Випадок з українським режисером Олегом Сенцовим, якого зараз судять в Росії за звинуваченням у підготовці терактів у Криму, це ілюстрація того парадоксу, за яким єдиний спосіб відмовитися від російського громадянства – це прийняти його.
Олега Сенцова затримали в Криму в травні, потім перевезли до Москви в СІЗО. Українських дипломатів до нього не допускають. Мотив простий: він не встиг у відведений після кримського референдуму місяць написати відмову від російського паспорта, а тому автоматично вважається громадянином Росії. Тому судять його без оглядки на його український паспорт.
Тут важливо розуміти юридичний нюанс. У світі є кілька типів країн. Деякі з них – як, наприклад, Україна – подвійне громадянство забороняють. У цьому випадку в законодавстві встановлена відповідальність громадянина за володіння паспортами інших держав. Є інший тип країн – ті, що подвійне громадянство визнають. Ці держави допускають, що у їхніх громадян можуть виникнути зобов'язання, які виключають одне одного, перед різними «батьківщинами» – наприклад, служба в армії – і в їхньому законодавстві врегульовані ці питання.
А Росія належить до третього типу країн. Тут подвійне громадянство офіційно не заборонене і не дозволене: Москва сприймає будь-яку людину, в якої в кишені лежить, серед інших, і російський паспорт, як лише свого громадянина. Формально, для російської держмашини не має значення, скільки у вас громадянств – на території країни ви сприймаєтесь лише як її підданий. І якщо російські силовики вирішать, що ви порушник закону, то судитимуть вас тільки як росіянина.
Донедавна саме це служило аргументом для незгодних з анексією кримчан не отримувати російський паспорт. Це давало їм шанс сподіватися, що якщо вони потраплять у поле зору російських силовиків, то найгірше, що їм загрожує – це заборона в'їзду на територію Росії. Тепер така надія стала майже примарною.
Тому що у відведений після кримського референдуму період написати відмову від російського громадянства встигли лише найстійкіші до черг люди. Багато ж просто залишили територію півострова, виїхавши на материкову Україну. Але втеча фактично, як з'ясувалося у випадку з Олегом Сенцовим, аж ніяк не означає втечі юридичної. Вони всі – незалежно від того, отримали вони російські паспорти чи ні – сприймаються Москвою як російські піддані. З усіма можливими наслідками.
По суті, це виглядає так, ніби Москва прикупила собі село з кріпаками – і тепер у своєму розумінні вільна сікти їх або милувати. Якщо у вашому українському паспорті стоїть кримська прописка, то це означає, що Москва може вас оголошувати в розшук як громадянина Росії або ж затримувати під час візитів до Росії на тій же підставі. Так, українського громадянства вас ніхто не позбавляв, але для Росії це не має ніякого значення – всі, хто не встиг написати відмову від російського паспорта, автоматом отримали російське громадянство. Що дає право силовикам РФ не звертати увагу на ваші вимоги зустрічей з українським консулом в разі затримання.
Формально, правовий вихід із глухого кута залишається. Якщо всі кримчани сприймаються Москвою як громадяни Росії, які тимчасово не встигли отримати російський паспорт, то, по ідеї, ті, хто не згоден зі статус-кво, можуть отримати цей самий паспорт, а потім написати заяву на вихід з російського підданства. Інша справа, що процедура позбавлення громадянства в Росії теж непроста.
Спершу треба подати заяву та пакет документів в УВС за місцем проживання або до посольства – якщо ви перебуваєте за межами РФ. У заяві вказується причина відмови від громадянства. Перед подачею документів оплачується держмито – 2000 рублів (близько 700 гривень). Співробітники УВС складають опис документів, перевіряють справжність підпису, вказують за встановленою формою відомості про родичів, а також завіряють печаткою заяву, фотографію і підпис. Видається довідка про прийом документів. Після цього залишається тільки чекати, коли буде ухвалене рішення. Процес може займати до року.
Список необхідних для виходу з російського громадянства документів виглядає так:
1. Паспорт громадянина Російської Федерації.
2. Закордонний паспорт (при наявності).
3. Нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження.
4. Нотаріально засвідчена копія свідоцтва про укладення шлюбу (при наявності шлюбу), розірвання шлюбу (при наявності).
5. Документ повноважного органу іноземної держави про наявність у заявника іншого громадянства або підтвердження можливості надання йому іншого громадянства у разі виходу з громадянства РФ.
6. Документ податкового органу РФ про відсутність заборгованості зі сплати податків.
7. Квитанція про оплату державного мита 2000 руб.
8. Документ про освіту.
9. Відомості про трудову діяльність (копія трудової книжки).
10. Детальна автобіографія.
11. Для осіб призовного віку або військовозобов'язаних – довідка з військового комісаріату з місця взяття на військовий облік.
Власне, вся ця бюрократична процедура не унікальна – вихід з українського громадянства теж розтягується на місяці та супроводжується збором схожого набору документів (при цьому мито втричі вище). Більше того – на тлі історії з Олегом Сенцовим або Надією Савченко розмови про «букву закону» щодо російської правозастосовчої практики звучать несерйозно. Але якщо вже ви маєте намір «розлучитися» з Російською Федерацією, то, схоже, лише цей варіант виглядає вичерпним.
Павло Казарін – кримський оглядач
(Оригінал публікації на сайті Крим.Реалії)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
