Вартість Криму: чим Росії доводиться платити за анексію півострова

Приєднання Криму важким тягарем лягло на економіку Росії, яка без того перебуває на стадії спаду. Незважаючи на бадьорі заяви російських чиновників про те, що у держави достатньо коштів і резервів для фінансування новоствореного суб'єкта Федерації, вишукувати кошти на Крим їм стає все важче.

Звідси перегляд вже наявних бюджетних програм і пошук грошових джерел навіть у «недоторканних запасах» – Фонді національного добробуту або пенсійних заощадженнях громадян. А значить, платити за анексію доведеться кожному громадянину Росії з власної кишені. Крим.Реалії пропонують короткий огляд основних сфер економічного життя Росії, які понесуть найбільший збиток від втілення в життя гасла «Кримнаш».

Фінансовий сектор та відтік капіталу

Фінансові ринки найбільш чутливо реагують на негативні зміни. Ще в березні першим сигналом для Росії стала «втеча капіталу», що стало реакцією на введення російських військ на півострів і проведений референдум. Як результат, лише за березень російський фінансовий ринок втратив 179 млрд доларів, з яких 33,5 млрд склав прямий відтік капіталу, 82,7 млрд – падіння капіталізації російських компаній на вітчизняному ринку цінних паперів і 62,8 млрд – падіння капіталізації на Лондонській біржі. І це при тому, що російське Міністерство економіки та розвитку в своїх прогнозах на 2014 рік оцінювало очікувану суму виведення капіталу в 25 млрд доларів за весь рік.

Більший відтік фінансів з Росії спостерігався тільки в жовтні та грудні кризового 2008 року – 54 млрд доларів і 45 млрд доларів відповідно. Такий витік фінансових ресурсів фахівці пояснюють відмовою від інвестування в країну і прогнозами спаду економіки, пов'язаними з приєднанням до Росії Криму. Відзначимо, що процес не зупинився й нині, і лише посилюється у зв'язку з економічними санкціями, які вводяться західними країнами й викликані, зокрема, захопленням чужої території.

Внаслідок загального погіршення ситуації Мінекономрозвитку було змушене переглянути свій прогноз економічного зростання на 2014 рік і знизити його більш ніж вдвічі – з 2,5% до 1,1% в базовому сценарії, до 0,5% – в консервативному. «Ці темпи зростання не дозволяють вирішити більшість завдань соціально-економічного розвитку, які стоять перед країною», – прокоментував заступник міністра економрозвитку Андрій Клепач (цитується за «Інтерфаксом»).

Погіршив свій прогноз для Росії і Міжнародний валютний фонд. Через кризу в Україні МВФ знизив темпи зростання російської економіки в 2014 році з 1,9% до 1,3%. При цьому експерти фонду підкреслили, що подальша ескалація «може мати негативний ефект для всього регіону як у фінансовій, так і в торговельній сфері».

Бюджетні витрати

За повідомленнями міністерства фінансів Росії, тільки в цьому році планується виділити приєднаному Криму близько 150 млрд рублів. При цьому бюджет залишається єдиним джерелом фінансування потреб півострова, зважаючи на проблематичність залучення приватного капіталу в ту «сіру правову зону», якою сьогодні фактично є Крим.

Ситуація погіршується традиційною дотаційністю регіону, власні прибутки якого у багато разів відстають від поточних витрат. За інформацією «Ведомостей», Крим і Севастополь щороку отримуватимуть з федерального бюджету близько 50 млрд рублів дотацій на збалансованість своїх бюджетів упродовж 2015-2017 років. Причому за сумою дотацій Крим стане одним із лідерів серед російських регіонів. Так, у 2014 році найбільшу дотацію отримали республіки Якутія (51,4 млрд руб.) і Дагестан (43,2 млрд), а також Камчатський край (31,7 млрд). Навіть традиційно «пригодовувана» Чечня виглядає на цьому тлі досить скромно: в 2014 році республіка отримає допомогу з центру в 19 млрд рублів.

Але ж окрім витрат на утримання Криму будуть потрібні й гроші на розвиток – у першу чергу, на оновлення і створення інфраструктури. Поки що відповідь на питання про те, де і скільки грошей можна вишукати, залишається відкритим. Через відсутність цих відповідей все ще не затверджена федеральна цільова програма розвитку Криму (детально про неї ми вже писали), ухвалення якої анонсувалося до початку липня. Спочатку закладений у програму обсяг коштів визнали непомірно роздутим, зрештою ФЦП була стиснута майже вдвічі – до 620 млрд руб. проти 1,1 трлн руб. Однак і в скороченому вигляді документ усе ще не внесений на розгляд уряду.

Голова Мінфіну Росії Антон Силуанов в інтерв'ю телеканалу «Росія 24» визнавав, що пропоновані обсяги фінансування федеральної цільової програми з розвитку Криму і Севастополя перевищують можливості російського бюджету. «Тому ми будемо говорити про те, щоб шукати всередині програм, у першу чергу, програми з розвитку транспортної системи Росії, ресурси для перерозподілу. Доведеться якісь проекти відкласти на пізніші терміни», – констатував міністр фінансів.

Інфраструктура

Першими жертвами анонсованого перерозподілу ресурсів стали два найбільших інфраструктурних проекти – створення глибоководного порту в Тамані і будівництво мосту через річку Лену поблизу Якутська. Фінансування обох проектів попередньо вирішено відкласти «на потім», а кошти з бюджету нинішнього року – використовувати для фінансування Криму і Севастополя.

Паралельно російський Мінфін пропонує скоротити витрати на автодорогу М56 від Якутська до Невера. Вивільнені в результаті 44 млрд руб також планується перекинути на потреби Криму.

М56 «Лена» – траса федерального значення, яка з'єднує станцію транссибірської магістралі Великий Невер з Якутськом. Протяжність дороги – понад 1200 км. На більшій частині траси немає асфальту, тому влітку – це важкопрохідний напрямок.

«Рішення про те, що гроші, необхідні для будівництва мосту через Лену, треба віддати Криму, виявилося недостатнім. Уряд пропонує віддати Криму і гроші на реконструкцію дороги до цього мосту – федеральної траси «Якутськ – Невер», – написав у своєму блозі російський опозиціонер Олексій Навальний. – Раз Крим став частиною Росії, то, ясна річ, ми зобов’язані його розвивати. Але, все-таки, є відчуття, що залишилися в Росії місця, де гроші на розвиток потрібні більше, ніж у Криму. Неможливо ж 15 років поспіль на всіх нарадах повторювати як мантру: «ми маємо розвивати Сибір і Далекий Схід, це стратегічно важливо, це наш пріоритет», а потім так: «хм... ну ок, перекинемо бабло на Крим. Зараз важливо по телевізору сказати, що на Крим нічого не шкода».

Продаж активів

Крім перерозподілу поточних бюджетних витрат російський уряд форсує питання приватизації. Зокрема прискорена приватизація державної частки в найбільшій нафтовій компанії Росії «Роснафта», продаж якої, за задумом Мінфіну, дасть бюджету 100 мільярдів рублів в 2015 році на розвиток анексованого Криму. І хоча, як пише Reuters, приватизаційний план дозволяв Росії продати 19,5% акцій компанії до 2016 року включно, кабінет міністрів переніс операцію вже на майбутній рік.

Зростання податків

Більше того, сьогодні в Росії вже всерйоз говорять про підвищення податків як один із резервів залучення додаткових коштів до бюджету. За словами голови Мінфіну Антона Силуанова, зараз розглядається пропозиція підвищити прибутковий податок на 1-2% для всього працюючого населення, а також ввести податок з продажів у розмірі до 5%.

Як альтернативу група депутатів Держдуми розробила законопроект, що вводить спеціальний податок солідарності, надходження від якого підуть на розвиток Криму і Севастополя.

«Нові суб'єкти Російської Федерації – Крим і Севастополь – були десятиліттями недофінансовані, і зараз у бюджеті необхідних коштів для інвестицій немає, – розповів виданню «Известия» один з авторів ініціативи Андрій Крутов. – Тому потрібно комплексне вирішення проблеми – не разове вилучення певних сум у населення (наприклад, пенсійних накопичень під приводом акціонування пенсійних фондів) і не суцільне збільшення податків для всіх. Упевнений, що наш варіант буде підтриманий більшістю населення країни й урядом».

Пропонований законопроект передбачає підвищення з 13 до 30% ставки податку на прибутки фізичних осіб, чий річний дохід перевищить 12 млн рублів (понад 1 млн рублів на місяць). За розрахунками розробників, загальна кількість громадян, які потраплять під підвищений податок, складе не більше 0,2% соціально активного населення, але при цьому їх сукупний прибуток складає більше третини всіх доходів жителів країни. З урахуванням того, що в 2013 році, за повідомленнями Федеральної податкової служби, збори податку на доходи фізосіб склали 2,5 трлн рублів, розробники очікують економічний ефект від цього нововведення в 300-500 млрд рублів на рік.

«Держдума хоче ввести податок солідарності для фінансування Криму. Грошей треба більше трильйона. Хочуть ввести податок на багатих. Я не проти, але справедливо, щоб цей податок платили всі, хто підтримав анексію, включаючи самих депутатів. Але вони так не хочуть, як ви розумієте. Кримнаш – це будь ласка, але платять нехай інші», – прокоментував цю ініціативу опозиційний російський політик Борис Нємцов у себе в «Фейсбуці».

На думку ж депутата Державної думи Дмитра Гудкова, введення «податку на багатих» на утримання Криму говорить про те, що «влада розуміє наближення економічної кризи і думає, де знайти додаткові доходи для тих витрат, які вона сама собі й вигадала». «Це не тільки Крим, а й підвищення пенсій, виплата зарплат бюджетникам і так далі. Я переконаний: це показує, що в Росії почалися серйозні проблеми в економіці», – повідомив Гудков в інтерв'ю виданню «Собеседник».

Соцзабезпечення

Проте фінансування Криму б'є по середньостатистичному російському платнику податків не тільки в перспективі, але вже сьогодні. Згадана раніше дотація Криму на збалансованість бюджету була вийнята з антикризового фонду уряду на поточний рік. Його розмір становив 343,9 млрд рублів, ці гроші були отримані, серед іншого, від заморожування на 2014 рік накопичувальної частини пенсій.

Наприкінці червня міністр фінансів Антон Силуанов обмовився, що накопичувальні частини пенсій росіян у недержавних пенсійних фондах, заморожені державою минулої осені (243 млрд рублів), повернути не вдасться, тому що вони були витрачені на Крим. «Джерел для цього (повернення накопичень – ред.) немає. Ніхто не збирався ці гроші повертати, тому що ці гроші пішли на Крим, на виконання антикризових заходів, – сказав міністр. – Зараз поки ще ресурс цей є, він, швидше за все, піде на підтримку програми соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя... Тому просто так говорити, що ми ці гроші повернемо, це непрорахована пропозиція, яка не обговорювалася». При цьому чиновники не виключили вилучення накопичень і в 2015 році.

У результаті в Росії розгорівся неабиякий скандал, а міністр був змушений виправдовуватися, що його невірно витлумачили. Але думаючі громадяни вже зрозуміли, що рахунки анексії оплачуються з їхньої кишені. Заява міністра про замороження пенсійних заощаджень навіть стало приводом для протестних акцій. Так, на початку липня жителі Новосибірська провели пікет проти фінансування Криму за рахунок

інших регіонів Росії. За підрахунками організаторів акції, місто віддало на потреби анексованого Криму 15 млрд рублів пенсійних накопичень, а кожен житель – по 22 тисячі. У Новосибірську на ці гроші можна збудувати, наприклад, дві станції метро.

Іншим «привітом» майбутнім пенсіонерам стала звістка про те, що чиновники розглядають питання про збільшення пенсійного віку в Росії. Посилаючись, знову ж, на приклад Криму і Севастополя. «Нам від цього (підвищення пенсійного віку, – ред.) не втекти, – заявляв все той же Силуанов. – Ми зараз приєднали два нових суб'єкти, а там, в Криму та Севастополі, жінки йдуть в 60 років на пенсію. Ми без додаткових заходів щодо стимулювання більшого стажу, без ухвалення рішення про пенсійний вік не пройдемо з таким рівнем пенсійної системи» (цитується за «Интерфаксом»).

Крім пенсіонерів за розвиток приєднаної території доведеться платити і майбутнім поколінням росіян. Як пише «Собеседник», кошти з Фонду національного добробуту можуть бути витрачені на інфраструктурні проекти в Криму. Зокрема, близько 40% накопичень ФНБ планують вкласти в будівництво переходу через Керченську протоку, яка з'єднає Крим з рештою Росії. Проект оцінюється в 250-300 мільярдів рублів. У тому, що повернути коштів ФНБ, від початку призначені майбутньому поколінню, не вийде, упевнений економіст Сергій Алексашенко, якого цитує видання. За його словами, вже до кінця 2015 року 85% накопичень фонду будуть витрачені, однак при цьому наразі немає жодного варіанту розвитку Криму, при якому півострів не був би дотаційним.

Зростання тарифів ЖКГ

Утримання Криму незабаром може стати також причиною зростання тарифів на електроенергію. Агентство «РБК», посилаючись на урядовий документ, що включає в себе прогноз соціально-економічного розвитку Росії до 2017 року, повідомляє, що росіянам відмовлять в раніше обіцяній знижці на електрику. Без цього послаблення ціна на світло для населення в найближчі три роки зросте на 20 мільярдів рублів. Тим часом, Мінекономрозвитку Росії висловилося за додаткове підвищення тарифів на електроенергію, теж аргументуючи це Кримом. Новий суб'єкт Федерації зараз забезпечує себе електроенергією лише на 15%, тому заплановане будівництво кількох станцій, вартість яких оцінюється приблизно в 150-180 мільярдів рублів. Вишукувати ці гроші пропонується за рахунок підвищення тарифу на електроенергію.

Ну а на завершення хочеться зауважити, що нинішнє становище з дефіцитом ресурсів відображає вже сформований статус-кво. У разі подальшого загострення ситуації, введення Заходом секторальних санкцій, положення російської економіки ще більш погіршиться. Тоді її втрати внаслідок подальшого відтоку капіталу, припинення інвестицій, неможливості отримати доступ на міжнародний ринок запозичень стануть набагато серйознішими. Відповідно, єдиним доступним ресурсом для уряду залишаться прибутки його громадян, якими і доведеться жертвувати за патріотичний угар і приєднання нових територій.