Заява Росії про відмову від будівництва газопроводу «Південний потік», півроку без постачання російського газу та дефіцит антрацитового вугілля, який виник вперше за багато років та призвів до відключень електроенергії у будинках українців. Так можна підсумувати 2014-й енергетичний рік для України. Якими ж є перспективи енергетичної галузі у новому, 2015 році?
У 2014 році Росія на півроку припинила постачання газу в Україну, і лише у листопаді за посередництва ЄС вдалося укласти такий собі «зимовий пакет», який регулює постачання російського палива в Україну до березня. На кінець року в Україну надійшло 15 мільярдів кубів газу з Росії – це становить близько 38% у її газовому балансі. Але, як член Енергетичного співтовариства, вона зобов’язана скоротити цю залежність до 30%, каже Радіо Свобода президент міжнародного енергетичного клубу Q-club, заступник голови правління «Нафтогазу» Олександр Тодійчук. І за його словами, у 2015 році це зробити реально.
«Якщо ми будемо далі так само активно і конструктивно працювати у 2015 році щодо диверсифікації, щодо власного видобутку, покращення інвестиційного клімату у нафтогазовій галузі, то у нас є всі передумови пережити навіть складніші зими, ніж ця», – зазначив Тодійчук.
Також у 2015 році українська влада розраховує на збільшення реверсних поставок газу. У 2014 році в Україну надійшло близько 4,5 мільярдів кубів палива із Заходу. А у 2015-му ці поставки можуть вдвічі зрости, вважає Олександр Тодійчук. Найперспективнішим, за його словами, залишається словацький напрямок, через який, рахуючи лише так званий «малий реверс» (газогін «Вояни-Ужгород») в Україну може надійти близько 10 мільярдів кубів газу. (Потужності «великого реверсу» становлять понад 20 мільярдів кубів на рік, але цей маршрут блокує «Газпром»). Також у перспективі паливо в Україну може надходити через Угорщину і Польщу. Але для розвитку цих маршрутів потрібно, щоб не лише українські державні компанії, але й інші трейдери закачували газ у підземні сховища, а потім забирали його.
«Коли з’являться багатовекторні рухи газу в українській газотранспортній системі, я думаю, що нам можна буде полегшено зітхнути, тому що такі обсяги газу на території України значно посилять нашу енергетичну безпеку. Польща десь попередньо говорить про 2018 рік, коли вона зможе разом із Україною збудувати інтерконектор і запустити його у дію. Угорщина хоче запустити свій інтерконектор і збільшити свою присутність на українському ринку», – розповідає Олександр Тодійчук.
Пріорітет-2015: власний видобуток
Також, зазначає експерт, у 2015 році Україна має приділити увагу збільшенню власного видобутку. Упродовж останніх років свердловини в Україні працювали на виснаження. За словами Тодійчука, Україна має вкладати кошти у цю галузь – у нові технології буріння, у ремонт існуючих свердловин. Доведеться і переглядати ціну газу власного видобутку, оскільки «за 35 доларів сьогодні вже ніяк не виходить видобувати газ в Україні», зауважує Олександр Тодійчук.
Ще одним елементом зменшення газової залежності від Росії є скорочення споживання палива всередині країни. Влітку 2014 року уряд визначив ліміти. Для промисловості і теплокомуненерго вони встановлювалися на рівні 70% споживання від попереднього року. Скорочення ж для приватних споживачів мало становити 10%, говорить Олександр Тодійчук. Але лише останні вклалися у ці ліміти.
На кінець року рівень споживання газу в Україні становив 53 мільярди кубів. Це на 3 мільярди більше, ніж у 2013-му, говорить експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук. І це сталося головним чином через теплокомуненерго. Але скорочення ними споживання без вкладання коштів у модернізацію інфраструктури неможливе, наголошує експерт.
«Без фінансування проектів щодо заміни теплотрас, встановлення лічильників і утеплення житлового фонду в Україні, говорити про скорочення споживання газу теплокомуненерго не можна. Без інвестицій у житлово-комунальне господарство, без коштів, які необхідні для заміни проблемних точок у теплокомуненерго (теплопунктів, теплотрас), встановлення лічильників, ми просто не можемо скоротити споживання газу», – говорить Корольчук.
Антрацит став проблемою-2014
2014-рік енергетичний рік в Україні ознаменувався також відключеннями електроенергії. Компанія «Укренерго» почала застосовувати графіки аварійних відімкнень через дефіцит антрацитового вугілля, який виник у результаті бойових дій на Донбасі. Це призвело до відсутності на складах теплокомуненерго достатньої кількості палива для виробництва електроенергії.
48% електроенергії в Україні виробляють атомні станції, 8 – гідро, ще 8 – теплоелектроцентралі (ТЕЦ), які працюють як на вугіллі, так і на газі, решта 32% припадає на теплоелектростанції (ТЕС), 90% з яких працюють на вугіллі. Значна частина ТЕСів використовують як паливо антрацит, а шахти, які його видобувають, розташовані на території, яка зараз підконтрольна бойовикам. Відтак, за оцінками експертів, наразі дефіцит антрациту в Україні становить близько 10 мільйонів тонн.
Державні шахти – шахти ДТЕК
Підбиваючи підсумки 2014 року президент України Петро Порошенко підтвердив, що Україна таки закуповує вугілля в зоні АТО, але сплачені гроші йдуть лише на зарплату шахтарям.
«Ми дійсно будемо купувати у державних підприємств, у тому числі тих, які видобувають вугілля на тимчасово окупованій території, з контролем того, що ці гроші використовуються виключно на заробітну плату шахтарям – українським громадянам», – сказав Порошенко.
За словами президента, Україна також домовилася про закупівлю вугілля у Росії, хоча, каже він, за нього доводиться розраховуватися валютою. Порошенко запевнив, що жодних інших джерел постачання вугілля більше не буде.
Проте державні підприємства, про які говорив Петро Порошенко, давно перебувають у концесії у компанії ДТЕК Ріната Ахметова – йдеться про шахти «ДТЕК Ровенькиантрацит» і «ДТЕК Свердловантрацит».
Австралійське вугілля в рази дешевше
У 2015 році ситуація у галузі значною мірою залежатиме від того, якою ситуація буде на Донбасі, говорить Радіо Свобода голова Бюро комплексного аналізу та прогнозу Сергій Дяченко. Але якщо навіть ситуація заспокоїться, але територія все ж перебуватиме під контролем бойовиків, Україні слід подумати про імпорт антрациту.
«Україна дуже швидко має визначитися, максимум до квітня, з можливостями отримання власного вугілля з урахуванням політичної компоненти і реформи вугільної галузі, – говорить Дяченко. – На сьогоднішній день дотації з бюджету є вже неприпустимими. До початку наступного опалювального сезону повинні вже бути довгострокові контракти на постачання в Україну імпортного вугілля, наприклад з Австралії».
За словами Сергія Дяченка, собівартість антрациту в Австралії значно нижча, ніж на Донбасі. «Австралійське вугілля видобувається відкритим способом, кар’єрним. Його собівартість є 30 доларів за тонну. А в європейських портах воно продавалося по 70 доларів за тонну з урахуванням транспортної складової. На Донбасі собівартість антрациту була 140 доларів за тонну на державних шахтах», – наголошує Дяченко. Відтак, очевидно, що державі таки доведеться ухвалювати непопулярні кроки і закривати дотаційні шахти, видобуток вугілля на яких є занадто дорогим.
