Заступник голови чеської крайньої правої партії євроскептиків «Ні Брюсселю – народна демократія» Ладислав Земанек заявив на своїй сторінці в мережі «Фейсбук», що його поїздку на території, підконтрольні проросійським сепаратистам на сході України, «організувала Росія, тому очевидно, хто її оплачував». Земанек був у складі чеської делегації «спостерігачів» на «виборах» на Донбасі 2 листопада, які офіційна Прага, а також Україна, члени ЄС та інші країни вважають незаконними. В інтерв'ю Радіо Свобода він підтвердив не тільки те, що поїздка була організована Москвою, а й розповів про серйозні порушення на «виборах».
Навколо поїздки чеських представників як «спостерігачів» на Донбас є багато незрозумілого. Неясно, хто цю поїздку організував (учасники приховують ім'я цієї людини), невідомі імена всіх учасників (наприклад, журналіста, що супроводжував делегатів). Однак точно відомо, що ця поїздка відбулася не з їхньої ініціативи і всі витрати на проживання, проїзд та харчування були щедро оплачені. У числі трьох представників від Чехії на Донбасі побував сенатор верхньої палати парламенту, колишній член Комуністичної партії Чехії і Моравії Ярослав Доубрава, який, всупереч заявам, що мова велась про приватну поїздку, скористався для прибуття в Росію своїм дипломатичним паспортом, а також заступник непарламентської крайньої правої партії «Ні Брюсселю – народна демократія» Ладислав Земанек.
Учасники чеської делегації про свою поїздку детально звітують в «Фейсбуці». Вони потрапили на непідконтрольні Україні території Донбасу, прилетівши з Праги до Москви, де зупинялися в чотиризірковому готелі «Метрополь».
У Москві один з учасників поїздки Олександр Гегальчій зустрічався з оголошеною Україною персоною нон-ґрата закарпатським сепаратистом Петром Гецком, який нещодавно втік до Росії..
В інтерв'ю Радіо Свобода Ладислав Земанек розповів, що разом з ним на підконтрольну сепаратистам частину Донецької та Луганської областей України були запрошені 70 «спостерігачів» з-за кордону.
– Я вирушив на Донбас на запрошення «Центральної виборчої комісії Донецької народної республіки». Вони прислали мені офіційне запрошення – після того, як один посередник запропонував поїхати на вибори спостерігачем. Я прийняв це запрошення, тому що мені це здалося цікавим і, зрештою, партія «Народна демократія», заступником голови якої я є, приділяє багато уваги тим подіям, які відбувається там. Я не бачив причин відмовлятися від цієї пропозиції.
– Ви говорите про посередника, Ви знайомі з кимось з «Донецької народної республіки»?
– Ні, не знайомий. Ну, тепер, звісно, я знаю і представників «ДНР», але до цього я ні з ким із них знайомий не був. Це не був посередник з Донецька.
–Отже, йдеться про посередника з Чехії?
– Так, йдеться про посередника з Чехії.
– Можливо, Ви тоді могли б назвати його ім'я?
– Я думаю, цього робити не варто.
– Хто, крім вас, входив до чеської делегації «спостерігачів»?
– Зі мною їхав Олександр Гагальчій, який вже заявив ЗМІ, що входив до складу делегації. Він родом із Закарпаття, але вже довго живе в Чехії. Чим він займається і де працює, я не знаю, але він не є представником якоїсь чеської політичної партії. З нами ще був один журналіст і сенатор Ярослав Доубрава. Усі вони вирушили до Луганська, і тільки я один був посланий до Донецька. Я там був єдиним чехом.
– Чому Ви вирішили їхати «спостерігачем» на Донбас, попри те, що Чехія та країни ЄС ці вибори не визнають легітимними?
– Так, дійсно, Європейський союз і Чехія ці вибори не визнають, але я не їхав туди як офіційний представник чеських органів влади, а як представник партії «Народна демократія». Ми ставимося до «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» швидше позитивно, адже критично оцінюємо події в Україні після повалення президента Віктора Януковича.
