Львів – На Львівщині майже укомплектували військово-польовий госпіталь і персонал з дня на день очікує на відправлення у зону АТО. Це буде третій мобільний шпиталь на території Донбасу, де надаватимуть першу медичну допомогу українським бійцям. Навчання персонал проходить на Яворівському полігоні.
Чимало цивільних лікарів, які військовозобов’язані, знаходили різні причини, щоб ухилитись від служби. Втім 20 добровольців зголосились, решта у мобільному госпіталі – мобілізовані військові фахівці, які отримали повістки.
«Я мобілізований. Той, хто відмазався від служби є «ганчіркою», бо той, хто служив у війську вважає себе мужиком, а мужик має бути мужиком», – говорить Володимир Сович, санітар польового госпіталю з 20 річним медичним стажем.
Польові умови не лякають
Робота медика у польових умовах є дещо відмінною від праці у буденному житті. Адже надаватимуть першу медичну допомогу бійцям у зоні АТО, які отримали осколкові травми – поранення м’яких тканин, а також мінно-вибухові – пошкодження здебільшого нижніх кінцівок, грудної клітки. Специфіка військового польового госпіталю у тому, що одразу з поля бою слід стабілізувати стан пораненого, пояснює військовий хірург Ярослав Било. Опісля, у найкоротший час, пораненого евакуйовують у стаціонарний шпиталь. Одночасно у мобільному госпіталі можна оперувати чотирьох людей, у наметі є місця і для післяопераційних поранених.
Ми маємо всі необхідні інструменти для судинної хірургії, травматології, нейрохірургіїЯрослав Било
«Ми маємо всі необхідні інструменти для судинної хірургії, травматології, нейрохірургії, загальної. Ми мобілізували цивільних лікарів і дуже приємно, що вони добровільно прийшли у військкомат і виявили свою громадянську позицію», – розповідає військовий хірург Ярослав Било, який двічі перебував у миротворчій місії.
Госпіталю потрібні сучасні намети
Польовий госпіталь на Яворівському полігоні розгортали лише на навчаннях, але не вельми раніше військові генерали і влада переймались його забезпеченням. Військові взагалі радіють, що не знищено мобільний шпиталь. Старі машини ремонтують і вдячні, що ті їздять; намети, де облаштовані операційна, перев’язочна, палати для поранених, місця проживання для персоналу виготовлені ще у 1968 році, але військові кажуть, що не протікають під час дощу, бо перевіряли. Втім сучасні якісні намети для мобільного госпіталю і ліжка-розкладачки таки потрібні, як і броньована санітарна машина, щоб вивозити поранених з поля бою.
Мобільний госпіталь був створений у 2007 році, своєю структурою відповідає сучасним стандартам, а ось оснащення і устаткування – рівня минулого століття. Польовий шпиталь, який діє автономно, повністю встановлюють протягом доби, розповідає його начальник Петро Гренько.
Ще потрібні нам лікарі офтальмолог, ендоскопіст, лікар-лаборант, УЗД і ще кілька медсестерПетро Гренько
«На сьогодні ще потрібні нам лікарі офтальмолог, ендоскопіст, лікар-лаборант, УЗД і ще кілька медсестер. Це такі лікарі, яких важко знайти. Але тим складом, який маємо, можемо надавати повноцінну медичну допомогу. Маємо стоматолога і він найбільше завантажений навіть тут роботою», – зауважив начальник госпіталю.
Медсестра Юлія Мельничук, як тільки отримала повістку, одразу з’явилась у військкомат, боїться не роботи у польових умовах, бойових дій, а передусім відчуває велику відповідальність перед усіма. «Все влаштовує, все добре. Це більша відповідальність за побратимів і колег. Отож, очікуємо».
Очікування сьогодні найскладніше для медичного персоналу, який не знає, куди саме його скерують. Нині це вже одна згуртована команда, яка готова рятувати українських бійців.
