Люксембург – Попри незначний прогрес, ситуація на сході України залишається дуже хиткою, заявляють міністри закордонних справ держав ЄС після консультацій у Люксембурзі щодо кризи на Донбасі. На обговореннях, зокрема, йшлося про парламентські вибори, допомогу спостерігачам ОБСЄ та необхідність впливу Росії на сепаратистів для мирного врегулювання конфлікту.
Якихось революційних рішень в понеділок у Люксембурзі не ухвалювали. Йшлося про загальний стан справ в українській кризі, лунали традиційні помірковані застереження на адресу учасників конфлікту зберігати стриманість та чергові заклики перейти до чіткого виконання всіх пунктів домовленостей щодо мирного врегулювання, досягнутих на переговорах у Мінську.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон каже, що на тлі деяких несуттєвих покращень обстановка у зоні конфлікту зберігає напруженість. Вона додає, що Європейський союз надалі готовий допомагати українському урядові проводити реформування держави та надати гуманітарну підтримку постраждалим регіонам.
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр за підсумками переговорів із колегами зауважує, що мирне вирішення кризи в Україні дещо наближене, однак у самій ситуації на сході держави прориву все ще не досягнуто.
«Ми чекаємо від російської сторони, що вона скористається можливістю та врешті-решт впливатиме на сепаратистів для досягнення перелому в кризі», – заявив дипломат.
Протягом майбутніх парламентських виборів, вважає Штайнмаєр, голосування повинні пройти безперешкодно і у східних областях України.
«Щоб наступили зміни, мусимо розширити санкції» – керівник МЗС Литви
Йшлося й про санкції щодо Росії й, як зауважила Катрін Аштон, подальші кроки у цьому напрямку залежатимуть від ситуації в зоні конфлікту. Тим часом ЄС наприкінці жовтня готується провести оцінку дієвості санкцій, а подальші кроки визначатиме Комітет постійних представників держав-членів ЄС при брюссельських євроустановах.
Нині переважна більшість європейських дипломатів переконана, що режим санкцій наразі змінювати не варто ні у бік послаблення, ні у бік посилення.
«Якщо далі спостерігатиметься погіршення ситуації, росіянам далі бракуватиме волі чи будуть подальші розбіжності між їхніми заявами та діями, – ЄС буде змушений ухвалювати нові одностайні рішення», – категорично заявляє голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус.
«Я особисто переконаний: щоб (у зоні конфлікту) наступили зміни, ми мусимо розширити санкції й тиск на російський уряд», – додав він.
Грошова допомога Україні буде після гарантії реформ – чеський дипломат
Загальну ж позицію представників зовнішньополітичних відомств держав ЄС продемонстрував люксембурзький міністр закордонних справ Жан Ассельборн.
В Україні потрібні вибори, виведення російських озброєнь з української територіїЖан Ассельборн
«Як і всі громадяни Європейського союзу і за його межами, я хочу, щоб мінські угоди «заграли музику» – це найголовніше, – каже міністр закордонних справ Люксембургу. – Для втілення мирного плану в Україні потрібні вибори, виведення російських озброєнь з української території, а також потрібно, щоб проросійські сепаратисти погодилися, що Україна – держава суверенна і настав час утихомирити ситуацію».
А чеський міністр закордонних справ Любомір Заоралек вважає можливим надати Україні фінансову допомогу для оплати боргів за газ. При цьому він наголосив, що для надання такої допомоги ЄС повинен отримати від Києва гарантії реформ та боротьби із корупцією. Характерно, що міністр зауважує, що такі гарантії мають бути надані Києвом ще до початку виділення будь-яких коштів.
