Брюссель – Тиск на Росію санкціями – це чи не єдиний інструмент, який ЄС має у своєму розпорядженні, визнають у євроустановах. Але чи він дієвий? Чи був режим покарань – персональних, економічних чи торговельних – впроваджений вчасно та у повному обсязі? Думки політиків та експертів, як свідчать консультації, організовані у Європейському парламенті, є різними.
У ЄС немає намірів відповідати Росії воєнними засобами, тож санкції – це той інструмент, яким можливо примусити сісти за стіл переговорів та вести серйозну розмову, пояснює голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, додаючи, що «режим санкцій не спрацьовує одразу та вимагає деякого часу».
Водночас єврочиновник переконаний, що вже ухвалені санкції «дуже очевидно б’ють по російській економіці і деяка позитивна еволюція останніх тижнів – це також наслідок європейських санкцій».
Менш позитивно налаштований Майкл Емерсон, аналітик Європейського центру політичних досліджень. На його думку, персональні санкції тільки призвели до того, що в Росії осіб, на яких вони націлені, стали вважати «патріотами». Дещо інша, хоча й не краща, ситуація із економічними санкціями.
«Вони доволі важливі, але не міняють політики, бо робляться величезні пропагандистські зусилля всередині та за межами Росії. Люди там готові на страждання і вважають, що це – для зупинки «фашистів» у Києві, підтримуваних ЄС і НАТО». Ця жахлива брехня володіє свідомістю більшості росіян», – підкреслює експерт.
Європа потребує солідарності, бо Росія у відповідь на санкції Заходу наклала ембарго. Вона «боляче кусає низку секторів європейської економіки, зокрема, аграріїв», – зазначає євродепутат від Фінляндії Оллі Рен.
Санкції раніше давали результат
Тим часом, як свідчить досвід минулого, санкції, які Євросоюз накладав на деякі держави, врешті-решт, давали результат. Польський парламентар Ярослав Валенса каже, що історії успіхи відомі – це Іран, який після тривалих ембарго все ж погодилися на реформи або сіли за стіл переговорів.
Румунський євродепутат Віктор Боштінару заявляє, що ЄС не має альтернативи – тільки санкції, тож їх слід впроваджувати більш вчасно, ширше та узгоджено. Однак головне в іншому: об’єднаній Європі вже настав час приступити до створення своєї системи оборони, а не покладатися тільки на НАТО.
«Європа повинна почати побудову своїх власних оборонних можливостей, – каже депутат. – Про це вже заявляють, скажімо, французькі лідери. Не слід чекати тільки на НАТО, а зміцнювати оборону Європи самим. Пора подумати про справжню солідарність всередині ЄС у сенсі безпеки та потреб оборони».
«Фінляндія підписує контракт із «Росатомом» для побудови АЕС – це вже проблема»
Обговорення не обійшлися без згадки про суперечливі французькі кораблі «Містраль», продаж яких замовнику-Росії Париж наразі призупинив. При цьому європарламентар від Франції Янік Жадо звертається із закликом і до інших держав, які продовжують співробітництво із Кремлем.
«Коли після всього Фінляндія підписує контракт із «Росатомом» для побудови АЕС – це вже проблема. Коли в Європі частина газової інфраструктури належить «Газпрому» – це теж політична проблема. Слід бути послідовними у наших спільних словах та діях», – закликає євродепутат, додаючи, що інакше санкції проти Росії, накладені з одного боку, втрачають силу через політику, яку продовжують з іншого боку Євросоюзу.
