Ініціативна група «Першого грудня»
Сталося немислиме: відійшов у вічність той, хто не повинен був відходити ніколи. Хто мав бути з нами завжди – бо як же Україна без Євгена Сверстюка?
Чим більше слабшали його фізичні сили, тим більшою моральною опорою він ставав. Він стояв на всіх людських роздоріжжях, щоб вказати на шлях віри: «На цьому шляхові переможеш».
Хай благословенною буде душа тієї скромної волинянки, що першою напоїла свого сина живою водою віри. Через нього вона напоїла мільйони.
Він увібрав у своє серце ледь не всі болі свого народу: кривди національного гніту, лихоліття війни, злочини комуністичного режиму, цинізм з боку пострадянських керівних еліт. І все ж його постать випромінювала любов і закликала до миру.
За свою вірність Правді і незламність Духу він платив дорогою ціною – у тюрмах і карцерах, на етапах і засланні. Його, невинного, гнали конвої і принижували пігмеї. Та він залишався зразком високої гідності, яка не підвладна злу.
І чим більше довкола нього руйнували храми, переслідували за молитву чи паплюжили святині, тим більше Євген Сверстюк розчищав місце для Бога у своїй душі та прокладав стежки до Нього для інших людей.
Він явив Україні високий калібр православʼя. І невтомно редагуючи свою газету «Наша віра», він скромно свідчив, що наріжний камінь таки займе колись належне місце в арці світобудови.
Євген Сверстюк любив Україну, а Україна любила його. Бо з ним, великим, вона сама ставала великою. І таки справді стане великою, якщо вчитається у його книги й прислухається до його моральних максим.
Офіційний некролог за Євгеном Сверстюком не має сенсу: його найбільші здобутки записані не в трудовій книжці, а в людських серцях. А ще не має сенсу тому, що під таким некрологом треба було б підписати більшість українського народу поіменно.
В цю пору прощання наше слово має лише один і найвищий сенс: це слово вдячності. Є щось особливе в тому, що Євген Сверстюк – член Ініціативної групи «Першого грудня» – помер саме 1 грудня. Це ніби його прощальний заповіт.
Дякуємо Тобі, наш високий Друже, за великий дар побратимства! Хай Господь оселить Твою душу там, де спочивають усі праведники української землі. Вічная Тобі памʼять!
Ініціативна група «Першого грудня»
