Борис Нємцов, застрелений ввечері 27 лютого на Москворецькому мосту за 200 метрів від Кремля, став останньою впливовою фігурою в Росії епохи президента Володимира Путіна, чиє ім'я увійшло до скорботного списку людей, які убиті чи померли за підозрілих обставин.
Цей перелік, звичайно, почав складатися задовго до приходу Володимира Путіна до влади. 90-і роки 20 століття ознаменувалися десятками дуже гучних вбивств і замахів на відомих політиків, бізнесменів та інших відомих всьому суспільству людей. Проте різниця між епохами очевидна: якщо в 90-ті, коли російська еліта була розколота на декілька протиборчих таборів, замовні вбивства траплялися з найрізноманітніших причин, то з початком 21-го століття їхніми жертвами все частіше і частіше почали ставати саме критики чинної влади і високопоставлених чиновників та офіцерів російських спецслужб. Сьогодні можна згадати кілька таких випадків.
Валентин Цвєтков (убитий 18 жовтня 2002 року)
Губернатор Магаданської області Валентин Цвєтков був убитий пострілом в голову в Москві на Новому Арбаті на порозі будівлі представництва області в столиці Росії. Основна версія – помста за його боротьбу з кримінальними угрупованнями на Далекому Сході, що прагнули підпорядкувати собі місцеву золотовидобувну і нафтову промисловість та розподіл промислових квот на вилов риби.
Сергій Юшенков (убитий 17 квітня 2003 року)
Ветеран демократичного руху, один з лідерів опозиційної партії «Ліберальна Росія» Сергій Юшенков був застрелений біля власного будинку в Москві. На той момент він очолював групу ліберальних депутатів Держдуми, які вимагали розслідування можливої причетності ФСБ Росії до серії вибухів будинків восени 1999 року в російських містах. Відповідальність за ці теракти, що стали приводом до початку другої чеченської війни, владою була покладена на бойовиків, що діяли в Чечні.
Юрій Щекочихін (помер 3 липня 2003 року)
Журналіст і письменник, депутат Держдуми, який розслідував справи щодо корупції в силових структурах, а також член комісії з розслідування вибухів 1999 року, Юрій Щекочихін помер після швидкоплинної загадкової хвороби. За офіційною версією, його смерть стала наслідком алергічної реакції на загальну інтоксикацію організму незрозумілого походження, проте багато хто схиляється до думки, що Щекочихін був отруєний талієм.
Микола Гиренко (убитий 19 червня 2004 року)
Антифашист і правозахисник, один з провідних російських експертів в області расизму та ксенофобії, Микола Гиренко був застрелений у своїй квартирі в Санкт-Петербурзі. Вбивці стріляли через двері. За версією суду, вбивство організували неонацисти. Гиренко був головним організатором та ідеологом роботи щодо правової протидії націонал-екстремізму в Санкт-Петербурзі. Микола Гиренко брав участь у міжнародних правозахисних конгресах, чим викликав особливе роздратування у націонал-екстремістів, що повідомляли про це на сторінках націоналістичної преси.
Пол Хлєбников (убитий 9 липня 2004 року)
Головний редактор російської версії журналу «Форбс», американський журналіст і публіцист російського походження Пол Хлєбников, який багато займався розслідуванням справ про корупцію у вищих ешелонах російської влади, був застрелений, коли виходив з будівлі редакції в Москві.
Анна Політковська (вбита 7 жовтня 2006 року)
Одна з найвідоміших російських журналістів, що розслідувала численні випадки порушень прав людини, здійснених російськими військовими і прокремлівськими формуваннями в Чечні, Анна Політковська була застрелена в ліфті свого будинку в центрі Москви. У червні 2014 року за організацію цього вбивства були засуджені п'ять осіб, двоє з них отримали довічні терміни позбавлення волі. Однак замовники вбивства не знайдені і не названі досі. Політковська загинула в день народження президента Росії.
Олександр Литвиненко (помер 23 листопада 2006 року)
Колишній офіцер ФСБ Росії, що став емігрантом і критиком Кремля, Олександр Литвиненко помер у Лондоні від отруєння радіоактивним полонієм. У 2000 році він втік до Великобританії після того, як публічно звинуватив керівництво російських спецслужб у змові з метою вбивства бізнесмена Бориса Березовського. Пізніше він став співавтором книги, в якій прямо поклав на ФСБ відповідальність за вибухи будинків у 1999 році. Британська влада вважає, що Литвиненко випив отруєний чай на зустрічі з двома громадянами Росії, Андрієм Луговим і Дмитром Ковтуном.
Станіслав Маркелов і Анастасія Бабурова (вбиті 19 січня 2009 року)
Адвокат і правозахисник Станіслав Маркелов був застрелений в центрі Москви. Репортер «Нової газети» Анастасія Бабурова, яка перебувала поруч з ним у момент замаху і намагалася його захистити, була поранена в голову і померла в лікарні ввечері того ж дня. Маркелов загинув через кілька хвилин після власної прес-конференції, на якій він заявив, що боротиметься проти дострокового звільнення з ув'язнення полковника російської армії Юрія Буданова, визнаного винним у вбивстві чеченської дівчини Ельзи Кунгаєвої. У квітні 2011 року за це вбивство було засуджено двоє молодих націоналістів, Микиту Тихонова та Євгенія Хасіса.
Наталія Естемірова (бита 15 липня 2009 року)
Журналістка і співробітниця представництва правозахисного центру «Меморіал» в Грозному Наталія Естемірова була викрадена в столиці Чечні, а наступного дня її тіло з вогнепальними пораненнями було знайдено в Інгушетії. Естемірова займалася розслідуваннями сотень випадків порушень прав людини в Чечні, включаючи вбивства, викрадення і тортури. За даними «Меморіалу», початкове розслідування вказувало на причетність до злочину офіцерів місцевих правоохоронних органів. Однак головною версією вбивства Естемірової офіційне слідство вважає помсту чеченських бойовиків.
Сергій Магнітський (помер 16 листопада 2009 року)
Юрист і аудитор компанії Firestone Duncan Сергій Магнітський, який звинуватив у розкраданнях, податкових шахрайствах і корупції низку співробітників російських силових структур, помер після року ув'язнення в московському СІЗО «Матроська тиша», куди він потрапив після арешту за точно таким же звинуваченням. Магнітському, який страждав від панкреатиту, було відмовлено в доступі до медичної допомоги, окрім того, за даними правозахисників, перед смертю він був жорстоко побитий. У 2012 році в США було ухвалено знаменитий «Акт Магнітського», який запроваджує персональні санкції проти російських громадян, що вважаються причетними до його смерті, а також винних у інших порушеннях прав людини в Росії. У 2013 році судом в Москві Сергій Магнітський був посмертно визнаний винним в ухиленні від сплати податків.
Михайло Бекетов (помер 8 квітня 2013 року)
Журналіст, головний редактор і засновник газети «Хімкінська правда» Михайло Бекетов, який займався справами про корупцію і боровся проти прокладання через підмосковний Хімкинський ліс швидкісної автомагістралі Москва – Санкт-Петербург, помер через п'ять років після звірячого побиття невідомими в своєму рідному місті Хімки, в результаті якого він став інвалідом.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
