Олександр Чорновалов
Компанії братів Клюєвих і досі заробляють, продаючи українцям сонячну енергію. А закон, ухвалений за минулої влади, забезпечує цьому бізнесу безхмарне існування аж до 2030 року.
Колишній глава адміністрації президента Віктора Януковича – Андрій Клюєв – і його брат – народний депутат від Партії регіонів Сергій Клюєв – і не збираються згортати свою бізнесову діяльність в Україні. Близькість до Януковича забезпечила їм великий безхмарний бізнес на виробництві сонячної енергії – за рахунок держави.
«Нерівні умови були створені спочатку, коли законодавство робилося під певних осіб», – каже віце-президент Асоціації відновлювальної енергетики Олег Омеляненко.
Схема, за якою Клюєви ще за часів Януковича отримали фактично монопольне становище на ринку сонячної енергії, дала їм численні переваги. Наприклад, для будівництва сонячних електростанцій вони змогли взяти дешево в оренду у держави сотні гектарів землі; ввозити з-за кордону обладнання для будівництва сонячних електростанцій, не сплачуючи в бюджет митні збори та ПДВ; ухвалити в парламенті лобістський закон, встановивши найвищу в Європі вартість виробленої енергії; за рахунок держави побудувати лінії електропередачі, які підключать усі сонячні електростанцій до державної мережі; зобов’язали всіх, хто теж захоче будувати сонячні електростанції в Україні, використовувати вітчизняні компоненти, що виробляються в тому числі на підконтрольному братам Клюєвим заводі напівпровідників.
Такі «привабливі» правила гри розлякали більшість іноземних інвесторів, відзначає Олег Омеляненко, віце-президент Асоціації відновлюваної енергетики. «Я знаю, данські, чеські та німецькі компанії відмовилися. Навіть китайці пішли з цього ринку», – говорить експерт.
Андрій Клюєв нині переховується від українського правосуддя. У той же час, за даними Національної комісії з регулювання електроенергетики, сонячний бізнес братів Клюєвих працює й сьогодні. Вони досі продають українцям сонячну енергію зі своїх станцій за найвищим зеленим тарифом – 7,5 грн./кВт·год. Для прикладу, кіловат енергії з атомних електростанцій коштує всього 0,3 гривні.
Основні станції «Актив Солар» залишились у Криму, і тепер відрізані від української енергосистеми. А от Миколаївські та Одеські станції досі працюють. Якщо помножити їхні потужності на зелений тариф, виходить, брати Клюєви досі спокійно мають змогу заробляти до 2 мільярдів гривень на рік, або в середньому 160 мільйонів щомісяця.
Чому регіоналам, які перебувають під санкціями, у розшуку, під тиском кримінальних справ в Австрії та Україні, досі дають заробляти на українцях? Формально пояснення таке: Клюєви забезпечили безхмарне існування своєму бізнесу за будь-якої влади на законодавчому рівні і на 20 років уперед. Виходить, треба змінювати закон. Проект є в парламенті, але не виходить зі стін комітету, скаржиться його співавтор.
«Для того, щоб ви розуміли, цей законопроект дозволив заощадити в рік 210 мільйонів євро. Це та різниця, яку зараз досі має «Солар». Я два рази був на засіданні комітету. Створилася окрема робоча група комітету. Але цей законопроект так і не виходить зі стін, з коридорів цього комітету, за двері його на розгляд у зал Верховної Ради», – каже один із авторів законопроекту, народний депутат Володимир Полочанінов.
Як відомо, головою профільного енергетичного комітету є Микола Мартиненко. На жаль, він не захотів відповідати на запитання, посилаючись на стан здоров’я.
То ж хто з нової влади не зацікавлений змінювати правила гри, знижувати зелений тариф та знищувати унікальне становище Клюєвих на ринку сонячної енергії?
Ми придивились до списку компаній, які нині продають Україні сонячну енергію по такому ж високому тарифу, як і Клюєви, ретельніше. Серед них знаходимо компанію, що заробляє по тій самій схемі. Це «Соларенерго». Біля її витоків близький друг Арсенія Яценюка, народний депутат Андрій Іванчук. Разом вони вчились в чернівецькому університеті, колись мали спільний бізнес та пліч-о-пліч будували партію «Фронт змін». Тепер Яценюк – прем’єр-міністр, а Іванчук – голова парламентського економічного комітету. Він спростовує свою причетність до сонячного бізнесу за схемами Клюєвих.
Проте, відповідно до даних Єдиного державного реєстру, в 2012 році, ще за Януковича, коли компанія «Соларенерго» розбудовувала першу сонячну станцію на Херсонщині – схема власності бізнесу приводила до регіонала Келестина та до на той час опозиціонера Андрія Іванчука. Обидва давні партнери по бізнесу. Тепер, коли Яценюк очолив уряд, а Іванчук – в парламенті, останній заперечує будь-який свій стосунок та партнерів до сонячного бізнесу. Хоча у 2012 році його компанії інвестували у фірму «Соларенерго» 200 мільйонів гривень.
Чи справді Андрій Іванчук, обравшись до Верховної Ради, миттєво втратив інтерес до сонячного бізнесу, в який інвестував? Перевірити це складно, бо депутат після 2011 року тримає в секреті свою декларацію про майновий стан і воліє уникати допитливих журналістів. Тому запитання тільки множаться. Одне із них залишимо відкритим. Чим ще пояснити небажання нової влади ламати стару схему, як не тим, що вона і сама прилаштувалась на ній заробляти?