– Розкажіть, що Ви бачили в Донецьку, який відвідали?
– До Донецька ми приїхали 1 листопада ввечері, і після того, як нас поселили в готелі, я пішов прогулятися містом. У центрі я був один, більше нікого не було, окрім хіба що кількох машин, які проїжджали повз. Місто було абсолютно безлюдним, в будинках не горіло світло – очевидно, більшість виїхала з міста. А на наступний день було голосування, яке тривало з восьмої ранку до восьмої вечора, і ми увесь день їздили по виборчих дільницях: дивилися, як воно проходить.
– Вас супроводжували представники сепаратистів?
– За нами наглядали представники самооборони і поліції, але це не означає, що у нас не було можливості поговорити з виборцями, які чекали своєї черги, щоб проголосувати. Ми говорили і з виборцями, і з представниками самооборони, нас ніхто не ізолював.
– Ті, хто вас супроводжував, були озброєні?
– Так, озброєні. Я знаю, що ЗМІ пишуть, ніби там люди голосували під дулами автоматів. Дійсно, озброєні представники самооборони перебували коло кожної виборчої дільниці, але це можна порівняти з виборами в Чехії, коли виборчі дільниці патрулює поліція. Я не бачу в цьому нічого незвичайного. Те, що вони були озброєні, не означає, що вони змушували людей голосувати. Я думаю, що той, хто не хотів іти голосувати, просто не брав участі у виборах.
– Крім озброєних людей, за вашими спостереженнями, чи були ще якісь порушення?
– Повинен сказати, що я не стикався з чимось, що б викликало у мене підозри. За винятком того, що не існувало списків виборців. Нам це здалося дивним, і ми поставили запитання, з чим це пов'язано? Нам відповіли, що списки виборців скласти неможливо, тому що не існує списків жителів, адже близько мільйона людей втекли за межі Донбасу, багато хто загинув під час боїв. Ця земля – в руїнах, там не працюють підприємства, тому в такій ситуації взагалі незрозуміло, хто там залишився, хто там живе. Іншими словами, заздалегідь, перед голосуванням, ніхто не складав списків. Але їх і не могли скласти, адже там, по суті, йде війна. Крім того, їхня відповідь мене особисто задовольнила, а тому мої підозри випарувалися.
– Ви говорите, що на Донбасі – війна, Донецьк – безлюдний, усюди розруха, люди звідти тікають. Звідки, на вашу думку, у лідерів сепаратистів на територіях, які не отримують бюджетні виплати з України, кошти на оплату Вам щедрої поїздки задля участі у «виборах» як «спостерігача»?
– Так, проживання, проїзд та витрати мені оплатили. Зі своїх коштів я б за цю поїздку не платив, але, оскільки мені було зроблено таку пропозицію, я цією можливістю скористався – не відхилив запрошення. Мені здається, краще, щоб там були якісь спостерігачі, ніж взагалі нікого не було, тому що таким чином, принаймні, можна надати інформацію, як цей процес проходив і що там відбувається. Крім того, немає ніякої таємниці в тому, що «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» отримують певну допомогу з Росії. Росія посилає туди один за іншим гуманітарні конвої, і я впевнений, що допомога здійснюється не тільки таким ось шляхом.
Коли йдеться про законні, визнані «вибори», спостерігачі з-за кордону спрямовуються в інші країни за квотою, яка виділяється на кожну державу-учасника. Ці поїздки, як правило, оплачує міністерство закордонних справ країни, яка визнає вибори. У міністерствах для цих цілей зазвичай є спеціальна база даних. Серед умов участі спостерігача, наприклад, представника з Чехії – не тільки знання виборчого права, а й іноземної мови країни, де проходять вибори. На моє прохання поговорити з Ладіславом Земанеком російською, він попросив ставити запитання чеською, адже російською мовою він не володіє досконало.
Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода
