Доступність посилання

ТОП новини

Сепаратисти Донбасу поставили у Мінську свої умови


У Мінську на тлі контрнаступу російських військових проти підрозділів українських сил відбулося чергове засідання тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Крім представників України, Росії та ОБСЄ, в зустрічі брали участь і представники угруповань «ДНР», «ЛНР», які в Україні визнані терористичними.

Якщо попередня зустріч у тристоронньому форматі, яка пройшла 31 липня за участю екс-президента України Леоніда Кучми, російського посла Михайла Зурабова, представника ОБСЄ Хайді Тальявіні та лідерів сепаратистів проходила майже таємно поблизу Мінська, то сьогодні – у резиденції в самому центрі міста. І в кулуари сьогодні були допущені представники державних білоруських та російських ЗМІ, які активно транслювали позицію сепаратистів із Донбасу.

Останніх представляли так званий «віце-прем’єр» «уряду» угруповання «ДНР» Андрій Пургін та сепаратист із Луганська Олексій Карякін, який називає себе головою «Верховної ради ЛНР». Андрій Пургін заявив, прибувши до Мінська, що має план для перемовин із 8-9 позицій. Перш за все сепаратисти вимагають від Києва особливого статусу, зупинення АТО, обміну полоненими.

Андрій Пургін
Андрій Пургін

«Ми привезли пропозиції для початку якого-небудь консультаційного, а пізніше перемовного процесу. Тобто буде обмін документами української сторони та нашої, обмін баченням, де ми можемо намацати точки дотику», – сказав Пургін.

Він також заявив, що «ЛНР» та «ДНР» готові залишатися в єдиному економічному та політичному просторі з Україною, але вимагають особливого порядку ведення зовнішньоекономічної діяльності з врахуванням інтеграції з Росією та Митним союзом, державного статусу російської мови, особливого статусу своїх озброєних формувань та права їм призначати суддів і прокурорів.

Про реакцію Леоніда Кучми, який представляє Україну на цих консультаціях, наразі нічого не відомо. Але Пургін заявив, що він і не має надії на швидкий підсумок цих консультацій.

Росія хоче проштовхнути ідею федералізації України – експерт

Мінський політолог Юрій Чаусов, який стежить за цією зустріччю, переконаний, що результатів тепер і не буде, що ці консультації – це не причина зупиняти контрнаступ на Донбасі для російської сторони.

Переговори – це димова завіса, яка може сприяти військовому наступу з боку Росії
Юрій Чаусов

«Контактну групу Росія розглядає як майданчик для обговорення питань обміну військовополоненими, організації гуманітарних коридорів та тимчасового припинення вогню, – каже він. – Зрозуміло, що такі цілі підпорядковані цілям військової доцільності. До того ж участь у контактній групі дозволяє Росії мати іміджеві вигоди – мовляв, ми ведемо переговори, переговори тривають, є шанс на мирне врегулювання. Таким чином, переговори – це димова завіса, яка може сприяти успішному військовому наступу з боку Росії».

Російський політолог Костянтин Калачов зауважує, що на цих консультаціях Росія хоче проштовхнути ідею федералізації України, нав’язування нового їй суб’єкта «Новоросії».

«Незважаючи на те, що в Києві є люди, які вважають, що Україні потрібно відходити від Донбасу і повністю відділятися від нього, Порошенко на такий крок не піде. Значить, буде переговорний процес, зміст якого для Росії – поява в межах України новоутворення «Новоросії», яке зможе в майбутньому блокувати будь-який рух України на Захід. Контрнаступом Путін дає зрозуміти Порошенкові, що якщо Україна не може розгромити угруповання «ДНР» і «ЛНР», то в такому випадку їй нічого не залишається, як іти на компроміс і повернутися до пропозицій Путіна, сенс яких полягає в тому, що Україна залишається у фарватері політики Росії», – вважає політолог.

Зустріч тривала більше ніж 4 години, представник президента України Леонід Кучма утримався від коментарів пресі. Очікується, що консультації тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації в Україні можуть продовжитися у Мінську 5 вересня.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG