У Мілані 16-17 жовтня має відбутися зустріч президента Петра Порошенка та президента Росії Володимира Путіна під час саміту АСЕМ Європа-Азія. Зустріч планується у «нормандському форматі« Україна-Росія-Німеччина-Франція. Але очікування експертів в Україні та Європі наразі обережні, хоча й наголошується на надзвичайній важливості проблем питань , які заважають повному мирному врегулюванні на Сході України.
Президент Петро Порошенко 15 жовтня провів телефонну конференцію з європейцями щодо підготовки зустріч з керівником Росії у Мілані.
Підготовка триває не тільки на дипломатичному рівні. Кілька чільних радників голів українських силових структур заявили, що Росія стоїть за підбурення насильницьких акцій вівторка біля Верховної Ради та понеділка поблизу адміністрації президента. Мета цих заворушень, як було наголошено, підірвати позиції України напередодні переговорів, послабити українську владу і цілу Україну загалом зсередини.
«Цілий спектр питань щодо України – такі як газ і мінська угода – будуть на порядку денному, а також й інші міжнародні питання. Я очікую відверте обговорення і прогресу у втіленні мінської угоди. Прогресу, на який очікували, ще не досягнуто, і ми маємо обговорити, як зробити мінську угоду реальністю», – сказала на прес-конференції в Берліні канцлер Німеччини Анґела Меркель.
Міністри закордонних справ Німеччини та Франції закликали повною мірою реалізувати мінський меморандум щодо врегулювання ситуації в Україні. За словами глави Франка-Вальтера Штайнмаєра, в зоні конфлікту необхідно забезпечити умови для дійсно ефективного контролю на кордоні.
Також серед тем для Мілану, за словами глави німецької дипломатії, продовження обміну полоненими, а також створення 30-кілометрової зони безпеки в зоні конфлікту.
Глава МЗС Франції Лоран Фабіус, у свою чергу, наголосив на необхідності загальної деескалації ситуації на Донбасі.
Уряди Німеччини та Франції сподіваються вже цього місяця отримати відповідь ОБСЄ щодо поставки німецьких і французьких безпілотників для моніторингу ситуації в Україні.
Переговори як ефект санкцій Заходу
Переговори президентів Росії та України, які відбудуться в Мілані, не здатні призвести до завершення кризи на Донбасі, однак їхнє проведення є важливим, вважає колишній міністр закордонних справ України Андрій Дещиця.
Путін зрозумів: він опинився в ізоляціїАндрій Дещиця
«Хочеться бути оптимістом, але я думаю, що це будуть непрості переговори. В результаті однією зустрічі не можна буде вирішити таке складне питання, як врегулювання на Сході України. Успіхом є саме проведення такої зустрічі. Згода на неї означає, що Путін зрозумів: він опинився в ізоляції. Ще кілька місяців тому Росія не розглядала таку можливість», – зазначив Дещиця, додавши: «Те, що вони погодилися на переговори, стало результатом санкцій, а також умовлянь або тиску з боку Заходу».
А провідний експерт Центру європейської політики у Брюсселі Аманда Пол в інтерв’ю Радіо Свобода обережно оцінила початок відведення якоїсь частини російський військ від кордону з Україною і вплив цього факту на міланські переговори.
Все ще відбуваються бої за донецький аеропорт, гинуть людиАманда Пол
«Маємо бути дуже обережними, щоб не впасти в ейфорію з приводу того, що росіяни відходять від українського кордону. Це гарно звучить, але ж водночас український кордон не є таким, що щільно контролюється. По-друге, перемир’я все ще порушується кожного дня. Все ще відбуваються бої за донецький аеропорт. І так само гинуть люди після підписання перемир’я, як і до нього. Все вказує на те, що Росія не цілком дотримується угоди про припинення вогню», – каже експерт.
Міжнародна спільнота має чітко сказати, якщо поведінка Путіна не зміниться в певному часовому проміжку, тоді будуть подальші санкціїАманда Пол
«Міжнародна спільнота має чітко сказати, якщо поведінка Путіна не зміниться в певному часовому проміжку, тоді будуть подальші наслідки (санкції)», – додала Пол.
За її словами, «навряд чи прорив може статися» в Мілані. Хоча б тому, пояснила вона, що у президента Порошенка парламентські вибори майже через тиждень.
«Гадаю, це звужує йому поле для маневру, навіть якби він прагнув прориву. А по-друге, і це головне, мало ознак того, що росіяни твердо дотримуються домовленостей про перемир’я», – додала аналітик.
