Місто Лисичанськ на Луганщині силам АТО довелося звільняти двічі. Добровольці батальйону «Донбас» зазначають – противник заздалегідь отримав карту наступу українських вояків. Відтак перша атака була невдалою. Але зрештою проросійським бойовикам таки довелося відступити.
Бої за Лисичанськ були не лише складними, а й тривалими. Добровольці батальйону «Донбас» зазначають – наступати вони хотіли, але операцію ускладнили форс-мажори. Доброволець із позивним «Даос» стверджує – перша атака військових просто захлинулася, бо сепаратисти точно знали план наступу, а тому оснастили маршрут засідками.
«Ми рухалися головною вулицею, але ворогу, за чутками, потрапила наша карта. Були продумані засідки, працювали снайпери з великим калібром. Ми ж з важкою технікою рухалися в авангарді. Перша наша атака захлинулася, довелося відступити і перегрупуватися.
Попрацювала по їх точках артилерія. Ми ж вирушили вдруге. Цього разу успішно зачистили територію», – розповів військовий.
«Я бачив переляканих людей, котрі зустрічали нас зі сльозами на очах»
Надалі українським бійцям вдалося перегрупуватися і змінити план наступу. При чому робити це довелося за лічені хвилини, доки добровольців прикривала артилерія. За словами командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка, попри глибоку ніч, коли звільнили Лисичанськ, люди виходили і зі сльозами дякували військовим.
Людям це все набридло. Вони хочуть будувати, творити, народжувати дітей. Їм уже набридли сепаратизм, тероризм, путінізмСемен Семенченко
«Я бачив переляканих людей, які зустрічали нас зі сльозами на очах. Ми брали Лисичанськ вночі. Якщо два місяці тому можна було ще здогадуватися – скільки людей за Україну там, а скільки проти, то зараз це все видно неозброєним оком. Людям це все набридло. Вони хочуть будувати, творити, народжувати дітей. Їм уже набридли сепаратизм, тероризм, путінізм. Але Лисичанськ ми брали дуже складно, оскільки там були серйозні підрозділи снайперів і гранатометників. Це міські бої – найскладніше, що може бути. Я думаю, що тепер ми підемо далі перетворювати Луг...дон у нормальну Луганську область України, а потім, дасть Бог, будемо звільняти свій рідний Донецьк», – зазначив комбат.
«Я вам так скажу – на Донбасі адекватних людей не особливо багато, але вони є»
Що ж стосується мирного населення, то більшість людей від коментарів утримується і відводить очі від фотокамер. Проте місцева жителька Галина не лише погодилася спілкуватися. Жінка в прямому сенсі дякуючи падала на коліна перед військовими. Хоча таких, як вона, не надто багато.
На Донбасі адекватних людей не особливо багато, але вони є. Ті, хто найбільш адекватний – втекли в Україну, бо не змогли тут жити. У нас удома багато тварин і ми не змогли їх покинутиГалина, жителька Лисичанська
«Я вам так скажу – на Донбасі адекватних людей не особливо багато, але вони є. Ті, хто найбільш адекватний – втекли в Україну, бо не змогли тут жити. У нас удома багато тварин і ми не змогли їх покинути. Насправді ж Україну чекали дуже сильно. Я сьогодні вийшла з підвалу, побачила український прапор, і в мене пішов мороз шкірою. Я просто щаслива, що нарешті тут моя земля», – зазначає жителька Лисичанська.
Добровольці, зокрема батальйон «Донбас», вирушили звільняти наступні міста, які досі утримують сепаратисти. А в уже звільнених населених пунктах занепокоєння українських бійців викликають тамтешні правоохоронні органи. Зокрема, у прокуратурі та СБУ військові виявили купу прапорів Росії та пачки шевронів сепаратистів.
