Доступність посилання

ТОП новини

Порошенко показав себе як дипломат – професор Гарань


Олексій Гарань під час десятого Народне віче на Майдані Незалежності в Києві, 9 лютого 2014 року
Олексій Гарань під час десятого Народне віче на Майдані Незалежності в Києві, 9 лютого 2014 року

Відповіді президента Порошенка на запитання журналістів були достатньо дипломатичними, особливо ті, які стосувалися безпосередніх контактів із Росією і Путіним. Тут відчувався Порошенко-дипломат – таку думку, коментуючи прес-конференцію президента України, висловив у розмові з Радіо Свобода професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. На запитання, що, на його думку, було найважливішим у цьому виступі Петра Порошенка, політолог відповів:

– Там торкнулися, практично, всіх питань, які хвилюють суспільство. Я думаю, якщо говорити загальними мазками, стратегічно – то була анонсована Стратегія-2020 і було сказано, що в 2020 році Україна буде готова подати заявку на вступ до ЄС. Одразу хотів би сказати, що не йдеться, що це буде дата вступу. Це тільки дата подання заявки, а тоді можуть початися переговори про вступ, які можуть йти роками. Але навіть ця задача поставлена – вона є доволі амбітна. Виділено 8 пріоритетних напрямків реформ. Тут я б сказав, що нам тепер, я думаю, найближчим часом мають бути презентовані – і я думаю, що вони будуть презентовані – конкретні уже напрямки реформування щодо кожного з цих пакетів. Бо це є дуже важливим, бо інакше це все залишиться «благими намірами». Як я розумію – така робота ведеться, і при президентові, зокрема, створена так звана національна рада реформ, куди входять, в тому числі, і представники громадськості. Ну оце те, так би мовити, нове і стратегічне, що пролунало на конференції. А так порушувався цілий спектр питань. Звичайно ж – питання війни і миру, яке турбувало всіх. І питання децентралізації, і так званий «особливий статус», і свобода слова...

– «Особливий статус», якого – як наголосив президент – не існує…

Є сподівання на продовження мирного діалогу. Найгірший для нас формат – або тристоронній із ОБСЄ (організація, на яку Росія має великий вплив), або навіть двосторонній з Путіним – бо це є найбільш небезпечним

– Він сказав, що немає «особливого статусу» Донбасу. Дійсно – це правда. Тому що журналісти дуже часто запитують, в тому числі і нас, експертів – про «особливий статус Донбасу» і завжди доводиться тоді приводити повну назву «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей».

Насправді ситуація тим не менш залишається контроверсійною і, власне, ми чули, що є сподівання у президента на продовження мирного діалогу, і він очікує, що буде зустріч із Путіним. Поки що неясно, до речі, в якому форматі. Він сам сказав, що це неясно. Є Женевський формат, який для нас очевидно є найкращим, бо там будуть США, є Нормандський формат. Найгірший для нас формат – або тристоронній із ОБСЄ (організація, на яку Росія має великий вплив), або навіть двосторонній з Путіним – бо це є найбільш небезпечним. Поки що, власне зі слів президента, можна зрозуміти, що це планується багатосторонній формат, у межах якого не виключається двостороння зустріч. Однак, як експерти завжди говорять, що лишатися сам на сам з Путіним – це завжди небезпечно.

– З приводу «сам на сам з Путіним» – запитував конкретно журналіст Павло Шеремет, який запитував: як Порошенкові погрожував Путін і, наскільки я зрозуміла, конкретного прикладу такого президент не навів. Як, на Вашу думку?

Якщо так звані «ДНР» і «ЛНР» проведуть вибори до своїх так званих «парламентів» 2 листопада, про що вони анонсували – це може бути теж одним із механізмів зриву цього мирного плану

– Не навів. Мені здається, що деякі відповіді були достатньо дипломатичні. Особливо ті, які стосувалися безпосередніх контактів із Росією та Путіним. Тут відчувався Порошенко-дипломат. Тобто в його виступі було багато і таких, знаєте, рішучих заяв, але якщо говорити про цей напрямок, то він поводив себе дипломатично. Моє враження таке, що президент буде намагатися вести цей діалог, долучаючи до нього і західних гравців. Але насправді ми розуміємо, що цей діалог є дуже складним, і що він може зірватися, якщо Росія не буде виконувати (домовленостей), якщо бойовики не будуть виконувати. А ми бачимо, як все це йде зараз дуже складно, перемир’я не дотримуються. Хоча обмін полоненими йде, звільняються заручники. Приємна новина є сьогодні, що звільнено відомого блогера і журналіста Дмитра Потєхіна.

Але далі лишається багато «неясностей». В тому числі щодо цих місцевих виборів на Донбасі. Я думаю, що якщо, скажімо, так звані «ДНР» і «ЛНР» проведуть свої вибори до своїх так званих «парламентів» 2 листопада, про що вони так анонсували – то це може бути теж одним із механізмів зриву цього мирного плану. І тоді, я не виключаю, відпаде питання проведення місцевих виборів на цій території.

– Пане Гарань, ще таке запитання – якщо Ви звернули увагу – за ці майже дві з половиною години ніхто не поставив жодного питання про Крим…

– Мені здається, що президент про Крим згадав. Чи я помиляюся?

– Ні-ні, про Крим президент говорив під час минулої прес-конференції в неділю, коли він зустрічався з журналістами 6 телеканалів.

– По-моєму, він і цього разу говорив, коли він говорив про реакцію Заходу, він казав, що є підтримка.

– Я особисто цього не почула, хоча я уважно слухала, але ще я звернула увагу на те, що кримський кореспондент навіть ставив запитання не про Крим, а про долю казахського опозиціонера.

– Ви знаєте, я не бачу в цьому якогось злого умислу. Ну не сказав Порошенко сьогодні. Зате Обама про це говорив, виступаючи на Генасамблеї, про територіальну цілісність України і про те, що не можна захоплювати території. Я не бачу в цьому якогось злого умислу. Я думаю, що тема Криму – тут позиція української влади зрозуміла і, до речі, міжнародна спільнота теж – це буде незмінна позиція.

– Президент сказав, що він уважно стежить за соціальними мережами, реагує на флешмоби...

– До речі було видно, що він таки це знає. Він знає і журналістів, і хто що в Твіттері пише.

– Якби у Вас була можливість поставити президентові запитання – що би Ви запитали?

– Я б, мабуть, ставив питання про люстрацію і про корупцію. Ці питання були, я би теж ставив ці питання. По корупції він теж сказав, що розраховує, що буде, все-таки ухвалений закон про створення антикорупційного бюро. Але ці питання – вони абсолютно логічні.

Ми пройшли довгий шлях до миру – Порошенко
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:56 0:00

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG