій, запроваджених проти Росії.
– Японія підтримує дипломатичне вирішення кризи в Україні. Але чи, на Вашу думку, тиск, запроваджений на Росію станом на зараз, достатній для того, щоб розв’язати конфлікт? Не для того, щоб його заморозити, а саме, щоб вирішити?
Росія суттєво потерпає внаслідок санкцій. Я сподіваюся, це приведе до певного поступу з її боку
– Я думаю, що ймовірність цього висока. Якщо ви подивитеся на російську економіку, Росія суттєво потерпає внаслідок санкцій, запроваджених міжнародною спільнотою і, зокрема, Японією. Я сподіваюся, це приведе до певного поступу з її боку. Японія вважає, що санкції і діалог є ключовими моментами у цьому питанні. На рівні з тим, що запроваджено санкції, треба зберігати опцію діалогу з Росією, щоб шукати шляхи мирного вирішення цієї кризи.
– Я бачила інформацію про те, що Японія – одна з країн, яка підтримуватиме програму зі створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб в Україні. Якщо говорити про цей аспект підтримки, чи вже почалася ця робота? Як уряд Японії може підтримати цю програму? Це, по-моєму, дуже актуальна тема.
– Переважно це стосується нашої співпраці у рамках Програм розвитку ООН, ми обговорюємо ці можливості. Ми ще поки не визначилися з локаціями програми, у яку ми вкладаємо кошти. Минулого року наш внесок у цю програму склав 16 мільйонів доларів. Це стосується Програми розвитку ООН і інших програм у рамках організації.
Зараз ми обговорюємо співпрацю, яка допомогла б зі створенням робочих місць. Допомога – це ж не лише одяг. Важливо підтримати у тому, щоб люди могли наново розпочати свою справу, відновити роботу. Це стосується і підтримки обладнанням. Ми досі – на стадії обговорення з Програмою розвитку ООН, як нам допомогти людям, щоб вони розпочали свою справу, щоб знову працювали.
